Збільшення цін, дефіцит та залежність від імпорту: яким буде 2023-й для економіки

2022 рік став рекордним по зростанню цін на все. На тлі бойових дій інфляція була просто шаленою. І здається, що й 2023-й буде таким же. Але це не зовсім так. Щось дорожчатиме активніше, щось не так стрімко, а щось не дорожчатиме взагалі. На що і як зростатимуть ціни, читайте у матеріалі Фактів тижня.

Продуктовий кошик

Нині українці витрачають на продукти подекуди понад половину своїх доходів. Ціни рекордно виросли, а з постачанням проблеми. 

Продавці пояснюють – місцевих продуктів не вистачає, а імпорт виходить дорогим. 

Отже, імпортного ставатиме на столах українців усе більше, вважає економіст Олег Пендзин.

– У нас, починаючи з лютого, буде дефіцит по всій палітрі овочів. Вже поїде єгипетська, ізраїльська картопля. Цього року буде унікальна річ – не буде огірків і помідорів українських, бо огірки й помідори українські – це електрика, це парник! А це електричні витрати, уявіть, скільки це буде коштувати, якщо це буде на генераторі, – пояснює Пендзин.

Тож навіть огірки з помідорами доведеться завозити. А враховуючи, що гривня знецінилася в півтора раза, вийде це недешево. 

– Кожен імпортер закладає в ціну валютний ризик. Ми відкриваємо бюджет на 2023 рік, а що там написано – курс 42 грн за долар, офіційний, який зараз 36,6. Імпортер бачить, що такий курс, тож треба закласти валютний ризик, і ми вже сьогодні купуємо товар, в якому є 42-43 грн за долар, – каже він.

Економіст Сергій Фурса сумнівається, що долар таки зросте.

– У нас немає очікувань падіння курсу національної валюти. Зараз немає жодного економічного фактора, який би тиснув на гривню, резерви НБУ збільшуються, ритмічність і достатність західної допомоги призводять до того, що немає тиску на національну валюту, – каже Фурса.

За його словами, Захід виробив програму системної фінансової підтримки України, і це має стабілізувати й економіку, і курс гривні.

– ЄС нам виділив $18 млрд, США передбачили $13,7 млрд, це гарантовані суми. Плюс є програма Світового банку, МВФ, і якісь гроші з Японії, – пояснює економіст.

Щоправда, цих грошей може й не вистачити, каже фінансовий аналітик Ерік Найман. Бо через війну і постійні блекаути потреби країни лише зростатимуть.

– З великою ймовірністю знадобиться більше грошей, ніж Україна просила спочатку. Зокрема, через проблеми в енергетиці. Проблеми в енергетиці – це менші податки від бізнесу, вже зрозуміло, що також буде менший врожай зернових, зараз вже обговорюється, що близько 50 млрд знадобиться Україні, а не 36, 38, як прогнозувалося, – каже він.

Інші проблеми – інфляція і безробіття можуть зачепити до 20% населення країни, думає експерт.

– Ми прогнозуємо зменшення інфляції, тобто, вона буде менше ніж 20%, але навіть той рівень, 18% – це дуже високий рівень інфляції. Дійсно, нас очікує зниження рівня життя, – говорить Сергій Фурса.

І річ не у зростанні цін, а у дефіциті бюджету в умовах війни, бо він не передбачає жодних індексацій соціальних виплат.

Чи буде щось хороше

Насправді є й позитивні очікування. По-перше, майже не зростатимуть комунальні платежі. Тарифи на електроенергію та газ для населення збережуться на довоєнному рівні щонайменше до травня. Єдине, що подорожчає – водопостачання – на 10%. І на кілька відсотків зросте електрика для бізнесу.

Хоча це значно дешевше, ніж робота на генераторах.

Ще одна приємна новина для українців – деякі продукти пригальмують у ціні, бо попит на них вже й так сильно зменшився.

Продавці кажуть, що через постійні блекаути морозильні камери не працюють. Тому щоб хоч щось заробляти, треба швидко усе продавати.

Крім того, не стрімко дорожчатимуть і деякі овочі. Фактично на місці лишаються капуста, гарбузи та коренеплоди. Вони довго зберігаються, легко готуються, і коштують недорого.

Також будуть недорогими деякі фрукти. Наприклад, яблука. Їх продають дуже дешево, бо зберігати на морозі важко.

А також ніша, яка цього року буде стабільною – це пальне. Експерт з паливного ринку Сергій Куюн каже, повторення історії з його дефіцитом не буде. Україна стала повністю незалежною від постачання бензину та дизельного пального з Росії та Білорусі.

– 100% джерел постачання було росіянами знищено і заблоковано, і сталося те, чого не було ніде у світі – буквально за 3-4 місяці було збудовану нову систему, яка гарантує нам пальне за будь-яких умов. Ми маємо не тільки нову географічну структуру, ми маємо нову транспортну систему, – каже економіст.

Але під питанням лишається ціна –  на неї може впливати як курс долара, так і нафтове ембарго.

 – Великий виклик – це нафтове ембарго в Європі, яке стартує 5 лютого. Дуже нервують європейці, що буде. Бо 40% дизпального – це 3 млн тонн на місяць треба десь взяти крім російських, – каже Сергій Куюн.

Та навіть такі речі, за його словами, не призведуть до різкого здорожчання. Навіть за найгіршого для гривні сценарію, такого стрибка, як у 2022-му, не буде.

Головне дотягнути до літа. А там і електроенергії з газом треба буде менше витрачати, і підуть нарешті овочі з городів. Дешевші й смачніші.

Словом, усі опитані експерти переконані – буде важко, але українці витримають удар.