Якщо у близької людини ПТСР: що ні в якому разі не можна говорити і робити

Директорка Центру психічного здоров’я та реабілітації “Лісова поляна” МОЗ України Kseniia Vosnitsyna поділилася порадами, як поводитися з людиною, у якої посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

– Жити з ПТСР досить складно – ніколи не знаєш, в який момент, за яких обставин і в якій формі проявляться симптоми. У більшості випадків їх запускають внутрішні і зовнішні фактори, які називають тригерами, – пояснила фахівець.

І уточнила: тригери можуть бути внутрішніми і зовнішніми. Внутрішні тригери – це те, що ми відчуваємо всередині: думки, емоції та тілесні відчуття (як у момент травматичної події).

Зовнішні тригери – це ситуації, люди або місця, які нагадують про травматичну подію, наприклад, певні слова, звуки, локації тощо.

Як зменшити ризики впливу зовнішніх факторів, що травмують:

• не створюйте ситуацій, в яких можливе виникнення тригерів;
• обмежте перебування в місцях скупчення людей без потреби;
• уникайте різких звуків, які можуть нагадувати травматичну подію (музичні іграшки, рінгтони тощо);
• не створюйте гучних звуків;
• зведіть до мінімуму несподіванки;
• не торкайтеся тіла людини і не обіймайте її без дозволу.

Чого не варто робити, якщо у людини ПТСР:

• просити розповісти про травматичний досвід. Людям з ПТСР може бути складно говорити, до того ж, це може викликати ретравматизацію;
• знецінювати пережитий досвід;
• героїзувати;
• вимагати (або просити), щоб людина опанувала собою – це не в межах її можливостей;
• звинувачувати і дорікати людини за те, як саме вона реагує і проявляє емоції;
• підтримуйте уникнення існуючих психологічних та фізичних симптомів;
• говорити, що ви знаєте і розумієте, що людина відчуває;
• говорити, що їй пощастило вижити – люди, які пережили травматичні події, часто не відчувають себе щасливими;
  говорити, що час припинити вести себе, як на війні;
• говорити, що час лікує;
• різко змінювати плани.

Як підтримати людину з ПТСР:

• подбайте про її базові потреби: приготуйте поїсти, візьміть на себе інші побутові справи;
• допоможіть знайти контакти фахівців, організацій та груп підтримки;
• пропонуйте підтримку та тепло. Будьте зваженими, турботливими, обережними;
• не знецінюйте і не будьте занадто вимогливими;
• коли людина наважиться говорити, може статися, що вона захоче говорити про травматичну подію знову і знову. Дайте можливість поговорити стільки разів, скільки їй потрібно;
• робіть разом звичайні рутинні справи;
• говоріть про майбутнє і складайте спільні плани. Це може допомогти протистояти поширеній думці людей з ПТСР про те, що їхнє майбутнє приречене;
• уникайте наркотиків, алкоголю та куріння вдома та у вашому оточенні;
• якщо стан людини дуже важкий, не залишайте її на самоті.

Директорка Центру психічного здоров’я та реабілітації “Лісова поляна” МОЗ України Kseniia Vosnitsyna поділилася порадами, як поводитися з людиною, у якої посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

– Жити з ПТСР досить складно – ніколи не знаєш, в який момент, за яких обставин і в якій формі проявляться симптоми. У більшості випадків їх запускають внутрішні і зовнішні фактори, які називають тригерами, – пояснила фахівець.

І уточнила: тригери можуть бути внутрішніми і зовнішніми. Внутрішні тригери – це те, що ми відчуваємо всередині: думки, емоції та тілесні відчуття (як у момент травматичної події).

Зовнішні тригери – це ситуації, люди або місця, які нагадують про травматичну подію, наприклад, певні слова, звуки, локації тощо.

Як зменшити ризики впливу зовнішніх факторів, що травмують:

• не створюйте ситуацій, в яких можливе виникнення тригерів;
• обмежте перебування в місцях скупчення людей без потреби;
• уникайте різких звуків, які можуть нагадувати травматичну подію (музичні іграшки, рінгтони тощо);
• не створюйте гучних звуків;
• зведіть до мінімуму несподіванки;
• не торкайтеся тіла людини і не обіймайте її без дозволу.

Чого не варто робити, якщо у людини ПТСР:

• просити розповісти про травматичний досвід. Людям з ПТСР може бути складно говорити, до того ж, це може викликати ретравматизацію;
• знецінювати пережитий досвід;
• героїзувати;
• вимагати (або просити), щоб людина опанувала собою – це не в межах її можливостей;
• звинувачувати і дорікати людини за те, як саме вона реагує і проявляє емоції;
• підтримуйте уникнення існуючих психологічних та фізичних симптомів;
• говорити, що ви знаєте і розумієте, що людина відчуває;
• говорити, що їй пощастило вижити – люди, які пережили травматичні події, часто не відчувають себе щасливими;
  говорити, що час припинити вести себе, як на війні;
• говорити, що час лікує;
• різко змінювати плани.

Як підтримати людину з ПТСР:

• подбайте про її базові потреби: приготуйте поїсти, візьміть на себе інші побутові справи;
• допоможіть знайти контакти фахівців, організацій та груп підтримки;
• пропонуйте підтримку та тепло. Будьте зваженими, турботливими, обережними;
• не знецінюйте і не будьте занадто вимогливими;
• коли людина наважиться говорити, може статися, що вона захоче говорити про травматичну подію знову і знову. Дайте можливість поговорити стільки разів, скільки їй потрібно;
• робіть разом звичайні рутинні справи;
• говоріть про майбутнє і складайте спільні плани. Це може допомогти протистояти поширеній думці людей з ПТСР про те, що їхнє майбутнє приречене;
• уникайте наркотиків, алкоголю та куріння вдома та у вашому оточенні;
• якщо стан людини дуже важкий, не залишайте її на самоті.