Україна і світ

У війську — з 1991 року: головний сержант вузла зв’язку Сергій про досвід у понад 30 років та зміну поколінь техніки

15-та авіаційна комендатура відзначила День військової частини, саме в ній служить Сергій, чия військова кар’єра розпочалася ще у 1991 році.

Історію бійця оприлюднило Повітряне командування «Південь»

«Мій військовий шлях розпочався ще у 1991 році. За цей час багато чого змінилося, особливо техніка та обладнання. Але відповідальність за свою роботу залишилася такою ж. Зв’язок має бути постійним і надійним, адже від нього залежить управління підрозділами та виконання бойових завдань», — розповідає Сергій.

Особливе місце в його спогадах посідає ранок 24 лютого 2022 року. Перші ракетні удари та усвідомлення початку повномасштабного вторгнення стали початком нового, надзвичайно складного етапу служби.

У складі Зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил Сергій виконував бойові завдання на Харківському напрямку. У штурмовому відділенні разом із побратимами відбивав атаки російських військ, проводив розвідку та брав участь у штурмі ворожих позицій.

Умови служби були непростими: позиції розташовувалися глибоко в лісі, далеко від населених пунктів. Навіть продукти військовим доводилося переносити пішки, постійно ризикуючи потрапити під обстріл.

Один із бойових епізодів ледь не коштував життя Сергію та його побратиму з позивним «Том». Під час мінометного обстрілу вони спробували перебратися до сусіднього укриття, однак і там опинилися під ворожим вогнем. Бліндаж засипало землею.

Сергій дістав поранення та зламав кілька ребер. Попри сильний біль, він зміг відкопати тяжко пораненого «Тома» й витягнути його з-під завалів. Через загрозу атак FPV-дронів військові перебралися до іншого укриття. Лише наступної доби до них зміг дістатися евакуаційник із позивним «Кіба», який пішки вивів обох бійців із лісу.

Із цим порятунком пов’язана й особиста історія, яку Сергій пам’ятає досі. Незадовго до бою знайома надіслала йому коротку молитву з десяти слів і попросила переписати її на папірець та носити біля серця. Спочатку військовий не надав цьому особливого значення, але після пережитого згадав про прохання.

«Якось знайома надіслала мені молитву з десяти слів. Попросила переписати її на папірець і носити біля серця. Я тоді особливого значення цьому не надав. А вже після того бою згадав її слова. Знайшов шматочок серветки, переписав молитву й поклав до кишені», — згадує Сергій.

Після поранення на нього чекало тривале відновлення. Деякі наслідки травми відчуваються й досі, однак найважливіше, що тоді обидва побратими вижили та повернулися до своїх.

Велику роль у житті Сергія відіграє родина. З дружиною Ганною вони знайомі ще зі шкільних років: виросли в одному військовому містечку, разом навчалися, згодом одружилися та виховали двох синів.

Ганна також багато років служила у війську зв’язківицею, а нині перебуває у відставці. Обидва сини продовжили родинну традицію. Старший Дмитро командує ротою охорони, молодший Ілля служить разом із батьком у підрозділі зв’язку. Військову справу обрали й інші члени родини: сестра дружини Сергія також служила у війську, а її чоловік є військовим зв’язківцем.

Попри десятиліття служби та пережиті випробування, мрії Сергія після завершення війни цілком мирні. Він хоче нарешті відпочити від військових буднів і присвятити час простим речам.

«Буду сидіти на дачі в тиші й вирощувати курочок», — усміхається військовий.

Командир характеризує Сергія як досвідченого, відповідального воїна та надійного побратима, який завжди готовий допомогти іншим. Водночас для своєї родини Сергій залишається турботливим чоловіком і батьком.

Історія Сергія — одна з багатьох історій військовослужбовців 15-ї авіаційної комендатури. За кожною з них стоять роки служби, професійний досвід, бойові випробування та підтримка близьких. Саме завдяки таким людям військова частина продовжує виконувати свої завдання.

«У мене троє дітей, і я міг би списатися»: чому боєць Президентської бригади залишився у війську навіть після поранень
«У мене троє дітей, і я міг би списатися»: чому боєць Президентської бригади залишився у війську навіть після поранень

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform

Магазин автозапчастин AvtoBot м.Ніжин