Україна і світ

Не лише санкції: Україна через суди виставляє росії рахунок за війну

Ілюстративне зображення

Господарський суд зобов’язав росію відшкодувати сумському підприємству понад 3 млрд грн.

 Це один із прикладів юридичної фіксації збитків від агресії.

Господарський суд Сумської області зобов’язав російську федерацію відшкодувати ПрАТ «Технологія» понад 3,04 млрд грн збитків та упущеної вигоди, завданих російською атакою. Йдеться про удар по виробничому корпусу підприємства в Сумах 30 серпня 2024 року. Влучання спричинило масштабну пожежу та пошкодження промислових об’єктів.

Рішення у справі № 920/326/26, оприлюднене 27 жовтня 2026 року, важливе не лише сумою компенсації. Воно демонструє, як українські підприємства використовують національну судову систему для документування наслідків російської агресії та юридичного встановлення відповідальності РФ за завдану шкоду.

Що саме має відшкодувати росія

ПрАТ «Технологія» — сумське підприємство, яке спеціалізується на виробництві паковання для харчової, фармацевтичної та інших галузей промисловості. Його продукцію використовують, зокрема, для паковання дитячого харчування, соків і побутової хімії.

Позов до російської федерації компанія подала на 69,4 млн доларів США — еквівалент майже 3,04 млрд грн.

Ця сума складається з двох частин:

  • 34,68 млн доларів — матеріальні збитки внаслідок знищення та пошкодження майна;
  • 34,72 млн доларів — упущена вигода за період із першого кварталу 2022-го до третього кварталу 2025 року.

Тобто підприємство вимагало компенсувати не тільки безпосередні наслідки удару, а й фінансові втрати, яких зазнало через неможливість повноцінно використовувати виробничі потужності.

У матеріалах справи йдеться про атаку 30 серпня 2024 року на промисловий корпус № 3 підприємства на проспекті Перемоги в Сумах. Після влучання на території заводу виникла пожежа.

За результатами експертних досліджень суд визначив розмір матеріальної шкоди та упущеної вигоди. Окремо з росії постановлено стягнути понад 1,16 млн грн судового збору та близько 1,44 млн грн витрат на проведення експертиз.

Суд також дійшов висновку, що майно підприємства за розумних обставин не могло бути використане у військових цілях. Це принципова обставина для оцінки законності російського удару та відповідальності за його наслідки.

Чому український суд може розглядати позов проти росії

Один із головних юридичних бар’єрів у справах проти іноземних держав — судовий імунітет. За загальним правилом суверенна держава не може бути відповідачем у суді іншої держави без відповідної згоди.

Однак після початку російської агресії українська судова практика змінилася.

14 квітня 2022 року Верховний Суд у справі № 308/9708/19 сформулював принципову правову позицію: російська федерація не може посилатися на судовий імунітет у справах про відшкодування шкоди, завданої її збройною агресією на території України.

Тоді йшлося про позов жінки, яка вимагала компенсації моральної шкоди для себе та двох дітей через загибель чоловіка — українського військовослужбовця. Верховний Суд зазначив, що агресія проти України не є реалізацією суверенних прав росії, а тому рф не може використовувати імунітет, щоб уникнути розгляду вимог про відшкодування шкоди.

Цю позицію Верховний Суд розвивав і в наступних рішеннях, зокрема у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц.

Саме на цю практику послався Господарський суд Сумської області, відкриваючи провадження за позовом ПрАТ «Технологія» у березні 2026 року.

Таким чином, можливість звернутися до українського суду з вимогою про компенсацію від рф — це вже не поодинокий виняток, а сформований напрям судової практики.

Це не перший позов українського бізнесу до держави-агресора

Українські підприємства почали звертатися до судів із вимогами про відшкодування збитків ще у 2022 році. Згодом сформувалася практика, за якою суди розглядають не лише вимоги громадян, а й позови юридичних осіб, чиє майно постраждало від російських атак.

