«Незалежність України — це посмішки дітей»: військові з фронту розповіли про сьогоднішнє свято

Незалежність — це рідний дім і земля, де народився, це родина й побратими, це кордони, за якими спокійно живуть люди і посмішки дітей у мирних містах країни.

До Дня незалежності АрміяInform запитала військових 40-ї артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта, що для них означає незалежність України і чому її треба захищати.

Підполковник Богдан на позивний «Скутер»:

— Для мене Незалежність — це передусім щоб ніхто не втручався у справи нашої країни, у її напрям, у вектор розвитку, яким вона хоче йти. Щоб наші діти росли, працювали, розвивалися, щасливо жили.

Майор Юрій на позивний «Вчитель»:

— 24 серпня 1991 року наша держава здобула незалежність, оголосила про це на весь світ. Але ми знаємо, що протягом своєї історії ми були незалежними, вважали себе незалежними й підтверджували це декілька разів. Тому що і в період Гетьманщини в нас була Козацька держава, потім це була Українська Народна Республіка.

Незалежність — це підтвердження того, що ми є українською нацією, ми є єдиним, неповторним народом, який протягом усіх років свого існування це підтверджує, захищає.

Нам потрібно захищатися, тому що, якщо ми не будемо захищатися самостійно, нам ніхто в цьому не допоможе. Ні Америка, ні Європа — тільки ми. І це все в наших силах.

Лейтенант Костянтин на позивний «Кріль»:

— Незалежність України для мене — це, в першу чергу, посмішки дітей. Коли повертаєшся додому у відпустку, коли гуляєш цивільним містом, дивишся і розумієш, що життя триває, нове покоління росте. Це покоління, за яким майбутнє.

Ми своїми діями, своєю боротьбою в наш генетичний код внесли оцю незалежність і свободу. І розуміння того, що ми ніколи не будемо рабами. Ми не створені рабами й не маємо ними бути.

Незалежність — це саме право вибору, яке в нас залишається. Розуміння того, що ми є керівниками свого життя, своєї держави. Тому що, не політики й не президент керують державою, а народ — ми. А влада — це наймані працівники.

За це ми боремося, щоб не перетворитися на те болото, яке на нас напало.

Капітан Назар на позивний «Сула»:

— Незалежність України для мене — це право людей жити на своїй землі за своїми правилами. Ну і не давати нікому права комусь вирішувати щось за нас.

Молодший лейтенант Ольга на позивний «Фея»:

— Незалежність — це право мати свою точку зору, не підкорятися чужим думкам, які ти не вважаєш правильними.

Командир відділення Олександр на позивний «Хмарочос»:

— Для мене незалежність України — це можливість самостійно, без вказівки з кремля, приймати рішення і реалізовувати прийняті рішення, нести повну відповідальність і мати перспективи.

Це свобода. Свобода волевиявлення саме громадян, яким не диктують ніякі там політичні сили свою волю.

Головний сержант Віктор на позивний «Верба»:

— Незалежність України — це, я вважаю, основне в будь-якій країні. Це те, що є її історією, її розвитком. Це те, що спрямовує дух нашого населення, його життя.

І тому, коли приходять люди, які хочуть змінити або напрям розвитку, або мислення цього народу, або посягають на наші території, ми маємо всі разом стати на захист нашої Незалежності.

Головний сержант Петро на позивний «Сідий»:

— Незалежність — це батьківщина, на якій ми живемо. Її в будь-якому разі треба захищати.

А захищати її треба тут, щоб ворог не дійшов до тих місць, де ми живемо. Я так розумію.

Його легше вигнати звідси, поки він тільки трохи зайшов на нашу землю. Якщо він зайде глибше, його буде дуже важко вигнати.

Військовослужбовець Дмитро на позивний «Кракен»:

— Тому що українці незалежні, а наша Незалежність — це наша свобода, свобода наших дітей, наших жінок.

Ми не були, не є і не будемо рабами ні кацапів, ні когось іншого. За це ми стоїмо до кінця, за свою свободу.

Військовослужбовець Максим на позивний «Солоденький»:

— Незалежність — це моя родина. Я тут живу, прожив усе життя і це від мене залежить, щоб я міг спокійно дожити до старості, щоб мої діти могли спокійно приїжджати. Й онуків хочу побачити. Це від мене залежить, щоб усе було добре.

Військовослужбовець Сергій:

— Чого нам мають указувати, що нам робити в нашій країні? Це для мене просто нонсенс, що якась чужа країна буде нам розказувати, що нам робити.

Я не хочу, щоб воювали мої діти. У мене син. Я не хочу, щоб моя дитина воювала на цій війні. Я пішов тільки заради того, щоб це закінчилося до того, як моя дитина виросте, що не хочу, щоб наші діти це бачили.

Військовослужбовець Артур на позивний «Янгол»:

— Тому що це наша держава, це наші закони й наші родини. І ми маємо обороняти свою батьківщину та своїх рідних. Просто скажу: тому я тут. Тому я тут до кінця.

З Днем Незалежності, Україно!

Фото автора (якщо не зазначено інше)