Ексгумація останків на Марсовому полі у Львові: виявили 459 поховань

Станом на 21 червня на Марсовому полі меморіалу “Личаківський військовий цвинтар” у Львові ексгумували 459 поховань різних періодів. Про це Суспільному повідомив директор меморіально-пошукового центру “Доля” Святослав Шеремета.

За його словами, 26 останків датуються періодом Першої світової війни. Про це свідчать віднайдені жетони воїнів Австро-Угорської імперії та залишки ґудзиків з білизни. Є там і поховання бійців, котрі, ймовірно, брали участь у боях з визволення Львова під час Другої світової війни. Таких, згідно з записами у цвинтарній книзі Личаківського кладовища, може бути 111 осіб. Всі ж інші – це військові поховання людей, котрі загинули вже після Другої світової війни.

“На плитах на центральній алеї виписано 3400 прізвищ. З них тільки мала частина загинули у 1944 році. Решта – у 1945, 1946 і аж до 1956 року”, – каже директор меморіально-пошукового центру “Доля”.

Святослав Шеремета нагадав, що дослідження на Марсовому полі у Львові тривають уже третій місяць. Вже завершені роботи на першій ділянці. Там виявили та ексгумували рештки 267 поховань. На другому полі ексгумували останки 172 людей. Ще 14 ексгумують сьогодні, 21 червня.

Під час дослідження ділянок фахівці знайшли й надгробки з надписами. Святослав Шеремета припускає, що ці надгробки розташовувалися над могилами. А у 1972 році, коли радянська влада проводила чергову рекультивацію ділянки, їх закопали у землю.

“Всі стверджували, що на центральній алеї не може бути 3400 останків: це – неможливо. Тому всі загиблі, чиї прізвища є на плитах, вірогідно, поховані вздовж алеї, на газонах”, – каже він.

Під час розкопок дослідники знайшли металеву таблицю з надписом, який свідчить, що тут поховано капітана Вагіна, котрий загинув у 1947 році. Фахівці знайшли у російських базах даних інформацію про Вагіна Міхаїла Адріановича, 1917 року народження, з Нижнього Тагілу. Також відомо, що вищезгаданий Вагін мобілізувався до Червоної армії у 1938 році, воював під час Другої світової, нагороджений орденом червоної зірки за визволення Праги та медаллю за визволення Німеччини.

Святослав Шеремета показує надгробок офіцера Червоної армії. Фото: Суспільне Львів

“А після цього цей чоловік поступив до військової академії імені Фрунзе у Москві, успішно закінчив, отримав звання капітана та приїхав до Львова. Я думаю, що ми всі розуміємо, чим займався випускник цієї академії у Львові у 1947 році”, – говорить Святослав Шеремета.

Також там було виявлено поховання капітана медичної служби Червоної армії Фірсової Ольги Ємельянівни, котра загинула у 1945 році, та молодшого лейтенанта Гальчинського Сергія Михайловича, який загинув 24 грудня 1945 року.

“Друга світова війна закінчилася капітуляцією Японії 2 вересня. Тому всі ми розуміємо, що ці особи не загинули під час Другої світової війни”, – нагадує фахівець.

Водночас дослідникам вдалося встановити прізвища військовослужбовців, які дійсно брали участь у бойових діях під час Другої світової війни на території Львівщини.

Надгробки воїнів Другої світової війни. Фото: Суспільне Львів

Всі останки наразі зберігаються у спеціальних приміщеннях у Личаківському кладовищі. Як пояснила радниця міського голови Львова з питань збереження культурної спадщини Лілія Онищенко, всі ексгумовані останки будуть перепоховані. Військовослужбовці часів Першої світової війни знайдуть свій спочинок на Личаківському цвинтарі на 82 полі, де вже розташовано пам’ятник бійцям австро-угорської армії.

“Це місце – пам’ятка історії. Він внесений до переліку пам’яток історії ще у 1972 році. Міністерство культури зараз не має процедури виключення таких пам’яток з поховання з переліку пам’яток. Але є процедура перенесення поховань. Їх можна перенести на інший цвинтар”, – каже Лілія Онищенко.

Останки військовослужбовців Червоної армії перенесуть на кладовище на Голосках. Міськрада вже виділила для цих поховань ділянку. Але коли її виділяли, то не очікували, що археологи знайдуть на Марсовому полі так багато останків.

Попри те, що на мармурових плитах є 3400 прізвищ, за словами директора ЛКП “Музей Личаківський цвинтар” Олександра Дмитріва, ніхто з родин похованих не озвався та не виявив бажання взяти участь у перепохованні останків.

Дослідження на Марсовому полі триватимуть до середини липня. На сьогодні археологи зазначають, що під деякими плитами на центральній алеї теж є поховання, але не під усіма.