В Україні пропонують підвищити податки. Деталі

Міністерство фінансів України розробило законопроєкт, що зобов’язує цифрові платформи звітувати про заробітки користувачів, розширює доступ податківців до банківської таємниці та скасовує податкові пільги на міжнародні посилки. Про це повідомляє Львівський портал.

Ілюстративне фото

Опублікований Міністерством фінансів України проєкт закону передбачає реалізацію Багатосторонньої угоди DPI щодо автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.

Згідно з текстом документа, підзвітними стануть оператори вебсайтів та мобільних додатків, які дозволяють користувачам здавати в оренду нерухомість чи транспорт, надавати персональні послуги або продавати товари. При цьому вимоги не поширюються на платформи, що займаються виключно обробкою платежів, розміщенням реклами або перенаправленням трафіку.

Виняток також зроблено для урядових організацій, великих готельних мереж (понад 2000 угод оренди на один об’єкт) та дрібних продавців, які здійснили не більше 30 продажів товарів на загальну суму до 2000 євро за звітний період.

Нові умови оподаткування для онлайн-продавців

Для громадян, які заробляють через такі майданчики, встановлюються особливі умови оподаткування. Базою оподаткування стане дохід без вирахування будь-яких комісій платформи. Щоб отримати право на спеціальну знижену ставку, фізична особа зобов’язана відкрити окремий поточний рахунок у банку виключно для цієї діяльності, не мати статусу самозайнятої особи, не наймати працівників, не продавати підакцизні товари, а її річний дохід не має перевищувати 834 розмірів мінімальної заробітної плати.

Якщо ці умови дотримані, платформа виступатиме податковим агентом: вона самостійно розраховуватиме, утримуватиме та перераховуватиме податок до державного бюджету. Дохід від продажу товарів на суму до 2000 євро на рік не вважатиметься оподатковуваним, і для таких дрібних угод дозволено використовувати особисті картки. Якщо ж дохід від продажу товарів перевищить цю суму сукупно через кілька платформ, продавець муситиме подати річну декларацію та доплатити різницю.

Розкриття банківської таємниці

Крім того, законопроєкт вносить кардинальні зміни до банківської таємниці. При відкритті спеціального рахунку для торгівлі продавець одразу надаватиме згоду на розкриття відповідної інформації. Банки будуть зобов’язані безоплатно передавати контролюючим органам відомості про зарахування коштів, призначення платежів, ідентифікаційні дані та номери рахунків контрагентів таких продавців. Також фінансові установи інформуватимуть Державну податкову службу в день відкриття або закриття подібних рахунків.

Зміни для ФОПів та нові ліміти ПДВ

Окремий блок змін стосується малого та середнього бізнесу. Ліміт доходу для обов’язкової реєстрації платником податку на додану вартість (ПДВ) пропонується підвищити з 1 мільйона до 4 мільйонів гривень. З 1 січня 2027 року автоматичне переведення на ПДВ підприємців (окрім електронних резидентів), які перевищили цей поріг за останні 12 місяців, відбуватиметься на основі їхньої податкової звітності.

Для адаптації запроваджується перехідний період: у першому кварталі 2027 року такі платники не визначатимуть податкові зобов’язання і не складатимуть податкових накладних. Зокрема, з другого по четвертий квартали 2027 року штрафи за перші п’ять порушень з ПДВ становитимуть лише 1 гривню. Для підприємців, які сплачують єдиний податок, звітним періодом з ПДВ стане календарний квартал.

Скасування пільг на міжнародні посилки

Також повністю змінюються правила електронної комерції. Звільнення від оподаткування ПДВ для міжнародних поштових відправлень вартістю до 150 євро хочуть скасувати.

Відповідальність за нарахування та сплату ПДВ іноземній державі нестиме підприємство електронного інтерфейсу (сам маркетплейс або його посередник).

Без сплати податків можна буде отримати лише посилки сумарною фактурною вартістю до 45 євро від однієї фізичної особи іншій без оплати та виключно для особистого використання. Для них встановлено ліміти: не більше 50 грамів парфумів, 500 грамів кави або 100 грамів чаю.

Ідентифікація користувачів та штрафи

Платформи повинні збирати дані про ім’я, адресу, податкові номери усіх активних продавців. Для орендодавців вимагаються адреси кожного об’єкта нерухомості, суми винагороди за кожен квартал та кількість днів оренди. Цю інформацію платформи зобов’язані зберігати щонайменше 1825 днів.

