Посттравматичний стресовий розлад – як розпізнати та лікувати

Посттравматичний стресовий розлад – що це за стан, як розпізнати та як лікується. На ці питання Фактам ICTV відповіла гештальт-терапевт Марина Лемак.

Тема ПТСР зараз актуальна як ніколи. Людина отримала травматизацію в ситуації, коли вона зустрілася з безсиллям і сильним страхом. Але не змогла, або не мала з ким ділитися переживаннями. У мозку закарбувалися образи, звуки і ті емоції, які були у травматичний момент. Проходить час. Ці переживання переростають у сильне напруження.

Тож як зрозуміти, що в людини ПТСР

Основні його ознаки – це  підозрілість, часта роздратованість, агресивність. Людина згадує про травматичну ситуацію. Причому, ці згадки дуже різкі, достатньо якогось непомітного стимулу – чи щось схоже вухо вловило, чи картина схожа…

Сни стають реальними подіями, у яких переживається та ж ситуація страху і безсилля.

Чи піддається лікуванню ПТСР

– Я спочатку сказала би про профілактику. Якщо людина відчує негаразди із собою достатньо швидко, то вона має можливість за допомогою рідних, терапії, інколи медикаментів, не отримати розвиток ПТСР, – каже Марина Лемак.

За словами гештальт-терапевта, надзвичайно важливим є спілкування. Якщо пройшов час і людина тримала усе в собі – то уже треба лікувати, бо тоді системно проявляються усі перераховані симптоми.

Фактично, тими ж методами – психотерапія і медикаментозне лікування. Тільки довше, серйозніше. Бо стан став заскорузлим, важко розхитуваним, не гнучким.

Жити з ПТСР боляче. Потрібно розуміти, що людина зараз переживає цей стан. І так сталося у її житті, що вона потрапила у таку ситуацію. І всі її реакції нормальні, бо це – наслідок ненормальної ситуації.

Тут важливо не намагатися вистрибнути з того стану, бо таким надмірним прагненням та звинуваченнями себе, що все не вдається швидко, – людина тільки збільшить напруженість, – радить експерт.

Треба звертатися до спеціалістів, психотерапевтів та психіатрів. Не боятися цього. Нині люди усвідомили необхідність психологічної, психотерапевтичної та психіатричної підтримки. І чим більше ми допоможемо одне одному зараз, тим менше проблем виникне у суспільстві в майбутньому.

Посттравматичний стресовий розлад – що це за стан, як розпізнати та як лікується. На ці питання Фактам ICTV відповіла гештальт-терапевт Марина Лемак.

Тема ПТСР зараз актуальна як ніколи. Людина отримала травматизацію в ситуації, коли вона зустрілася з безсиллям і сильним страхом. Але не змогла, або не мала з ким ділитися переживаннями. У мозку закарбувалися образи, звуки і ті емоції, які були у травматичний момент. Проходить час. Ці переживання переростають у сильне напруження.

Тож як зрозуміти, що в людини ПТСР

Основні його ознаки – це  підозрілість, часта роздратованість, агресивність. Людина згадує про травматичну ситуацію. Причому, ці згадки дуже різкі, достатньо якогось непомітного стимулу – чи щось схоже вухо вловило, чи картина схожа…

Сни стають реальними подіями, у яких переживається та ж ситуація страху і безсилля.

Чи піддається лікуванню ПТСР

– Я спочатку сказала би про профілактику. Якщо людина відчує негаразди із собою достатньо швидко, то вона має можливість за допомогою рідних, терапії, інколи медикаментів, не отримати розвиток ПТСР, – каже Марина Лемак.

За словами гештальт-терапевта, надзвичайно важливим є спілкування. Якщо пройшов час і людина тримала усе в собі – то уже треба лікувати, бо тоді системно проявляються усі перераховані симптоми.

Фактично, тими ж методами – психотерапія і медикаментозне лікування. Тільки довше, серйозніше. Бо стан став заскорузлим, важко розхитуваним, не гнучким.

Жити з ПТСР боляче. Потрібно розуміти, що людина зараз переживає цей стан. І так сталося у її житті, що вона потрапила у таку ситуацію. І всі її реакції нормальні, бо це – наслідок ненормальної ситуації.

Тут важливо не намагатися вистрибнути з того стану, бо таким надмірним прагненням та звинуваченнями себе, що все не вдається швидко, – людина тільки збільшить напруженість, – радить експерт.

Треба звертатися до спеціалістів, психотерапевтів та психіатрів. Не боятися цього. Нині люди усвідомили необхідність психологічної, психотерапевтичної та психіатричної підтримки. І чим більше ми допоможемо одне одному зараз, тим менше проблем виникне у суспільстві в майбутньому.