Суспільне мовлення

“Кожен прожитий день в Бахмуті – золотий”: львівський скульптор Антон Лубій став мінометником

24 лютого минулого року львівський скульптор, а нині – мінометник дев’ятого стрілецького батальйону Антон Лубій перебував у своїй майстерні та завершував роботу над черговим гуцульським свічником-трійцею. Він якраз вирізав, коли йому зателефонував брат і повідомив, що російські війська розпочали повномасштабний наступ на Україну.

Про це Антон розповів в інтерв’ю Суспільному.

Зі скульптурної майстерні – на війну

Антон навчався у Львівському державному коледжі ужиткового мистецтва імені Івана Труша та у Львівській національній академії мистецтв. Працював у майстерні “Дідова борода” та викладав скульптуру при Центрі дитячої та юнацької творчості Залізничного району Львова.

Розповідає, що напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, до нього в майстерню завітали друзі з “Азову” та принесли пневматичні гвинтівки.

“В ніч з 23 на 24 лютого 2022 року я розглядав ту зброю та думав, що й мені потрібно таку купити”, — каже він.

Вже за кілька місяців чоловік вправно володів кулеметом та мінометом.

Згадує, що коли дізнався про вторгнення Росії, приїхав додому та разом з дружиною облаштував в будинку укриття. А потім приєднався до місцевої тероборони: ходив на патрулювання, стояв на блокпостах. А також паралельно записався до львівського “Правого сектору” й опановував військову науку.

Антон Лубій на війні. Фото: Антон Лубій

“Місяці три я там тренувався й очікував, що нас скерують у зону бойових дій. Не дочекався. То ж перейшов у дев’ятий стрілецький батальйон, в якому я й досі служу. Мені хлопці сказали: йдеш у військкомат, кажеш, що ти суперовий мінометник. А я до того міномета не бачив і не знав, що то таке”, — говорить він.

Вчитися довелося прямо під час бойових дій.

Скульптор каже, що навіть присягу на вірність народові України він та його побратими давали під російськими обстрілами в одному з сіл Херсонщини.

“І буквально на четвертий день мого перебування там, я вже був на бойовому завданні”, — мовить Антон.

Про те, що перебуває на війні, Антон Лубій повідомив рідним за кілька тижнів після того, як вже був там.

Перун та князь Святослав Хоробрий

Мінометник каже, що у війську потрібні люди різних спеціальностей. Так, він, окрім того, що брав участь у боях, також рив бліндажі та окопи.

“Тут потрібні люди, які вміють робити щось своїми руками: майстри, будівельники, столярі. І якщо хтось каже, що він не тої професії, тому не йде до ЗСУ, то я вважаю, що це – повна нісенітниця та відмазки. Людина тут може відкрити свій бойовий потенціал”, — переконаний митець.

Проте у вільні хвилини Антон Лубій згадував і свою цивільну професію. Коли була можливість, то скористався й вирізьбив дві скульптури.

скульптор

Антон Лубій зі скульптурами. Фото: Антон Лубій

“Я собі зробив невеличку майстерню та вирізьбив ці скульптури. Одна – скульптура давньоруського бога війни Перуна. Вона велика, три з половиною метри. Я її зробив з трьох шматків дерева. І ще вирізьбив скульптуру князя Святослава Хороброго”, — говорить боєць.

Велетенський Перун залишився охороняти свої володіння в одному з українських сіл. А ось князя Святослава Хороброго евакуювали до Львова, він очікує на митця у його майстерні. Адже, за словами Андрія, він не встиг завершити роботу над цією скульптурою, оскільки їхній підрозділ перекинули на іншу ділянку фронту.

“Після Бахмуту ми мали невелику ротацію. Я встиг собі купити чотири штуки різців. І ці різці тепер вожу з собою разом з молотками та сокирами. Ніякого іншого спеціального інструменту у мене нема. Зараз ми переміщаємося на іншу точку і там не буде можливості працювати творчо”, — каже мінометник.

Бої за Бахмут

20 березня цього року підрозділ, в якому служить львівський скульптор, зайшов у Бахмут і потрапив в оточення.

“Ми потрапили туди в найгарячішу фазу боїв за Бахмут. Хлопців з “Азову” пробивали нам дорогу, щоби ми змогли вийти. Ми були цілком в оточенні. Щодня там я думав, що сьогодні – загину. Такі ж думки мали й побратими. Кожен прожитий день в Бахмуті – золотий. Бої відбуваються з усіх сторін і у самому місці. На жаль, з мого взводу там загинуло троє побратимів”, — розповідає він.

Різдво та різдвяна шопка

Найвідоміший художній твір Андрія Лубія у Львові – різдвяна шопка, яку виставляють вже 9 років поспіль на площі Ринок біля Ратуші.

Згадує, що перед Різдвом запропонував організації, яка влаштовувала у місті ярмарки, провести біля ялинки майстер-клас з виготовлення шопок.

“Ми з дружиною тоді очікували дитину. За 13 днів до Різдва я зробив перші фігури – Марію, Йосипа, Ісуса та двох пастухів. Саме тому вони виготовлені у трохи примітивному народному стилі. Я робив їх швидко і мав завдання не зробити їх супер ідеально, а показати як це робиться й найпростішими засобами. Наступного року я додав трьох царів. А два роки тому – трьох ангеликів та добудував саму шопку”, — згадує він.

скульптор за роботою

Антон Лубій за роботою. Фото надав Антон Лубій

Минуле Різдво боєць зустрічав на Херсонщині.

“Я навіть не зрозумів, що це Різдво. Якби не прийшли до нас зранку люди колядувати, то я й не згадав, що це — Різдво”, — зізнається він.

7 січня цього року до українських військовослужбовців завітали місцеві мешканці: дідусь і бабуся. Разом поспівали “Нова радість стала” та “Добрий вечір тобі, пане господарю”.

“Я зрадів, тому що зрозумів, що на Херсонщині теж святкують ці свята і що традиція там жива. Що там живуть українці”, — каже Антон Лубій.

Що стосується львівської шопки, то скульптор не каже, чи додасть щось до неї, коли повернеться додому з перемогою.

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

“На війні важко говорити про майбутнє. Я не знаю що буде завтра”, — каже Антон.


Джерело: Суспільне мовлення України

Магазин автозапчастини AvtoBot м.Ніжин