Кіберзлочини: у поліції Львівщини пояснили як не стати жертвами шахраїв

У Львові жінка, під виглядом рієлтора, продавала квартири в одному з житлових комплексів: підписувала договори з охочими придбати помешкання, взяла 500 тисяч гривень. А коли отримала гроші, то – зникла.

Про це повідомив начальник відділу протидії шахрайству ГУ Нацполіції у Львівській області Денис Ожелівський.

Всього, за його словами, поліції зараз відомо п’ять фактів такого шахрайства. Водночас протягом 2023 року на Львівщині за вчинення шахрайства затримано понад 90 людей.

Користуються довірою старших людей

Працівник поліції каже, частіше за все шахраї користуються довірливістю старших людей, кажуть, що їхні родичі потрапили у ДТП та виманюють у них гроші.

“На початку червня затримали особу, котра виманила від старшої жінки кошти. Постраждалій 83 роки. Їй зателефонували, сказали, що її донька потрапила в ДТП та перебуває у лікарні. Жінка погодилася передати шахраям 140 тисяч гривень та близько тисячі доларів. І тільки коли вона віддала ці кошти, зателефонувала доньці та з’ясувала, що донька жива-здорова”, – розповідає старший лейтенант поліції Денис Ожелівський.

Потерпіла відразу звернулася до поліції, то ж шахраїв вдалось затримати за гарячими слідами.

Поліцейський зазначає, що нерідко потерпілі від шахрайства зволікають зі зверненням до поліції. І вже на другий чи третій день спіймати шахраїв важче.

“Я хочу нагадати, що ніхто з працівників поліції чи медпрацівники не будуть телефонувати потерпілим, чи їхнім родичам та просити кошти за певні послуги. Тим більше ніхто не буде їхати додому до них, аби ці гроші забрати. Якщо таке трапляється, то це – шахраї”, – переконаний працівник поліції.

Виманюють гроші у соцмережах

Як розповіла старша інспекторка управління протидії кіберзлочинам у Львівській області Валерія Івкова, шахраї використовують різноманітні засоби, аби видурити у людей гроші.

Один з них – злам сторінок у соціальних мережах, аби потім від імені цієї людини просити позичити гроші.

“Можуть також зробити точну копію сторінки людини у соціальній мережі або в месенджері. Є випадки, коли в домовому чаті обирали одну особу, копіювали її сторінку й в інших чатах від її імені просили надати фінансову допомогу”, – каже вона.

Валерія Івкова наголошує, якщо хтось у соцмережі чи в чаті пише та просить позичити гроші, то треба припинити переписку та зателефонувати цій людині. Можна, також, написати в інший месенджер. Проте варто знати, що й інші месенджери можуть бути зламаними.

“Другий варіант шахрайства – продаж та купівля товарів в інтернеті. Купуючи товар онлайн, звертайте увагу на ціну: вона не має бути надто низькою. Також треба перевірити відгуки на інших ресурсах про цього продавця. І ніколи не переходьте на спілкування в інші месенджери. Все спілкування про продаж ведеться в офіційному додатку маркетплейса. Якщо вас спонукають перейти в інший месенджер, це може означати, що продавець хоче приховати свої сліди”, – застерігає працівниця поліції.

Що таке фішинг?

Вона радить користуватися сервісом післяплати. І не вірити, коли продавець переконує, що деякі офіційні додатки маркетплейса не працюють та просять пройти за схожим, але невідомим посиланням.

“Ще один вид шахрайства – фішинг. Це шахрайство пов’язане з психологічним впливом на людину. Зараз популярні схеми фішингу з отримання допомоги у зв’язку з війною в Україні. Кіберполіція цього року вже виявила одну злочинну організацію та одну злочинну групу, які здійснювали поширення такого фішингу. Перша група масово розсилала повідомлення на мобільні телефони: “Вам нараховано допомогу від закордонних благодійних фондів” та посилання. Люди переходили за цим посиланням, бачили схожий на офіційний ресурс, вводити свої дані, могли вводити номер банківської картки, CVV код та інші дані”, – розповідає Валерія Івкова.

То ж шахраї користувалися грошима довірливих громадян.

Працівниця кіберполіції каже, що не варто повідомляти нікому свої дані, не викладати у соцмережах копії та фото документів. Також, якщо хтось знайшов чужий паспорт і хоче повернути його власнику, то, викладаючи фото знахідки, вистачить аби було видно фото та ім’я та прізвище.