Істерія з повістками та “зрада” у соцмережах: як РФ намагається зірвати мобілізацію в Україні

Від початку повномасштабної війни соціальні мережі рясніють дописами, на яких жінки штурмують Центри комплектування – у народі військкомат, або перекривають дорогу військовим, які прийшли вручати повістки.

Під такими відеокадрами сотні обурливих коментарів і суперечок.

• Я одна помітила, що воюють на сході “західники”? Ну, принаймні більшість.
• Ухилянти є серед всіх, як і добровольці. Не грійте “руцьким” душу сварками.
• Так, “западенці” захищають країну, а східняки перечекають на заході.
• В країні – війна. Якщо всі так будуть бігати, то будемо під руським сапогом.

У командуванні Сухопутних військ кажуть, що у західних областях справді вручають більше повісток. Цьому є доволі просте пояснення – на заході України нині чоловіків, за рахунок переселенців, більше. І, що важливо, з різних регіонів.

— Відповідно до законодавства, кожен громадянин, який переміщається з постійного місця проживання, якщо він військовозобов’язаний, то в семиденний термін має стати на військовий облік. Але звичайно дехто забуває. І таких багато, – каже начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач.

Себто бігати, іноді буквально, змушені за тими, хто не виконав закон і не став на облік самостійно.

Вручення повістки не означає, що вас одразу заберуть до армії, а тим паче на фронт. Це потрібно, щоб порахувати військовозобов’язаних та уточнити ваші облікові дані. За статистикою, мобілізовують лише одного із десяти чоловіків.

Наступне резонансне питання – вручення повісток у громадських місцях. Законом це не заборонено. Відтак ухилянти нестимуть відповідальність.

Із 2016-го до 24 лютого цього року на передовій нас захищали лише контрактники – бійці, які пішли воювати добровільно. І за роки роботи на фронті ми там зустрічали чоловіків та жінок з усієї України. Є цілі підрозділи, в яких більшість бійців – родом зі сходу та з тимчасово окупованих територій. Тепер вони знову взяли зброю.

— Це моя позиція захищати свою оселю, якщо ці хлопці прийдуть, дому вже не буде. Надивився вдосталь, скільки у мене пацанів-друзів воювало з 14-го року, – каже військовослужбовець ЗСУ Іван.

Самуїл народився у Кривому Розі, жив у Києві, де працював журналістом, двічі був поранений на Майдані. 24 лютого мав гуляти на власному весіллі, але відвіз рідних на Закарпаття і рушив добровольцем до тамтешньої бригади. Нині воює на Запоріжжі.

— Для мене ця війна – не просто війна між двома країнами за незалежність. Це цивілізаційна війна, адже Росія – це певні цінності, які мені зовсім не подобаються. Це рабство, відсутність свободи думки. Вона хоче, щоб ми тут були рабами, – каже військовослужбовець ЗСУ Самуїл.

Після повномасштабного вторгнення, із оголошенням загальної мобілізації – служба стала не вибором, а обов’язком. Це війна не за окремі міста чи області. Це війна за існування усієї держави та українського народу.

А розмови про вибірковість лише допомагають путінській пропаганді, одним із завдань якої – зрив мобілізації в Україні і підрив довіри до ЗСУ. У Центрі стратегічних комунікацій попереджають – істерія з повістками, плачі про полювання на чоловіків, особливо на Заході України, заяви, що на фронт відправляють геть непідготовлених людей – не відповідають дійсності і точно грають на руку агресору.