Римський статут: історія створення та які питання вирішує

15 серпня 2024 року президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт № 0285 Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього. У пояснювальній записці зазначено, що ратифікація Римського статуту дасть можливість Україні набути повноправного членства в Міжнародному кримінальному суді.

21 серпня Верховна Рада України підтримала ратифікацію Римського статуту. Таким чином Україна стала 125-м членом Міжнародного кримінального суду.

Тепер Україна зможе брати участь у роботі Асамблеї держав (учасниць Римського статуту), а також зможе подавати кандидатури для обрання суддів та прокурорів Міжнародного кримінального суду. Членство у Римському статуті дасть змогу нашій країні сприяти запобіганню й стримуванню вчинення особливо тяжких злочинів у майбутньому.

Що дасть Україні ратифікація Римського статуту, які його переваги та недоліки можна дізнатися за посиланням.

Дізнаймося, що таке Римський статут та яка історія його створення — читайте пояснення простими словами в матеріалі Фактів ICTV.

Що таке Римський статут та яка історія створення

Римський статут — це документ, який передбачав створення нового судового органу, Міжнародного кримінального суду (МКС) для розслідування найтяжчих злочинів. За час свого існування МКС ухвалив чимало важливих рішень.

Тоді для того, щоби притягати до відповідальності міжнародних злочинців, у Римі Генеральна Асамблея ООН скликала кількатижневу конференцію. За результатами плідної роботи був підписаний договір, який і називався Римський статут.

Він був створений 17 липня 1998 року після того, як 120 країн підписали документ.

Міжнародний кримінальний суд — це міжнародний трибунал, який був створений для розслідування та притягнення до відповідальності осіб, винних у чотирьох найтяжчих міжнародних правопорушеннях:

• воєнні злочини — порушення законів та звичаїв ведення війни, наприклад, поводження з військовополоненими або використання заборонених видів зброї;
• злочини проти людяності — масштабне переслідування мирного населення;
• геноцид — намір винищити певну національну, етнічну, расову або релігійну групу;
• злочини агресії — планування / здійснення особою, яка здійснює контроль над силовими формуваннями акту агресії, який є порушенням Статуту ООН.

МКС також має повноваження розслідувати діяльність найвищого керівництва держави, що не під силу національному правосуддю.

Це був перший трибунал, який діяв на постійній основі.

Однак на момент підписання документа країни, що брали в цьому участь, не змогли домовитися щодо того, якою має бути стаття про злочин агресії. Тому у 2010 році держави зібралися на чергову конференцію в Кампалі, столиці Уганди. Під час засідання вони внесли відповідні поправки до статуту та визначили, що юрисдикція МКС поширюється на злочин агресії лише в тому разі, коли всі учасники збройного конфлікту ратифікували договір.

Суд почав роботу з липня 2002 року після того, як 60 країн ратифікували Римський статут. Місцем перебування Суду є місто Гаага в Нідерландах.

Станом на зараз Римський статут Міжнародного Кримінального Суду (договір, що встановлює сферу діяльності, юрисдикцію і структуру МКС) підписали 137 держав, але ратифікували лише 125 держав.

Після ратифікації Римського статуту, держави стають учасниками МКС, а злочини, скоєні їхніми громадянами або на їхній території — підсудними йому.

Міжнародний кримінальний суд може розглядати справи за таких умов:

1. Рада Безпеки ООН передала справу до МКС;
2. Держава підписала та ратифікувала Римський статут;
3. Держава-учасниця Римського статуту сама ініціювала справу в МКС.

Окрім визначення та призначення відповідальності за тяжкі злочини, Римський статут регулює роботу Міжнародного кримінального суду, а також права та обов’язки держав, які є учасницями.

Так, країни, що ратифікували договір, можуть голосувати на Асамблеї, висувати свої пропозиції щодо роботи суду та навіть щодо змін до Римського статуту.