Вимоги Зеленського, різкі заяви Венса і реакція ЄС: підсумки першого дня Мюнхенської конференції

Завершився перший день Мюнхенської конференції з питань безпеки 2025, яка триватиме до 16 лютого. Протягом дня було зроблено низку важливих заяв, які стосувалися закінчення війни Росії проти України.

Факти ICTV зібрали головні події першого дня Мюнхенської конференції з питань безпеки 2025.

Потрібні реальні гарантії безпеки для України

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна хоче отримати реальні гарантії безпеки та спільний зі США мирний план, перш ніж він вступить у будь-які переговори з російським диктатором Володимиром Путіним щодо припинення війни.

Зеленський провів переговори з віце-президентом США Джей Ді Венсом, американським державним секретарем Марком Рубіо, спецпредставником США з питань України та Росії Кітом Келлогом на полях Мюнхенської конференції.

За підсумками розмови Зеленський і Джей Ді Венс погодилися, що потрібні подальші переговори, щоб побачити, чи вдасться досягти спільного розуміння.

На думку президента України, треба більше працювати та готувати план, щоб зупинити російського диктатора Володимира Путіна.

Зеленський зустрінеться з Путіним, коли Україна матиме сильну позицію і чіткі гарантії безпеки, заявив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

– Президент чітко сказав, що буде готовий зустрітися з Путіним, коли Україна матиме сильну позицію, узгоджену з партнерами, насамперед США та Європою. Коли Україна розумітиме, які гарантії безпеки ми матимемо. Такий момент ще не настав, – наголосив Єрмак.



Заяви Венса і участь України в переговорах

Віцепрезидент США розпочав ідеологічний напад на Європу, звинувативши її лідерів у придушенні свободи слова, неспроможності зупинити нелегальну міграцію та втечі зі страху від справжніх переконань виборців.

Віцепрезидент Європейської комісії із зовнішньої політики Кая Каллас сказала, що промова Венса схожа на те, що США намагаються сваритися з Європою.

У відповідь міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус розкритикував заяву віцепрезидента США. На його думку, порівняння європейської демократії з авторитарними режимами є неприйнятним.

– Ми знаємо, від кого захищаємо наші країни та для чого. Заради демократії, свободи поглядів, верховенства права та гідності кожного, – сказав Пісторіус після заяви Венса.

Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре розкритикував Венса за те, що він не звернув увагу на деякі ключові проблеми безпеки, з якими світу доводиться стикатися зараз.

Водночас міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі заявив, що вони з Венсом погодилися, що Зеленський має брати участь у будь-яких мирних переговорах щодо припинення війни з Росією.

За словами очільника МЗС Британії, розмови з віцепрезидентом США про Україну його дуже підбадьорили.

Джей Ді Венс. Фото: Офіс президента

Варто зазначити, що Венс у Мюнхені провів зустріч з лідером ультраправої партії Альтернатива для Німеччини та кандидатом у канцлери Алісою Вайдель. Розмова відбулася поза межами Мюнхенської безпекової конференції.

Речник Вайдель підтвердив журналістам, що розмова між ними тривала близько 30 хвилин у готелі в Мюнхені, де зупинився Венс. Повідомляється, що вони обговорили війну Росії проти України та внутрішню політику Німеччини.

Росія збирає переговорну групу

Згідно з повідомленнями, Кремль збирає переговорну групу високого рівня для участі в прямих переговорах із США щодо припинення війни в Україні.

Повідомляється, що члени російської переговорної групи включатимуть високопоставлених політичних, розвідувальних та економічних діячів.

Серед них – директор Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв, який є близьким радником диктатора Володимира Путіна та відкритим прихильником президента США Дональда Трампа.

Іноземні журналісти припустили, що це може свідчити про те, що основний акцент у переговорній стратегії Росії, ймовірно, планують зосередити на зменшенні санкцій.



Євросоюз має прискорити інтеграцію України і збільшити витрати на оборону

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на Мюнхенській безпековій конференції закликала прискорити процес євроінтеграції України. За її словами, вже досягнуто суттєвого процесу, але настав час “зрушити гори”.

Вона наголосила, що збільшення видаткової частини національних бюджетів, спільне фінансування проектів спільного європейського інтересу та прискорення вступу України має бути метою нової Європи.

За словами Урсули фон дер Ляєн, країни Європейського Союзу зможуть значно збільшити витрати на оборону.

Фото: Офіс президента

Вона заявила, що хоче запровадити положення про надзвичайні ситуації, яке дасть урядам більше свободи дій, щоб військові витрати не враховувалися у жорстко контрольованих обмеженнях бюджетного дефіциту.

– Я запропоную активувати положення про вихід з оборонних інвестицій. Це дозволить державам-членам суттєво збільшити свої витрати на оборону, – стверджує президент Європейської комісії.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2025-02-15 01:00:00