Один із напрямів реабілітації військових в Україні — арт-терапія

В Україні працює Благодійний фонд Після служби, який допомагає учасникам російсько-української війни адаптуватися до цивільного життя. Фонд заснований американцем Едвардом Маршалом понад 10 років тому.

Один із напрямів реабілітації, яким займається Фонд, – арт-терапія, де вчать не просто малювати, а створювати картини.

– Я ніколи не малювала, навіть у школі. Я більше математик, у мене з творчістю не дуже. На початку якось страшно було, – зізнається ветеран війни Аліна Терехова.

І вона не одна така. Коли викладач розповідає, як легко намалювати цю жінку в білому, усі сміються, але все ж старанно беруться за пензлі. Мета цього уроку – допомогти одне одному пройти терапію творенням.

Директорка Фонду Галина Сернівка теж воювала. За її словами, впоратися з болісними спогадами про фронт допомагає процес перенесення їх на полотно.

Галина на війні з 2014 року. Спочатку як волонтерка Національної гвардії, потім стала до лав Нацполіції.

Що саме дає малювання, учасники майстер-класу пояснюють по-різному. Але сходяться в одному – терапія працює.

Аліна Терехова звільнилася з військової служби лише місяць тому. Теж починала з волонтерства у 2014-му, потім стала добровольцем у батальйоні Айдар – допомагала військовим із документами. З початком великої війни Аліна – бойовий медик.

– Через місяць важко адаптуватися. Телефонують сім’ї загиблих, зниклих безвісти, просять допомогти, скоординувати, куди звернутися. А на цих заняттях ця напруга відпускає, – каже Аліна.

Фонд Після служби намагається адаптувати закордонні практики в Україні. Раз на місяць влаштовують посиденьки з піцою, зустрічаються, щоб просто поговорити. А ще тут допомагають із лікуванням, навчанням і перекваліфікацією.

– Ми розуміємо, що ті, хто був на війні, повністю не повернуться з неї ніколи. Але їм потрібно навчитися жити з цим. Зрозуміти, чому вони закриваються, чому не хочуть розповідати про пережите, – каже Галина Сернівка.

За її словами, Фонд допомагає і тим, хто зараз служить, і їхнім рідним. Наприклад, організовують зустрічі групи підтримки для тих, хто чекає близьких з війни.

Як працює терапія творенням, видно вже за дві години занять. Жінки – натхненні та здивовані. Кажуть, що, виявляється, у будь-якому віці можна навчитися чогось нового. Зокрема й писати картини.