Серед показових прикладів:

«Новаагро Україна». 18 жовтня 2022 року суд повністю задовольнив позов підприємства та постановив стягнути з рф 977,4 тис. грн збитків.

АС-ТЕРРА ІНТЕРНЕШНЛ ЛТД. 9 грудня 2022 року суд задовольнив позов компанії та постановив стягнути з російської федерації понад 259,4 млн грн матеріальної шкоди.

«Спецбуд-3». 21 листопада 2022 року суд задовольнив позов підприємства та постановив стягнути з рф 17,117 млн грн збитків, завданих унаслідок збройної агресії.

Ці справи стали частиною практики, яка поступово розширювала можливості українського бізнесу захищати свої майнові права в національних судах.

У 2025 році Господарський суд Сумської області також ухвалив рішення на користь ТОВ «Сумська індустріальна м’ясна компанія». Підприємство вимагало від росії 13,92 млн грн за пошкодження рухомого та нерухомого майна внаслідок російських воєнних дій. Суд задовольнив позов у повному обсязі, зазначивши, що майно компанії не могло бути використане для військових цілей.

Ще один показовий приклад — справа дніпровської «Фабрики морозива». Після російської атаки 20 вересня 2025 року підприємство втратило обладнання цеху приймання та переробки молока, а також зазнало пошкоджень виробничих і складських приміщень.

27 жовтня 2026 року Господарський суд Дніпропетровської області задовольнив позов компанії та постановив стягнути з рф 62,69 млн грн. Експерти оцінили знищене обладнання майже у 62,49 млн грн, а відновлювальні роботи — ще у понад 202 тис. грн.

Ці приклади демонструють, що судові вимоги українських підприємств стосуються різних галузей — від аграрного виробництва та будівництва до харчової промисловості й пакувальних матеріалів.

Чому такі рішення мають значення

російські удари по підприємствах — це не лише зруйновані будівлі та знищене обладнання. Це також зупинені виробничі процеси, втрачені замовлення, робочі місця, податкові надходження та порушені ланцюги постачання.

Коли підприємство звертається до суду, воно має довести не тільки факт пошкодження майна, а й причинно-наслідковий зв’язок між російською агресією та завданими збитками. Для цього використовують акти огляду, фото- і відеоматеріали, документи про право власності, експертні висновки, фінансову звітність та інші докази.

Особливо важливо, що в справі «Технології» йдеться не лише про прямі матеріальні збитки. Вимога щодо упущеної вигоди дозволяє оцінити економічні наслідки війни ширше: скільки підприємство втратило через порушення виробничої діяльності за тривалий період.

Такі судові рішення мають кілька важливих наслідків.

По-перше, вони створюють юридично оформлену доказову базу щодо конкретних наслідків російської агресії. Це важливо для подальших національних та міжнародних механізмів компенсації.

По-друге, вони закріплюють практику, за якою український бізнес може вимагати відшкодування шкоди без необхідності отримувати згоду держави-агресора на участь у процесі.

По-третє, вони допомагають формувати загальний масив вимог до росії. Йдеться про системне документування збитків, а не лише про окремі заяви чи політичні оцінки.

Водночас важливо розрізняти судове рішення та фактичне отримання грошей. Навіть якщо український суд постановив стягнути з рф певну суму, це не означає, що кошти автоматично надійдуть підприємству. Для реального виконання рішення потрібні окремі правові механізми та доступ до активів, на які може бути звернене стягнення.

Саме тому такі справи мають значення не лише для конкретних компаній. Вони створюють правову основу для майбутньої відповідальності росії за економічні наслідки війни.

російська агресія має ціну — і ця ціна повинна бути зафіксована в доказах, експертних висновках та судових рішеннях. Українські підприємства дедалі активніше переводять завдані їм збитки з площини статистики у площину юридичної відповідальності держави-агресора.

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform

Магазин автозапчастин AvtoBot м.Ніжин