Секція-дискусія «Ветерани — основа людського капіталу України»: про що говорили експерти

Секція-дискусія «Ветерани — основа людського капіталу України» працювала у межах Форуму громадянського суспільства «Обриси майбутнього: перемога, відновлення та модернізація України», який відбувся у Мистецькому Арсеналі. Учасники обговорили актуальні питання розвитку України завтрашнього дня, де ветерани є основою людського капіталу, оскільки українське суспільство вже є і лишатиметься надалі соціумом із високою питомою часткою молодих ветеранів.

Участь у роботі секції взяли експерти, представники органів державної влади та громадянського суспільства.

Кейс-менеджери — дієвий інструмент задоволення потреб ветеранів

Відкрила зустріч координаторка Коаліції ветеранських просторів, Міністерка у справах ветеранів у 2019–2020 роках Оксана Коляда, яка визначила ключові напрямки обговорення. На сьогодні, за її словами, однією з основних проблем є невідповідність законодавства сучасним реаліям. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» 1993 року не відповідає новим викликам і неспроможний задовольнити актуальні потреби. З огляду на це базовим завданням є розробка й ухвалення нового законодавства, яке б відповідало новим викликам і задовольняло потреби ветеранів.

Особливу увагу спікерка приділила концепції системи підтримки ветеранів на рівні громад, наголосивши на потребі просвіти всіх, хто працює з ветеранами на місцях — освітян, психологів, лікарів, соціальних працівників, поліції тощо. Всі вони повинні мати навички роботи з людьми, які пройшли війну. Окремо Оксана Коляда презентувала інститут кейс-менеджерів — фахівців, які працюватимуть з ветеранами та сприятимуть задоволенню їхніх потреб на рівні громади. Завданням кейс-менеджерів стане опікуватися всіма потребами ветеранів на рівні громади, напрацьовуючи типові механізми вирішення їхніх проблем — оформлення документів, відновлення здоров’я, реабілітація, працевлаштування тощо.

— Кейс-менеджер — це той, хто консультує, інформує й організовує надання послуг. Він контактує з усіма інституціями на місцях як з державними, так і недержавними, з органами місцевого самоврядування. Він веде профайлінг ветерана і його родини. Це убезпечить нас від того, що ми втратимо інформацію про потреби конкретної людини, — наголосила експертка.

Кейс-менеджери мають працювати у кожній громаді

Тему надання послуг ветеранам від сектору неурядових організацій розкрила заступник Міністерки соціальної політики Уляна Токарєва.

— Перевага і проблема соціальної роботи полягає в тому, що це нібито про все. Це трішки і про зайнятість, і про реабілітацію, це про психологічну підтримку, це про освіту — абсолютно про все. Й водночас це абсолютно конкретне завдання — допомогти людині вийти зі складної життєвої обставини, вийти з тієї ситуації, яка їй заважає. Ми, як центральний орган виконавчої влади, який відповідає за формування державної політики у сфері соціальних послуг, формуємо рамку, в якій можуть працювати всі, хто надає соціальні послуги, хто займається соціальною роботою, — зазначила вона.

Ветерани потребують того, щоб професійна людина, фахівець оцінив їхні потреби, допоміг їм скласти план виходу з ситуації і супроводжував її у процесі вирішення проблеми. Таким професіоналом має стати саме кейс-менеджер, який працює в кожній громаді, маючи підтримку з боку держави, організацій недержавного сектору, представників бізнесу тощо.

Уляна Токарєва наголосила, що в жодному разі не можна відкладати вирішення проблем і задоволення потреб ветеранів на час після перемоги, оскільки люди потребують вирішення їхніх проблем уже зараз, в реальному часі. Тому Міністерство соціальної політики у взаємодії з Міністерством оборони реалізовує проєкти з підготовки кейс-менеджерів як соціальних працівників, спроможних задовольнити потреби ветеранів та подбати про їхні родини.

Також експертка звернула увагу на перспективність диверсифікації ринку соціальних послуг, який має стати більш насиченим. У його формуванні повинні брати участь як органи державної влади, так і місцеве самоврядування, громадські організації, бізнес. Міністерство соціальної політики зацікавлене у тому, щоб якомога більше громад могли надавати необхідні послуги ветеранам.

Три варіанти грантових програм для ветеранів

Питання реінтеграції ветеранів до суспільства через зайнятість та відкриття власної справи порушили заступник Міністерки економіки Тетяна Бережна і військовослужбовець, Голова Асоціації-підприємців ветеранів АТО Сергій Позняк.

Про те, що робить зараз Мінекономіки для включення ветеранів у бізнес, розповіла Тетяна Бережна. З минулого року запрацювала грантова програма «Власна справа», яка стала надзвичайно  популярною — на сьогодні вже видано понад чотири тисячі грантів по 250 тис. грн. На основі цього успішного прикладу з’явилась ідея запустити подібну програму саме для ветеранів.

