Як змінилося сприйняття України у світі після 24 лютого 2022 року

Прагнення росії здійснити геноцид проти української нації істотним чином вплинуло на імідж нашої держави у світі. Бренд України після 24 лютого 2022 року почав асоціюватися вже з прагненням відстоювати свободу та боротися за демократичні цінності.

З іншого боку, велика війна показала недостатню увагу української дипломатії до Африки, Азії та Латинської Америки. Водночас важливо узагальнити пройдений досвід публічної та культурної дипломатії України за минулий рік. Про це й поміркуємо далі в матеріалі АрміяInform у рамках проєкту «Пам’ять війни: реалії та уроки».

В сучасному світі м’яка сила, тобто прагнення мати неформальний вплив за кордоном, інколи важить більше, ніж військовий потенціал. Так, безумовно, що боєздатна армія сприяє підвищенню авторитету країни на міжнародному рівні.

російсько-українська війна, яка розпочалася у 2014 році, спричинила більшу увагу щодо того, як саме нас сприймають за кордоном. До того часу ці питання мало кого цікавили, але вже після 2014-го почали більше здійснювати конкретних кроків щодо створення позитивного образу України у світі.

Тривалий час основні асоціації на слово «Україна» були наступні: Чорнобиль, корупція, криза, брати Кличко, Андрій Шевченко. Революція Гідності кардинальним чином змінили таку тенденцію. Відтоді Україна стала символом боротьби за демократичні цінності.

Упродовж 2014–2021 років відбулися ось які трансформації щодо роботи з національним брендом України:

• У 2015 році було створено окремий департамент (спочатку управління) публічної дипломатії при Міністерстві закордонних справ.
• У 2017 році засновано Український Інститут як головну державну інституцію, яка здійснює публічну та культурну дипломатію.
• було проведено дослідження щодо сприйняття України за кордоном як громадськими організаціями, так і державними органами.
• уже 2021-го створено офіційний сайт України та відповідні сторінки в соціальних мережах.

Усе, що було реалізовано впродовж 8 років (до 24 лютого 2022 року), мало на меті більше познайомити здебільшого європейську аудиторію з українською культурою. Організовувалися спільні заходи (кінофестивалі, музейні виставки, панельні дискусії) задля утвердження думки в іноземців, що Україна має сучасні креативні індустрії — відповідно є, що показати світові.

Події 24 лютого минулого року кардинальним чином змінили ситуацію з представленням України у світі. Насамперед тисячі журналістів від США до Японії приїхали до нашої держави, щоб писати про події російсько-української війни. Для порівняння: такого не було у 2014 році, коли росія окупувала Крим та почала війну на Донбасі.

Відтак Україна стала головною темою ЗМІ. Наприклад, Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний був на обкладинці американського журналу TIME, а президента України Володимира Зеленського та дух України було проголошено людиною 2022 року за версією того ж видання. Візуально образ України став асоціюватися з мужніми українцями, які боронять свою землю від російських окупантів.

Але будьмо відвертими — у світі мало знали про Україну. З різних причин: недостатня підтримка українських студій у світі, нерозуміння того, як варто пояснювати суть війни для різних регіонів, мала інформаційна присутність України поза країнами Заходу.

Рік тому пояснення особливостей української історії, культури, сучасної політики іноземцям на різних майданчиках (університети, аналітичні центри, міжнародні організації) постало одним із завдань як для влади України, так і громадянського суспільства. Так, частина роботи велася ще з 2014 року, але цей рік прискорив багато процесів.

Країни ЄвроАтлантики є головними партнерами України, чиї суспільства найбільше підтримують нашу армію та державу. Це ми бачимо за численними соцопитуваннями, які свідчать про усвідомлення того, що росія це загроза, а для того, щоб її здолати, треба допомогти Україні перемогти. Безумовно, що дані варіюються в різних державах, але в цілому понад 50 % громадян схвалюють надання подальшої військової, гуманітарної та фінансової допомоги нам.

Головним наслідком подій 24 лютого 2022 року для дипломатії України стало усвідомлення значення Глобального Півдня (країн Африки, Азії та Латинської Америки) для нашої Перемоги над росією. Держави вищезгаданих регіонів мають особливу позицію щодо війни, враховуючи як історію відносин з москвою, так і ставлення до Заходу в цілому. Через це маємо й відповідне сприйняття України там.

Африканські держави, пам’ятаючи як москва допомагала їм здобувати незалежність, бачать нинішню рф як тотожність срср. Через це «злом» у цій війні виступає для них Захід, який підтримує Україну, а не росія. Відтак головний виклик у комунікації полягає в тому, щоб надати аргументи щодо підтримки України, виходячи не з військових потреб для оборони нашої держави, а більше спільних економічних перспектив (продовольча безпека).

