Від Донбасу до Підмосков’я: кого наздогнала відплата за воєнні злочини та співпрацю з РФ

Нещодавні повідомлення про те, що Андрія Портнова застрелили у передмісті Мадрида, знову привернули увагу до низки резонансних смертей та замахів на відомих осіб. Наразі українські спецслужби відкидають свою причетність до смерті Портнова. 

За час повномасштабного вторгнення Росії в Україну було ліквідовано або скоєно замах на цілий ряд публічних постатей, частина з яких була пов’язана з поширенням ворожої пропаганди або перейшла на бік агресора.

Факти ICTV дізнавалися, що відомо про вбивства та замахи на осіб, які поширювали проросійські наративи, вчиняли воєнні злочини та співпрацювали з окупаційною владою.

Замах на Сергія Горенка

16 вересня 2022 року Луганська обласна адміністрація підтвердила, що внаслідок вибуху в будівлі так званої “генпрокуратури” в окупованому Луганську загинули самопроголошений “генеральний прокурор” Сергій Горенко та його заступниця Катерина Стегленко. 

Він був українським правоохоронцем, який згодом став проросійським колаборантом. З 2019 по 2022 рік він обіймав посаду “генерального прокурора” самопроголошеної “Луганської народної республіки” (ЛНР).

Замах на Владлена Татарського

Російський пропагандист Владлен Татарський (Максим Фомін) загинув 2 квітня 2023 року в Санкт-Петербурзі. Смерть настала внаслідок вибуху статуетки, яку йому піднесла Дар’я Трепова під час одного з його “творчих вечорів” у кафе на Університетській набережній.  

Російські слідчі органи звинуватили Трепову, яку згодом засудили до 27 років колонії.  

Замах на Іллю Киву

Ілля Кива був застрелений 6 грудня 2023 року в Підмосков’ї, у парковій зоні готельного комплексу. За даними російського слідства, він отримав два кульові поранення — у груди та голову.  

Представник Головного управління розвідки Андрій Юсов в ефірі національного телемарафону підтвердив ліквідацію Киви. 

Нагадаємо, що ще в січні 2022 року Ілля Кива залишив територію України та виїхав до Росії. Після початку повномасштабної війни він перебрався до Москви. Уже в квітні того ж року він заявив про намір звернутися до російської влади з проханням про надання політичного притулку. 

Замах на Валерія Транковського

Валерій Транковський загинув вранці 13 листопада 2024 року в Севастополі, на тимчасово окупованій території Криму. Його автомобіль був підірваний за допомогою саморобного вибухового пристрою з дистанційним керуванням. Це була спецоперація СБУ. Російський капітан загинув від втрати крові після того, як внаслідок поранення втратив обидві ноги. 

Транковського називають причетним до воєнних злочинів — зокрема, саме він віддавав накази про ракетні удари з акваторії Чорного моря по українських містах. 

За його участі в липні 2022 року був здійснений обстріл Вінниці ракетами Калібр, унаслідок чого загинули 29 мирних жителів. 

Замах на Ігоря Кіріллова 

Ігор Кіріллов загинув 17 грудня 2024 року в Москві, на Рязанському проспекті. Він помер внаслідок детонації вибухового пристрою, закладеного в електросамокат, разом зі своїм помічником Іллею Полікарповим. За його ліквідацією стояла Служба безпеки України. 

Нагадаємо, що генерал-лейтенанту Ігорю Кіріллову Служба безпеки України заочно пред’явила підозру у широкомасштабному використанні забороненої хімічної зброї проти українських Сил оборони на східних і південних напрямках. 

Замах на Дар’ю Дугіну

Дар’я Дугіна загинула 20 серпня 2022 року в Підмосков’ї, неподалік селища Великі Вязьоми. Її автомобіль вибухнув, коли вона перебувала за кермом; вибуховий пристрій був закладений під днище машини. 

Батька Дар’ї – Олександра Дугіна часто називають головним ідеологом президента РФ Володимира Путіна та всього Кремля. Він активно просуває ідею євразійства — концепцію, що обґрунтовує домінування Росії на великому єдиному геополітичному просторі. 

Замах на Станіслава Ржицького

Станіслав Ржицький був застрелений 10 липня 2023 року в Краснодарі, Росія, під час ранкової пробіжки. Російські правоохоронні органи затримали підозрюваного Сергія Денісенка як виконавця. Його загибель пов’язують із тим, що він був командиром підводного човна Краснодар, з якого здійснювалися ракетні удари по Україні. 

Замах на Михайла Шатського 

Михайло Шатський був застрелений 11 грудня 2024 року в Підмосков’ї, у Кузьминському лісопарку. Він був відомим розробником крилатих ракет Х-69. Його ліквідація була результатом спецоперації ГУР. 

Замах на Олексія Ковальова 

Нардеп-зрадник Олексій Ковальов був знайдений мертвим 28 серпня 2022 року в Голій Пристані на тимчасово окупованій Херсонщині, разом зі своєю дівчиною. Він мав вогнепальні поранення. Обставини його загибелі не до кінця з’ясовані; російська влада заявила про вбивство, тоді як українські джерела припускали причетність українських партизанів. 

Нагадаємо, що Ковальов залишився на території Херсонщини після її захоплення російськими військами та співпрацював із окупаційною владою. Його бізнес постачав продукти харчування до тимчасово окупованого Криму, звідки їх далі переправляли в Росію. На початку липня він зайняв посаду так званого заступника голови в незаконній адміністрації Херсонської області, створеній окупантами. 

Замах на Олега Царьова 

На Олега Царьова було скоєно замах 27 жовтня 2023 року в Ялті, на тимчасово окупованій території Криму, на території його маєтку. Він отримав вогнепальне поранення, перебував у реанімації, але вижив.  

В Україні його заочно засудили до 12 років ув’язнення за звинуваченням у посяганні на територіальну цілісність держави та спробу насильницького захоплення влади. Крім того, йому інкримінують державну зраду та співпрацю з окупаційною владою. За інформацією українських правоохоронних органів, за цим замахом стоїть Служба безпеки України. 

Замах на Володимира Сальдо 

Щодо Володимира Сальдо, у 2022 році були повідомлення про декілька спроб замахів. В результаті замаху на Сальдо, 8 серпня 2022 року він був госпіталізований, ймовірно, через отруєння. Однозначної інформації про успішний замах чи його виконавців немає, обставини залишаються не до кінця з’ясованими. 

Замах на Захара Прилєпіна 

6 травня 2023 року неподалік від Нижнього Новгорода в Росії вибухнув автомобіль Audi Q7, у якому перебував російський пропагандист Захар Прилєпін. Відповідальність за підрив авто взяв на себе партизанський рух Атеш. У своїй заяві представники руху зазначили, що стежили за Прилєпіним із початку року й очікували, що рано чи пізно здійснять атаку. 

Попри тяжкі поранення, Прилєпін вижив і згодом сам повідомив, що перебував за кермом автомобіля на момент вибуху.