Якщо після двох нагадувань і 60 днів очікування користувач не надає інформацію для ідентифікації, платформа повинна заблокувати його акаунт або призупинити виплати. Звітним періодом для платформ є календарний рік, а сам звіт подаватиметься до 31 січня.

Законопроєкт передбачає також санкції. За неподання заяви про взяття на облік платформи штрафуватимуть на 20 мінімальних зарплат, а за неподання звіту про доходи продавців – на 100 мінімальних зарплат. Несвоєчасне подання звіту або помилки коштуватимуть 0,5 мінімальної зарплати за кожен день прострочення або за кожного продавця відповідно.

Якщо неповні дані подані через умисне приховування, штраф складе 5 відсотків від виплаченої продавцю винагороди, але не менше однієї «мінімалки». Самих продавців штрафуватимуть на 1 мінімальну зарплату за ненадання інформації платформі на її запит. Більшість норм закону набирають чинності з 1 січня 2027 року, однак облік підзвітних платформ стартує з 1 листопада 2026 року.

Вимоги МВФ та довічний військовий збір

Втім «Економічна правда» пише, що цей цей закон був опублікований на сайті Міністерства фінансів 19 березня як ключове зобов’язання України в межах програми співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ). За даними видання, місія МВФ саме зараз перебуває у Києві, і ухвалення цих структурних маяків Кабінетом Міністрів спрямоване на червень, коли вирішуватиметься доля другого кредитного траншу.

Наявність програми МВФ – умова інших міжнародних партнерів щодо виділення фінансування. Зокрема, без програми фонду Україна не зможе отримати кредит від ЄС на 90 млрд євро – навіть якщо якось вдасться обійти вето Угорщини.

Напередодні МВФ висловив занепокоєння щодо здатності України й надалі отримувати фінансування в межах пакета на 8,1 млрд доларів, оскільки депутати затягують із ухваленням заходів, необхідних для розблокування цих коштів, зокрема підвищення податків для бізнесу та домогосподарств.

Також видання розкриває деталі щодо «податку на OLX» та платформ на кшталт Bolt, Uber, Uklon, Glovo чи Onlyfans. Загальне податкове навантаження за пільговою системою для таких користувачів складе 10% – це 5% податку на доходи фізичних осіб (замість стандартних 18) та 5% військового збору.

До того ж, сам військовий збір у розмірі 5% для фізичних осіб закріплюється на постійній основі, навіть після завершення воєнного стану. Обов’язок його сплати назавжди зберігається і для фізичних осіб – підприємців (ФОП): платники першої, другої та четвертої груп щомісяця платитимуть 10% від мінімальної зарплати (наразі це 864,7 гривні), а третьої групи – 1% від доходу. У пояснювальній записці необхідність цього кроку пояснюється стабільним фінансуванням оборони та повоєнної відбудови.

Наслідки для бізнесу та наповнення бюджету

За розрахунками в.о. голови Державної податкової служби Лесі Карнаух, запровадження ПДВ торкнеться близько 252 тисяч із 2,1 мільйона зареєстрованих українських ФОПів. За її словами, орієнтовно 30% суб’єктів на спрощеній системі використовують схеми дроблення великого бізнесу для ухилення від податків.

Сама ініціатива щодо ПДВ імплементує європейське законодавство, де підприємці стають платниками податку при обороті у понад 85 тисяч євро (близько 4,33 мільйона гривень), зазначали автори.

Зі свого боку, скасування пільги на посилки до 150 євро, за даними журналістів, вдарить по популярності китайських маркетплейсів, таких як AliExpress чи Temu, через які великі партії товарів штучно розбивалися на сотні дрібних відправлень для продажу на чорному ринку.

За розрахунками Мінфіну, які наводить видання, загальний пакет цих податкових змін принесе державному бюджету додаткові 60 мільярдів гривень на рік. «Економічна правда» підкреслює, що цих коштів вистачило б на три фінансування зимової виплати «єПідтримка» (по 17,8 мільярда гривень кожна) або на 15 місяців програми кешбеку на пальне (по 4 мільярди гривень на місяць).

Попри вимоги МВФ, шанси на ухвалення цього документа у Верховній Раді станом на зараз залишаються примарними, оскільки народні депутати відмовляються голосувати за непопулярні податкові рішення.