Українські міста чекає масштабна повоєнна відбудова: що відомо про містобудівну реформу

Понищені росіянами українські міста чекає масштабна повоєнна відбудова. І перед її початком українці мають шанс нарешті засвоїти попередні помилки незаконних та хаотичних забудов, і зробити наші міста комфортними, привабливими, інфраструктурно продуманими за прикладом тих, якими захоплюємося за кордоном.

Допомогти у цьому мала б містобудівна реформа, за неї уже проголосували у парламенті у грудні. Але документ №5655 викликав хвилю критики – мери міст, архітектори, громадськість написали петицію з вимогою ветувати документ. Мовляв, це зміни на руку забудовниками, а не нашим містам. Президент ухвалений законопроєкт досі не підписав, хоча мав зробити це ще на початку січня.

Знищення історичних будівель під нові офіси чи ТРЦ, висотні монстри, жахливі прибудови чи величезні недобуди, тисячі обманутих інвесторів. За десятки років містобудування обросло корупцією, а наші обласні центри перетворилися на бетонних джунглі, де немає місця комфортним школам, садкам і паркам.

Тож парламент взявся за містобудівну реформу, яку розробляли ще до війни. Ініціаторка змін Олена Шуляк прагне знищити корупційні схеми та створити прозорий цифровізований бізнес. Усі документи занести в Єдину державну електронну систему будівництва, яка вже працює. Своєрідна Дія в будівництві дозволить перевірити законність об’єктів онлайн.

– Ця система працює як штучний інтелект, вона перевірятиме сотні реєстрів. Кожен, хто працює в цій системі, матиме свій електронний підпис. Порушника завжди можна буде ідентифікувати, неважливо чи це проектувальник, чи це представник департаменту містобудування, чи це інженер технічного нагляду, який підписує відповідні акти, – розповіла ініціаторка законопроєкту, голова партії Слуга Народу Олена Шуляк.

І якщо тотальну цифровізацію українці вітають, то інші зміни розкритикували ті, кому б реформа мала полегшити життя. Проти виступили Асоціація міст, а це 40 мерів та сільських голів – очільник Києва, Львова, Дніпра, Вінниці, Національна спілка архітекторів, громада.

Через петицію закликали президента закон ветувати. Мовляв, ризики – у новій системі контролю за будівництвом. Реформа запроваджує можливість “приватного контролю”. Замовник будівництва зможе обрати, хто стежитиме за об’єктом – місто чи приватник. І вибір очевидний, кажуть в Асоціації міст.

– Один бізнес контролюватиме інший бізнес. Як таке можливо? У бізнесу головна мета – заробляти гроші. Крім цього, ви як забудовник зможете створити таку організацію, яка зможе вас контролювати. Це контроль самого себе, – стверджує виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.

У Мінрегіоні навпаки схему “бізнес контролює бізнес” вважають ефективнішою. Переконують, реформа посилює відповідальність усіх учасників, для “схемників” та порушників прописали штрафи.

– Це демонополізація процесу, бо зараз крім органу місцевого самоврядування неможливо нікуди звертатися, якщо орган місцевого самоврядування робить це в незрозумілий спосіб, у вас як у замовника нема куди рухатися, – розповіла заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталія Козловська.

А ще мери нарікають – реформа по суті не дає їм повноважень якісно контролювати будівництво у своєму місті. Так, вони обов’язково відстежуватимуть всі об’єкти онлайн, виявлятимуть порушення в документах.

Але начебто зайти на будмайданчик, перевірити, що там зводять – не зможуть. Усі рішення щодо порушників та їхню відповідальність ухвалюватиме містобудівна палата, яку створять при Мінрегіоні.

– Коли забудовники брали якусь землю, будували, потім пропадали, куди мешканці йдуть – та вони йдуть в мерію, рятуйте, помагайте. Ми це робили, і це робимо, а цей закон позбавляє нас цього права. Міські влади мають стояти збоку і дивитись, що десь там робиться, – поділився мер Львова Андрій Садовий.

Авторка реформи навпаки каже, що місцева влада тепер нестиме відповідальність, за все, що в них будується.

– Мери не хочуть кардинальних змін правил, ми вважаємо, якщо бізнес будує чесно і без порушень, то йому ніхто не має права заважати, якщо порушення є, то зможуть і на перевірку заходити, зможуть і демонтувати, і притягати до кримінальної відповідальності, – стверджує Шуляк.

На думку руху Чесно, реформа не посилює роль громадськості, попри те, що часто саме громадські активісти та мешканці борються з самовільною забудовою.

– Що може громадський сектор? Все те, що й до цього. Вийти помітингувати, і звертатися до органів місцевого самоврядування. Але тут теж зміни – є ще приватні контролери, до них буде важко достукатися. Якщо проти цього закону виступають всі окрім забудовників, то постає питання для кого він написаний, – вважає парламентська аналітикиня руху Чесно Вікторія Олійник.

На думку Архітектурної палати, реформу слід починати з розробки якісних генеральних планів міст.

– Держава мала б виділити громадам кошти для створення якісної містобудівної документації, як це було зроблено в Британії після Другої світової війни. Кожне місто має цю політику щодо відбудови – робити для себе і не питати чиновників з Києва. Їм що там краще видно, що робити в Кам’янці-Подільському чи Хмельницькому? – запитала архітекторка, заступниця голови Архітектурної палати України Анна Кирій.

Мінрегіон нагадує, що ще два роки тому ухвалено відповідний закон – міста мали вдосконалити свою містобудівну документацію та все оцифрувати. Але начебто не поспішають це робити, у Мінрегіоні будуть їх прискорювати.

Ухвалену парламентом містобудівну реформу президент ще не підписав, не відповів і на петицію щодо ветування. Всі чекають на його рішення, щоб почати справді якісну відбудову України.

2023-02-05