Водночас за рік, що минув, активізувався діалог на рівні громадянського суспільства, зокрема, українських та африканських правозахисників. У Південній Африці, де свого часу був режим апартеїду, коли тривала дискримінація темношкірого населення, є відома Фундація Туту, названа на честь архиєпископа, який боровся з цією політикою.

У жовтні 2022 року виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова пояснювала своїм колегам з Фундації Туту, чому важливою є відповідальність за воєнні злочини рф в Україні на міжнародному рівні. Аналогічно можемо згадати роботу Центру прав людини ZMINA разом з іншими громадськими організаціями щодо посилення українських наративів у Африці. У комунікації з африканцями варто апелювати до загальнолюдських цінностей, бо травматичний досвід європейського колоніалізму досі впливає на їхнє сприйняття Заходу, частиною якого є Україна.

Певним символом української культури після 24 лютого стала пісня «Ой, у лузі червона калина» — гімн січових стрільців. Виконавши пісню на Софіївській площі в перші дні широкомасштабного вторгнення рф, Андрій Хливнюк вдихнув нове, цього разу, глобальне життя твору.

І подібна стратегія з популяризації надбань української культури за кордоном дає змогу іноземцям заново відкрити для себе нашу державу. Можемо згадати проект Notes from Ukraine від Українського Інституту, коли американці з’ясували для себе, що різдвяна пісня Carol of the bells насправді це «Щедрик», створений українським композитором Миколою Леонтовичем. І виконання Щедрика в Карнегі-хол у Нью-Йорку в грудні 2022 року було потужним інструментом з формування позитивного образу України у США.

Якщо ми говоримо про Індо-Тихоокеанський регіон, то там образ України більшою мірою формується російською пропагандою. Так, є такі країни, як Південна Корея, Японія, Австралія, Нова Зеландія, які на офіційному та суспільному рівні підтримують нашу державу. Водночас ситуація, наприклад, з Китаєм чи Індією, є складнішою. Наприклад, у китайських медіа події російсько-української війни називаються «кризою в Україні».

Індія, яка ще за часів холодної війни дружила з москвою, за нинішніх умов прагне більш самостійної ролі в зовнішній політиці. Відповідно населення країни, яке вже перевищило за кількістю Китай (1,4 млрд осіб) сприймає російсько-українську війну більше під кутом ядерної безпеки, ніж боротьби за демократію. Іншими словами, індійців більше цікавить, як війна росії проти України впливає їхні економічні позиції у світі.

Захід прагне включитися в боротьбу з російською пропагандою на Глобальному Півдні. Наприклад Франція вже на офіційному рівні визнала, що росія через «вагнерівців» дестабілізує ситуацію в колишніх французьких колоніях у Африці (Малі, Буркіна-Фасо). І тепер Захід разом з Україною шукають інші аргументи для Глобального Півдня, чому російська агресія проти нашої держави має припинитися та бути засуджена.

Але варто думати більш стратегічно та показати бачення світу після перемоги України. Остання настане тоді, коли росія більше не зможе бути безпековою загрозою нашій державі. Це можливо тільки за умов розпаду росії.

Фото6 Представники International Center for Ukrainian Victory на Тайвані

Уже є певні узагальнення того, як змінився світовий бренд України за рік після широкомасштабного вторгнення рф. Нещодавно було презентовано «Звіт про сприйняття України у світі. 2022». Аналітику було підготовлено ГО Brand Ukraine після консультацій з МЗС України та за підтримки Європейського Союзу.

Основна увага там була зосереджена на моніторингові світових медіа (що і як писали про Україну) та рейтингу нашої держави в міжнародних рейтингах та індексах. Основні асоціації щодо України наступні: нація героїв (23,3 %) та демократична країна (22,2 %). Це серед українських бренд атрибутів було відзначено як головне під час аналізу онлайн медіа, проведеного LOOQME на замовлення BrandUkraine.

Згідно з висновками дослідження російсько-українська війна сприяла формуванню позитивного ставлення до нашої держави на міжнародному рівні. Це пов’язано як з прагненням людей по всьому світу допомогти українцям, що виїхали, так і відзначенням лідерських якостей керівництва держави на шляху до перемоги. Хоча виклики щодо Африки, Азії та Латинської Америки нікуди не зникли.

Відповідаючи на запитання кореспондента АрміяInform Єгора Брайляна під час презентації, директор департаменту публічної дипломатії МЗС України Ірина Боровець розповіла наступне бачення щодо Глобального Півдня.

«Держава робить кроки в економічному, політичному сегменті щодо посилення присутності на Глобальному Півдні. Буде відкрито нові посольства в Африці. Ми працюємо, щоб наша видимість була більш помітною в цих країнах, щоб вони розуміли логіку наших дій. Ми будуємо свою діяльність і майбутні комунікації, щоб це було рівноправне партнерство», — зазначила Ірина Боровець.