Ніхто не хоче конфлікту між РФ та НАТО: іноземні ЗМІ про реакцію НАТО щодо інциденту в Польщі

Що пишуть іноземні ЗМІ про ситуацію у Польщі 15 листопада, коли під час масового обстрілу України Росією, у Пшеводуві впала ракета, яка вбила двох людей, а також про реакцію країн НАТО на цю подію.

Нагадаємо, що польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що його держава не буде реалізовувати статтю 4 Північноатлантичного договору, яка передбачає проведення спільних консультацій сторін, коли, на думку будь-якої з держав-членів Альянсу, “територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці будь-якої із Сторін загрожує небезпека”.

США

– Ніхто не хоче стати свідком того, як війна переросте у прямий конфлікт між НАТО і Росією. Тому зрозуміло, що США і генсек НАТО Столтенберг намагаються вгамувати побоювання. Однак цей інцидент аж ніяк не може діяти заспокійливо, адже провина все одно лежить на Росії, – зазначає американське видання.

Отже, заявляє оглядач Wall Street Journal, повторення трагічного інциденту на території НАТО – лише питання часу.

– Цей інцидент – підстава для США надати Україні ракети ATACMS, які вже давно просить Київ, але щодо яких адміністрація Байдена досі вагалася. … Це було би сигналом для Росії, тримати свою війну подалі від кордонів НАТО, – зазначає впливова газета з Нью-Йорка.

Німеччина

Зокрема, на шпальтах Süddeutsche Zeitung з Мюнхена можна побачити наступне:

– Країни НАТО, зокрема Польща, відреагували – і відреагували правильно. Не піддалися на емоційну балаканину, що стрімко набирала обертів, а констатували: йдеться про імовірний хибний постріл української ППО, а не про прямий напад Москви.

Крім того, у ЗМІ зазначають, що “не можна ігнорувати сам факт ескалації: сотню ракет, випущену Росією по українських будинках, електростанціях, електропідстанціях”.

– Росія дедалі більше веде війну терористичними засобами, адже у військовому плані вона близька до поразки. Однак яким би непередбачуваним не був Путін, можна тим не менше припустити, що він аж ніяк незацікавлений у прямій конфронтації з НАТО, – аналізує оглядач Süddeutsche Zeitung.

Полегшення від того, що НАТО не вважає інцидент на східному кордоні Альянсу нападом Росії, є лейтмотивом десятків коментарів на шпальтах німецької преси.

Зокрема, Stuttgarter Zeitung пише:

– Безпосередня реакція з боку НАТО, зокрема й потерпілої Польщі, була настільки спокійною і виваженою, наскільки цього можна лише було очікувати у такій вибухонебезпечній ситуації. Будь-які передчасні заклики до відплати у такий момент могли би підштовхнути світ до катастрофи. Будь-яка метушня і бездумство було би сприйняте Москвою як слабкість. Без жодного сарказму інцидент з падінням ракети у Пшеводові можна вважати випробуванням на випадок серйозної ескалації, – йдеться на шпальтах видання зі Штутгарта.

Італія

У тому самому ключі аргументує і автор італійської газети Corriere della Sera з Мілана:

– Розв’язка у цій напруженій ситуації свідчить, що небезпека ескалації була належним чином врахована і що ситуація на даний момент під контролем. Це – хороша новина.

Латвія

Натомість у сусідній з РФ Латвії на ситуацію на польсько-українському кордоні дивляться критичніше. Оглядач видання Neatkariga Rita Avize називає реакцію лідерів країн НАТО надто нерішучою, а їхні заяви про те, що вибухи на території Альянсу були трагічною випадковістю, лише відмовками.

– Достатньо було би дати Москві зрозуміти, що “у потрібний момент” наша рука не здригнеться. Жителів сусідніх з Росією країн дуже непокоїть невпевненість у тому, що у критичний момент знову не почнеться вся ця “координація думок”, “збір доказів” і намагання “сприяти деескалації”. Треба зрозуміти, що дії визначаються не якимись договорами, статтями чи ще якимись документами, а рішучістю дійових осіб та їхньою впевненістю у правильності своїх дій, – нагадує латвійський оглядач.

Угорщина

Прямо протилежна позиція озвучена на шпальтах провладної угорської газети Magyar Nemzet.

– Ця ситуація мала би стати застереженням для тих, хто виступає за поставки зброї Україні і санкції проти Росії. Все це лише сприяє затягуванню війни. Не треба більше санкцій, які лише погіршують і без того нерайдужні економічні перспективи Європи. Натомість потрібне припинення вогню, а ще краще – мирні переговори. Такі переговори ніколи не бувають безболісними. Сторонам доводиться відмовлятись від багато чого: від територій, престижу, амбіцій, – зазначає угорський оглядач.