Хто увійшов до нової Громадської антикорупційної ради при Міноборони

На засіданні конкурсної комісії з формування Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України заствердили новий склад Ради, до якої увійшли 15 із 40 претендентів, що набрали найбільшу кількість голосів на загальнонаціональних онлайн-виборах. Про це Львівському порталу повідомили у Міноборони України.

До складу ради увійшли:

1. Гудименко Юрій Володимирович ​(Ветеранська сокира) – 65 222 голоси;
2. Ніколаєнко Тетяна Володимирівна (Незалежна антикорупційна комісія) – 43 515;
3. Шуба Анастасія Вадимівна (Антикорупційна сокира) – 40 281;
4. Соловйов Микита Олександрович (Антикорупційна сокира) – 39 860;
5. Штанков Микита Володимирович (Ветеранська сокира) – 39 724;
6. Бріт Ореста Павлівна (БОН) – 39 285;
7. Нишпорка Олена Іванівна (Антикорупційна сокира) – 39 231;
8. Чернов Олег Валерійович (Українське правниче товариство) – 37 829;
9. Костецький Максим Юрійович (Незалежна антикорупційна комісія) – 37683;
10. Біщук Віктор Павлович (Українське правниче товариство) – 37 612;
11. Трегуб Олена Миколаївна (Незалежна антикорупційна комісія) – 37 480;
12. Даценко Катерина Андріївна (Центр суспільного контролю) – 34 635;
13. Микитюк Антон Сергійович (Центр суспільного контролю) – 33 454;
14. Масюк Віталій Володимирович (Українське правниче товариство) – 32 948;
15. Прудковських Віктор В’ячеславович (Центр суспільного контролю) – 32 136.

Комісія опрацювала відкритий протокол голосування, звіт-аналіз поточного голосування та протоколи роботи системи, розроблені ГО «Електронна демократія». Вони свідчать, що під час онлайн-виборів технічних втручань, які могли б істотно вплинути на їх результати, не зафіксовано.

Відкритість та прозорість конкурсу, перевірка процесу підрахунку голосів забезпечується шляхом використання відкритого протоколу голосування. Тобто кожен учасник рейтингового інтернет-голосування може знайти і перевірити, як зараховано його голос (без розголошення його персональних даних), а також порахувати загальну кількість голосів за кожного кандидата.

Відкритий протокол не містить персональних даних громадян, що дозволяють конкретно ідентифікувати особу учасника голосування.

Новий склад Ради продовжить реалізацію цивільного контролю посадовців до корупції у секторі оборони для забезпечення прозорості, підзвітності та запобігання корупційним проявам в оборонному відомстві.

До слова, у виборах нового складу Ради взяли участь 101 215 українців – це рекордна активність, яка майже у 2.5 рази перевищує показники попередніх виборів 2023 року, коли проголосувало близько 41 000 громадян.

Як формувався список кандидатів та проходив відбір?

Подавати кандидатури могли громадські об’єднання, які були зареєстровані щонайменше за два роки до оголошення конкурсу. Важливою умовою була їхня статутна діяльність, що мала безпосередньо стосуватися запобігання та протидії корупції.

Кожна організація могла запропонувати до трьох кандидатів, що забезпечило різноманітність представництва. Для забезпечення прозорості організації-номінанти надавали публічні звіти про свою діяльність із розкриттям джерел фінансування за останній рік.

В результаті було сформовано список із 19 громадських організацій та 40 кандидатів, з яких виборці обрали 15 майбутніх членів Ради. Така кількість визначена Положенням про Громадську антикорупційну раду.

Попри ретельну підготовку, процес голосування зіткнувся з DDoS-атакою. Складнощі з авторизацією спостерігалися у менш ніж 1% користувачів, однак повторні спроби входу здебільшого були успішними.

Фінальному голосуванню також передувала невдала спроба проведення виборів, коли через технічні збої, нестабільну роботу сайту та помилки авторизації результати довелося анулювати.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.