Унікальна колекція «Котячого Стіва»: у Національному військово-історичному музеї України відкрили виставку нарукавних знаків

Унікальну добірку нарукавних знаків з приватної колекції американського волонтера та добровольця Стіва Андре представили на тимчасовій виставці в Національному військово-історичному музеї України.

АрміяInform відвідала відкриття виставки шевронів та поспілкувалася з «Котячим Стівом» — саме таким є позивний Стіва Андре.

Стів Андре приїжджає в Україну з 2010 року. З 2017 року, за часів АТО / ООС на сході України, він допомагав Силам оборони як волонтер і фотографував поля боїв в Авдіївській промзоні, Пісках і Широкиному.

Вже тоді він почав збирати нарукавні знаки, які радо дарували йому українські захисники та волонтери. Так поступово почала формуватися велика колекція, за кожним експонатом якої спогади про людей, з якими зустрічався «Котячий Стів».

— За кожним шевроном є історія, тому я вважаю, що це хороше надбання для нашого музею, нехай навіть на тимчасовій основі. На прикладі цієї колекції ми можемо показувати відвідувачам, що насправді світ разом з Україною, світ допомагає нам у нашій справедливій боротьбі, — наголосив під час відкриття експозиції заступник директора Національного військово-історичного музею України Юрій Білоус.

— Уперше я відвідав Україну у 2010 році й відтоді дуже полюбив вашу країну й українців. У 2017 році почав їздити на Донеччину, де багато спілкувався з українськими військовими та фотографував, — розповів Стів у коментарі для АрміяInform.

У 2022 році Стів приїхав до Києва на початку лютого. Під час широкомасштабного вторгнення рф він став до лав 59-ї окремої механізованої бригади імені Якова Гандзюка і разом із бригадою брав участь у визволенні Херсона.

Херсон, Миколаїв, Луганщина та Донеччина — фронтова географія Стіва дуже широка, адже після служби у 59-й бригаді він перевівся до 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

— Я відслужив півтора року, потім повернувся додому в Детройт. Тепер планую повернутися до Збройних Сил України — цього разу до 38-ї окремої бригади морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного, — поділився планами Стів.

Збирати колекцію нарукавних знаків американський волонтер і згодом доброволець почав під впливом серії відеоігор S.T.A.L.K.E.R. — у подарунковому наборі, який Стів отримав разом із придбаною грою, було кілька цікавих шевронів.

Українські нарукавні знаки дуже відрізнялися від звичних і добре відомих Стіву американських патчів, тож дуже його зацікавили. Невдовзі ж він почав мінятися шевронами зі знайомими, а українські військові стали радо дарувати американцю свої нарукавні знаки.

«Танкова дипломатія» та Макрон зі Стармером перед Т-90А в Києві: інтерв’ю з директором Національного військово-історичного музею України

— Це ось патч першої волонтерської групи, якій я допомагав, і це один з найперших шевронів, які мені подарували. А ось і нарукавні знаки зі згадкою Чорнобильської зони, з яких і почався мій інтерес до українських нарукавних знаків, — показує Стів на пам’ятні йому шеврони.

Поряд «Котячий Стів» звертає увагу на лінійку нарукавних знаків артилерійських підрозділів, з якими йому довелося багато взаємодіяти під час служби у 95-й окремій десантно-штурмовій Поліській бригаді.

Особливо цінними для Стіва є також шеврони зі згадками місць, де йому випало особисто брати участь у бойових діях — Херсон, шахта Бутівка, Авдіївка, Бахмут. З кожним із цих місць пов’язані десятки історій та спогадів про побратимів.

Одна з них — про рудого кота, врятованого просто на лінії фронту на Херсонському напрямку. Кіт заскочив до автівки Стіва, коли він вимушено їхав незнайомою, неперевіреною, і тому потенційно небезпечною дорогою неподалік передової.

— Мій друг завжди жартував, що моя суперсила — завжди і всюди знаходити котів. Якщо мене залишити будь-де на якийсь час, то невдовзі до мене обов’язково прийде кіт. Власне, звідси і мій позивний «Котячий Стів».

Так сталося і того разу, коли наляканий рудий кіт заскочив мені до машини і дуже насправді мене налякав. Він і сам був переляканий, бо тікав з-під обстрілів. Довелося забрати його із собою, а потім один зі знайомих волонтерів привіз кота до Києва, — усміхається Стів, згадуючи фронтову котячу історію.

Так рудий кіт і «Котячий Стів» врятували один одного на передовій і додали ще одну історію до безлічі спогадів Стіва Андре про бойових побратимів, з якими він боронив і продовжує захищати Україну від російської агресії.

— Мені часто кажуть, що я герой, військовий, але насправді я нічим не кращий і не гірший за людей, з якими стою пліч-опліч на цій війні. Українці неймовірні, ви продовжуєте битися і чинити спротив нападникові, незважаючи на всю його силу.

Для мене честь бути долученим до цього опору, і я хочу побажати українцям продовжувати битися, продовжувати чинити спротив і робити те, що вони роблять найкраще — тобто все [за що вони беруться], — наголосив Стів Андре на завершення розмови.

Оглянути унікальну виставку колекції нарукавних знаків американського волонтера і добровольця Стіва Андре та детальніше дізнатися про їхню історію можна в Національному військово-історичному музеї України.

Раніше АрміяInform розповідала про унікальну інтерактивну виставку «Арсенал епохи. Стрілецька зброя часів Другої світової війни» та присвячену історії та роботі Управління державної охорони України виставку «Щит державності», які експонувалися в Національному військово-історичному музеї України.