Ведучі ICTV розповіли, чи відзначають День святого Валентина під час війни та що змінилося у їхніх стосунках

Із початку повномасштабної війни в житті українців змінилося все. Стали іншими і свята, змінилося саме ставлення до них. Сьогодні, 14 лютого, коли у всьому світі відзначають День святого Валентина, ведучі ICTV розповіли, як у 2023 році вони проводять День закоханих та чи святкували вони його до 24 лютого 2022 року.

Юлія Зорій зізналася, до повномасштабної війни вони з чоловіком, міністром оборони України Олексієм Резніковим завжди святкували День закоханих – влаштовували романтичну вечерю і готували одне одному милі дрібниці. Цього року вона проведе День Святого Валентина, тримаючи кулачки за свого чоловіка.

– Щоб вчергове Рамштайн пройшов успішно і він знову привіз щось успішне для нашої країни, для нашої оборони і для швидшої перемоги України. Тому цей день буде саме такий – з вірою в те, що Олексію вдасться зробити диво для нас усіх, – сказала Зорій.

Олена Фроляк каже, у них із чоловіком не було традиції відзначати День закоханих. Могли випити вина або зробити святкову вечерю, хоча атмосфера самого свята їй подобається.

– Коли є зайвий привід зробити комплімент, добре одягнутися, посидіти ввечері в кафе або зробити вечерю вдома – я завжди за. Ми з чоловіком вже живемо 26 років, нам вже й не потрібні додаткові святкування, – сказала вона.

Не відзначав свято до війни і Вадим Карп’як із дружиною Тетяною. Зараз вони і зовсім живуть окремо через війну – ще з початку повномасштабного вторгнення кохана ведучого поїхала з дітьми до Великої Британії.

– Ми намагаємося не розривати близькість під час війни… У нас є невеликі ритуали. Щоранку ми телефонуємо і ввечері ми намагаємося випити по келиху вина, якщо є така можливість або просто зателефонувати по відео, обговорити враження за день, поділитися новинами… Я намагаюся тримати це на контролі, надовго ніхто не зникає з радарів, – поділився Вадим.

Петро Дем’янчук вважає, що День закоханих треба робити щодня. До війни разом із дружиною вони відзначали свято, але тихо, ніжно, романтично.

– Цього року потрібно про свою половинку згадати вдвічі голосніше, оскільки в такий важкий час ми потребуємо уваги вдвічі більше, любові, відчуття захищеності, потрібності, небайдужості. У стосунках війни немає… Скажу більше – стало більше компромісів, розуміння і тепла, оскільки повинні триматися всі разом, а разом краще, – зазначив він.

Юлія Сеник каже, що від свята не чекала чогось особливого ще до війни, зараз тим паче. Зазначає, для почуттів не варто чекати певного дня, вони з чоловіком постійно говорять про любов одне до одного.

– З початком війни почуття навіть загострилися. Багато чого переоцінили, усвідомили, яким щастям було жити без війни, тому зараз цінуємо наші почуття ще більше! Щодо подарунків, ми ще перед новорічно-різдвяними святами домовилися з чоловіком, що зараз це неактуально – витрачатися на те, без чого точно можна обійтися. Замість подарунків – закрити ту чи іншу потребу для наших військових. Це сьогодні пріоритет, – наголосила Юлія.

У Анастасії Мазур чоловік на фронті, каже, якщо є можливість, зідзвонюються щодня, проте коли 2-3 дні без зв’язку – складно.

Зазначає, зберігати наразі фізичну близькість важко. Не можеш обійняти, поцілувати, притиснутися, взяти за руку.

– Треба розуміти, що це тимчасово… Будуть якісь дні відпустки, а врешті-решт буде й перемога, і треба вірити, що все налагодиться. Важливо зберігати емоційний контакт. Говорити, слухати, підтримувати, писати слова любові… Не втрачати контакту. Все залежить від обставин. Поради чи узагальнення – марна справа. Стосунки під час війни це велике випробування для сім’ї, – сказала Мазур.

Андрій Ковальський вважає День святого Валентина красивим святом, проте, щоб висловити свої почуття, не варто шукати якихось приємних дат.

– Цього року дещо не до святкувань. Можливо, вип’ємо вина і просто скажемо одне одному приємні слова. Точно знаю, що гучних святкувань не буде… Війна все змінила. В корені. І наші стосунки стали іншими – ще міцнішими. Тому що одне без одного ми навряд чи змогли б, – сказав Андрій.

Каже, близькість під час війни – єдине, що допомагає не збожеволіти. Сім’я рятує і допомагає пережити найважчі моменти, проте всі думки зараз лише про одне – про нашу перемогу.