Колеса відлітали, а HMMWV їхав далі: історія водія «Геші» зі 142-ї бригади

До війська «Геша» прийшов лише навесні цього року, а вже за кілька місяців його HMMWV не раз підривався на мінах і потрапляв під атаки FPV.

Про воїна розповіли у 142-й окремій механізованій бригаді.

«Геша» родом із Харківщини. У цивільному житті працював охоронцем у школі, а в березні 2026 року був мобілізований до Збройних Сил України.

Після базової загальновійськової підготовки він потрапив до 142-ї бригади. Два тижні пішли на адаптацію, знайомство з підрозділом, технікою та побратимами — і невдовзі «Геша» вже сів за кермо HMMWV.

На фронті робота водія — це далеко не просто вести машину. Від нього залежить, чи вчасно бійці дістануться позицій і, що не менш важливо, чи зможуть повернутися назад.

За кілька місяців «Геша» вже встиг пройти через мінометні обстріли, атаки FPV і кілька підривів на мінах.

«Було два чи три виїзди, під час яких ми підривалися на мінах. Відлітали колеса. Але, на щастя, машина, хоч вона й легкоброньована, витримує середні влучання», — розповідає військовий.

У таких ситуаціях HMMWV не раз дозволяв екіпажу продовжити рух навіть після серйозних пошкоджень. Сам «Геша» говорить про це зі звичним гумором:

«Витримує попадання і їде. Навіть на трьох колесах — взагалі чудово. Виходить, навіть на двох може їхати».

За цим жартом — цілком конкретний бойовий епізод. Під час одного з виїздів спрацювали встановлені на машині магніти. Міна вибухнула перед колесом. HMMWV пошкодило, але екіпаж залишився на ходу.

Зупинятися не стали. Після виконання завдання забрали побратимів і продовжили маршрут. Саме так «Геша» і пояснює свою роботу: якщо машина ще може рухатися — треба їхати й довезти людей туди, куди потрібно.

Про HMMWV він відгукується просто — надійна машина, яка добре тримає пошкодження й не надто складна в обслуговуванні. Але за кілька місяців служби водій уже переконався: сама техніка — лише частина справи. Не менш важливі й люди поруч, і впевненість, що кожен виконає свою частину роботи.

А коли його питають про мрії, «Геша» спочатку знову жартує: «Мрія — полежати зранку, щоб хоча б до обіду ніхто не чіпав». А потім називає головну.

Під час його служби народилася онучка. Досі він бачив її лише через відеозв’язок, і найбільше хоче нарешті зустрітися з нею наживо. Поки ж «Геша» знову сідає за кермо HMMWV. Бо десь попереду є люди, яких потрібно довезти — а потім забрати назад.