Україна і світ

Березень буде страшенно лютим: експерти спрогнозували подальші сценарії війни

З початку 2023 року російська окупаційна армія штурмує Бахмут і Соледар, водночас намагається стримати просування ЗСУ на Півночі і накопичує резерви на Півдні.

Кореспондент Фактів Тижня Павло Васильєв разом із військовими експертами аналізує ситуацію на фронті та всі можливі сценарії розгортання війни.

Соледар – наразі є найгарячішою точкою на фронті. На захоплення міста окупанти кинули майже всі свої сили.

Соледар відомий своїми соляними шахтами та одним із найбільших виробників солі у світі – комбінатом Артемсіль. Саме це могло стати мотивом для власника ПВК Вагнер Євгена Пригожина намагання взяти під свій контроль Соледар.

Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан заявив, що ЗСУ мають справу із незаконним збройним формуванням Вагнера, методи яких усюди однакові.

– Ми маємо справу з бойовиками, тобто це незаконне збройне формування і по всьому світу воно діяло однаково. Вони брали під контроль якісь видобувні шахти, родовища і звідти просто викачували ресурси. Тобто це гроші, це ті мільйони для Пригожина, які він, власне, витрачає на себе й ось за ці гроші він не шкодує, звісно, своїх бійців, – вважає Кузан.

Проте є й інша версія: вагнерівців до Соледару відправили саме як гарматне м’ясо, щоб зменшити вплив самого Пригожина. Бо чим менша в нього буде армія зеків, тим менший його політичний вплив.


Ще одне місто, яке росіяни намагаються усіма силами захопити – це Бахмут.

Керівник безпекових програм центру глобалістики Стратегія двадцять один Павло Лакійчук вважає, що Соледар росіянам потрібен саме як крок до Бахмуту.

– Спроба захопити Соледар, це спроба, власне кажучи, нависнути над Бахмутом з півночі й частково перерізати шляхи постачання, логістичні лінії, які до Бахмуту йдуть, – заявив Павло Лакійчук.

Соледар до війни мав 10 тис. жителів. До Бахмута, де колись проживало 70 тис. населення, близько 13 км. Проте більш важливими є дві траси – М-03 і Т-0513, через які можна забезпечити наших оборонців міста. Якщо росіянам вдасться їх перерізати, залишиться лише одна дорога – від Костянтинівки. Захищає її Кліщіївка, яка – під нашим контролем.

Західні аналітики, зокрема в Інституті вивчення війни, вважають, що захоплення росіянами Соледара не дасть окупантам контроль над логістикою ЗСУ. До того ж Росія витратить на це колосальні людські та матеріальні ресурси.

Навіть, якщо окупантам вдасться взяти Соледар, ЗСУ є куди відступати.

В Міноборони прогнозують, що цієї зими нову тактику росіяни можуть застосувати на двох головних напрямках – найближчим часом противник буде намагатися вийти на адміністративні кордони Донецької області, а надалі може зосередитися на захопленні лівобережної частини Запорізької області, наголосив заступник керівника Генштабу ЗСУ Олексій Громов.

Тож, як саме ЗСУ можуть зруйнувати плани Кремля?

На північ до кордонів

Після вдалого контрнаступу ЗСУ в Харківській області, Сили оборони України впритул наблизилася до стратегічної траси Р-66. Вихід на цю трасу означає для росіян потенційну втрату двох міст: Сватового на півночі й Кремінної на півдні.

Сватове – це ворота на Старобільськ – степова частина Луганщини дуже зручна для стрімких наступальних дій із залученням броньованої техніки.

Контроль над Кремінною дає можливість загрожувати росіянам в районі Лисичанська і Сєвєродонецька. З подальшою перспективою наступу на Алчевськ.

Крім того, з втратою Кремінної під загрозу оточення потрапляє все Соледарсько-Бахмутське угрупування росіян.

За даними британської розвідки, до Кремінної окупанти перекинули додаткові підрозділи десантних військ.

Південні дороги

Південь Донеччини й Запорізька область, на перший погляд, виглядають відносно спокійними ділянками фронту. Насправді ж тут, так само як і на півночі – ЗСУ намагаються тримати стратегічну ініціативу і систематично завдають ударів по базах, складах і місцях дислокації загарбників.

Такі ж удари ЗСУ завдають і тимчасово окупованій лівобережній Херсонщині.

– І ми будемо це робити, щонайменше наступний місяць, створюючи передумови для фронтального наступу на лівому березі в Запорізькій області, – наголосив Грабський.

Саме цього бояться росіяни, тому перекидають сюди додаткові сили.

Майже весь Запорізький напрямок від Василівки до Гуляйполя – це надважливий логістичний коридор для росіян. Звідси відкриті дороги на портові міста Маріуполь і Бердянськ. Потенційно це – можливість повторити Херсонський контрнаступ, але в більшому масштабі.

Друга можливість – вихід на Мелітополь: взагалі загрожує шляхам постачання з Кримського півострова. Тобто південний транспортний коридор окупантів припинить своє існування.

Водночас на півдні Донеччини таку ж можливість дає Вугледар.

– Будь-яке просування наше в районі Вугледару може призвести до того, що ми поставимо під вогневий контроль весь той сухопутний коридор на цій ділянці фронту, а просування далі воно створює передумови для прориву в район Бердянська, або прориву на околиці Маріуполя, – зауважив військовий експерт Сергій Грабський.

Навчання у Білорусі і можливе вторгнення

Спільні навчання путінських і лукашенківських вояк проходили напередодні вторгнення росіян в Україну з території Білорусі 24 лютого 2022.

На понеділок заплановані чергові вишколи за участі бойової авіації.

У Міністерстві оборони України кажуть, що поки немає ознак формування в Білорусі ударних угруповань. Ані спільних, ані окремих російських. З іншого боку, вже зараз така загроза відвертає наші сили від виконання завдань на півдні та сході.

За словами Сергія Кузана, навіть загроза чи якась провокація розвідувально-диверсійними групами сковує нашу оборону, змушує значні сили ЗСУ постійно тримати на північному напрямку.

– Березень буде страшенно лютим, – наголосив Сергій Кузан.

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Тож подальші сценарії війни залежатимуть від того, хто краще буде готовий до майбутніх битв.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2023-01-17 16:21:33