Яйцеклітини, отримані влітку, після запліднення у пробірці гарантують народження дитини – вчені

Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), тобто запліднення поза маткою, у пробірці, частіше завершується народженням живої дитини, якщо використовувалися яйцеклітини, добуті у літні місяці.

Такий висновок зробили американські вчені.  Результати дослідження вказували на те, що свою вирішальну роль відіграє підвищена температура повітря влітку.

Проте, вивчення цієї проблематики проводилося в американському місті з континентальним кліматом. Але, чи діятиме ця закономірність, приміром, у Південній півкулі, де літні місяці настають зовсім у інші часові проміжки?

Австралійські дослідники Лікарні пам’яті короля Едварда та Університету Західної Австралії вирішили це перевірити, оскільки в період австралійського літа сезонні коливання температури не такі явні, як у Північній півкулі.

Вони звертали увагу на дату відбору яйцеклітин, тривалість світлового дня та температуру.

Варто уточнити, що після екстракорпорального запліднення ембріон заморожують, а згодом з пробірки пересаджують у матку.  На жаль, не завжди ця методика веде до народження дитини, часто ембріони гинуть в утробі.

Так от, австралійські вчені проаналізували 3 659 перенесень заморожених ембріонів у матку 1 835 пацієнток і виявили, що для народження дітлахів значення має тривалість сонячних годин у день відбору клітин.

Отримання яйцеклітин у такі дні збільшувало шанс  народження живої дитини на 28%, порівняно з днями з найменшою тривалістю сонячних годин. Тоді як температура суттєвого впливу не мала.

Результати свідчать, що з літніми яйцеклітинами шанси народити живу дитину справді вищі — приблизно на 30%, якщо порівнювати з найменш успішними осінніми місяцями.

Зимові та весняні яйцеклітини зайняли проміжне місце між двома іншими.

Результати не зовсім узгоджуються з американським дослідженням, яке вказало на зв’язок відбору яйцеклітин та сезонної температури, виявивши натомість зв’язок із тривалістю сонячних годин.

Між тим, не виключено, що вплив мають обидва фактори.

Джерело: Human Reproduction, Наука