— Програма для ветеранів має такі три компоненти. Перший — це грант для ветерана або ветеранки на суму 250 тис. грн з обов’язком створити одне робоче місце. Суть цієї безповоротної підтримки від держави в тому, що ветеран чи ветеранка отримує цей грант — 250 тис. грн, і має повернути його протягом трьох років як податки і збори, — повідомила вона.

Другий вид грантової підтримки — це грант для другої особи з подружжя ветерана, яка може взяти грант у розмірі 500 тис. грн і має зобов’язання працевлаштувати щонайменше двох осіб. Повернення гранту відбуватиметься впродовж трьох років у вигляді податків і зборів. Особливістю другого гранту є те, що він надається на умовах співфінансування — 30 % інвестує сам отримувач, 70 % (щонайбільше — 500 тис. грн) компенсує держава.

Третій різновид грантів для ветеранів — це грант на суму 1 млн грн для того ветерана чи ветеранки, який має досвід підприємницької діяльності. Він передбачає працевлаштування щонайменше чотирьох осіб, двоє з яких мають бути ветеранами або людьми з інвалідністю. Повернення цього гранту відбувається так само впродовж трьох років у вигляді податків і зборів.

Особливість цієї грантової програми полягає в тому, що всі документи подаються через портал «Дія», звідки їх отримує «Ощадбанк», де перевіряється ділова репутація надавача заявки. Якщо ділова репутація є бездоганною, то здобувач гранту має пройти співбесіду в центрі зайнятості, яка, до речі, може відбутися як очно, так і дистанційно — через засоби відеозв’язку.

Ще одна особливість гранту полягає в тому, що кошти не видаються готівкою. Вони акумулюються на спеціальному банківському рахунку «Ощадбанку» і спрямовуються тільки на певний вид витрат, передбачених грантовою програмою.

Ветеранам-підприємцям має сприяти і держава, і суспільство

Сергій Позняк звернув увагу на проблеми ветеранів-підприємців, бізнес яких опиняється під загрозою втрати конкурентоспроможності внаслідок відсутності власника, який захищає Україну в лавах ЗСУ.

— Раніше я вважав, що ветерани-підприємці самі є проактивною частиною суспільства, їм ніхто нічого не винен, вони повинні все зробити самі, — зауважив він. — Однак досвід показує, що ветерани потребують особливо ставлення і з боку держави, і з боку суспільства. У них є особливі потреби і проблеми, обумовлені особливим досвідом.

Підприємець наголосив на потребі спеціальних освітніх курсів для ветеранів, які бажають зайнятися підприємництвом, на необхідності фінансування ветеранських бізнесів, розповівши про позитивні приклади діяльності Асоціації-підприємців ветеранів у цій сфері.

Сергій Позняк наголосив як на потребі взаємодії з державою, так і на необхідності відходити від суто патерналістських підходів у роботі з ветеранами. Активним має бути також недержавний сектор, який буде працювати на підтримку ветеранського підприємництва.

Необхідно задовольняти запит ветеранів
на реінтеграцію та соціалізацію вже зараз

Про систему підтримки постраждалих від війни розповіла ветеранка, Голова ГО «Захист» Катерина Луцик, яка адвокатує створення на Хмельниччині структури, що буде опікуватися потребами ветеранів і має стати прикладом взаємодії державного і недержавного секторів.

— Хмельницька область є другою за кількістю мобілізованих й усі чинні військовослужбовці є нашою потенційною аудиторією — це майбутні ветерани й ветеранки, які після демобілізації повернуться додому, в свої громади. Нам потрібно бути готовими до цього, адже вони повернуться з основним запитом на реінтеграцію та соціалізацію, — підкреслила вона.

Катерина Луцик зауважила на необхідності чітко розуміти справжні потреби ветеранів, виходячи з яких можна буде згенерувати відповідні механізми задоволення цих потреб. Це обумовлює завдання кейс-менеджерів встановити постійний контакт з ветераном чи ветеранкою та членами їхніх родин й усебічно вивчити їхні запити.

— Коли ветеран повертається додому, саме родина є першою вхідною точкою, яка зустрічає ветерана. Вона має знати тонкощі роботи з бойовою травмою, тому що можуть бути різні аспекти й наслідки травматичного досвіду, — зауважила експертка, наголосивши на потребі працювати з членами сімей ветеранів уже зараз, до повернення українських захисників додому.

На завершення роботи секції «Ветерани — основа людського капіталу України» Костянтин Татаркін, ветеран і представник ГО «Простір можливостей», торкнувся теми вшанування та героїзації. Він наголосив, що вшанування ветеранів необхідне суспільству значно більшою мірою, ніж самим військовим. Захисники України — це основа самоідентичності та взірець для наслідування, тож увага до них визначає майбутнє української нації.

Фото Віктора Дехтяра та з відкритих джерел

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2023-06-03 14:12:56