Адаптація до школи за кордоном: десять кроків до полегшення навчання в іншомовному середовищі

Як спростити процес адаптації до навчального закладу в іншомовній країні, розповіла дитячий та сімейний психолог Світлана Ройз.

– Наші діти і так травмовані подіями і змінами, які принесла в їхнє життя війна. Тому особливо потребують нашої підтримки і турботи в період звикання до закордонної школи, – зазначає психолог.

За її словами, це нормально, коли спочатку складно. І закликає батьків нагадувати про це дитині, завіряти, що будуть допомагати, якщо це буде потрібно.

Десять кроків, щоб полегшити навчання за кордоном

1. Знайомство з територією. Важливо дізнатися, де в школі розташовані туалет, їдальня, класи, спортзал. Це додасть впевненість і зніме хоча б напругу через дезорієнтацію.

2. Знання = сила. Познайомтеся самі і по можливості познайомте дитину з вчителями, директором школи та іншими особами, з якими буде контактувати школяр під час навчання. З’ясуйте і розкажіть дитині, до кого з дорослих в школі він може звернутися за допомогою в разі потреби.

3. Особливі потреби. Якщо у дитини є які-небудь особливі потреби, наприклад, щодо раціону, стану здоров’я, поведінкових особливостей, обов’язково розкажіть про це викладачеві та/або директору школи.

4. З’ясування та дотримання правил. Щоб легше адаптуватися і відчувати себе своїм в колективі, слід дізнатися правила навчального закладу і класу. З’ясуйте, наприклад, що зазвичай діти приносять на перекус, які є вимоги до одягу, змінного взуття тощо. Дізнайтеся, як відбувається обмін інформацією між учителем і батьками, що робити, якщо дитина пропускає заняття.

5. Контакт з давніми друзями. Якщо дитина сумує за однокласниками зі своєї української школи, допоможіть їй підтримувати спілкування з ними. Поясніть підлітку, що перехід до нової школи не зрада українських друзів, проте збагачення новими контактами.

6. Помірні очікування. Дитина, що переживає стрес, може бути розсіяною, їй складно підтримувати концентрацію уваги. Тому батькам важливо підкреслювати, що вони розуміють, як їй зараз важко, що впевнені в тому, що ввона впорається. Зараз точно не час вимагати ідеальності і перфекціонізму. Замість цього слід адаптуватися з найменшими наслідками для психічного стану як школяра, так і батьків.

7. Святкування досягнень і перемог. Запитуйте дитину про те, що сьогодні було її новою перемогою. Які труднощі спіткали і як вона з ними впорался. Просіть записувати все, що здається новим і цінним. Відзначайте всі успіхи і найменші досягнення вашого школяра.

8. Комунікативні навички. Для дитини важливо бути прийнятою в колективі. Якщо у школяра складності в спілкуванні, він не може сам попросити про допомогу – попрактикуйтесь робити це вдома. При необхідності можна підготувати картки з картинками і словами з найголовнішими потребами (наприклад, “погано себе почуваю”, “хочу пити”, “потрібно в туалет”, “не розумію” тощо). Це важливо, щоб дитина не відчувала себе безпорадною через неможливість пояснити що-небудь.

9. Захист простору і позиції. При необхідності слід попередити директора (або вчителя) про те, що вашій дитині зараз може бути важко вчитися разом з дітьми з Росії. Адже це може порушувати контур безпеки. Важливо коректно пояснити, що ви уважні до прав всіх дітей, але для українських дітей, які пережили досвід війни, особливо важливо відчувати себе в безпеці.

10. Речі сили або тил, який підтримує. Можна брати з собою в школу якусь невелику річ (наприклад, браслет, фотографію, невелику іграшку), яка пов’язана з близькими людьми, створює позитивні емоції. Також у школяра обов’язково повинен бути записані ваша поточна адреса, ім’я та телефони рідних.

За словами психолога, основні маркери процесу адаптації: сон, прийом їжі, настрій, самооцінка. Якщо ви бачите нормалізацію в цих сферах, значить адаптація успішна.

Також хорошими показниками є те, що дитина розповідає про школу, про нові знайомства і хоче йти до школи.

Як спростити процес адаптації до навчального закладу в іншомовній країні, розповіла дитячий та сімейний психолог Світлана Ройз.

– Наші діти і так травмовані подіями і змінами, які принесла в їхнє життя війна. Тому особливо потребують нашої підтримки і турботи в період звикання до закордонної школи, – зазначає психолог.

За її словами, це нормально, коли спочатку складно. І закликає батьків нагадувати про це дитині, завіряти, що будуть допомагати, якщо це буде потрібно.

Десять кроків, щоб полегшити навчання за кордоном

1. Знайомство з територією. Важливо дізнатися, де в школі розташовані туалет, їдальня, класи, спортзал. Це додасть впевненість і зніме хоча б напругу через дезорієнтацію.

2. Знання = сила. Познайомтеся самі і по можливості познайомте дитину з вчителями, директором школи та іншими особами, з якими буде контактувати школяр під час навчання. З’ясуйте і розкажіть дитині, до кого з дорослих в школі він може звернутися за допомогою в разі потреби.

3. Особливі потреби. Якщо у дитини є які-небудь особливі потреби, наприклад, щодо раціону, стану здоров’я, поведінкових особливостей, обов’язково розкажіть про це викладачеві та/або директору школи.

4. З’ясування та дотримання правил. Щоб легше адаптуватися і відчувати себе своїм в колективі, слід дізнатися правила навчального закладу і класу. З’ясуйте, наприклад, що зазвичай діти приносять на перекус, які є вимоги до одягу, змінного взуття тощо. Дізнайтеся, як відбувається обмін інформацією між учителем і батьками, що робити, якщо дитина пропускає заняття.

5. Контакт з давніми друзями. Якщо дитина сумує за однокласниками зі своєї української школи, допоможіть їй підтримувати спілкування з ними. Поясніть підлітку, що перехід до нової школи не зрада українських друзів, проте збагачення новими контактами.

6. Помірні очікування. Дитина, що переживає стрес, може бути розсіяною, їй складно підтримувати концентрацію уваги. Тому батькам важливо підкреслювати, що вони розуміють, як їй зараз важко, що впевнені в тому, що ввона впорається. Зараз точно не час вимагати ідеальності і перфекціонізму. Замість цього слід адаптуватися з найменшими наслідками для психічного стану як школяра, так і батьків.

7. Святкування досягнень і перемог. Запитуйте дитину про те, що сьогодні було її новою перемогою. Які труднощі спіткали і як вона з ними впорался. Просіть записувати все, що здається новим і цінним. Відзначайте всі успіхи і найменші досягнення вашого школяра.

8. Комунікативні навички. Для дитини важливо бути прийнятою в колективі. Якщо у школяра складності в спілкуванні, він не може сам попросити про допомогу – попрактикуйтесь робити це вдома. При необхідності можна підготувати картки з картинками і словами з найголовнішими потребами (наприклад, “погано себе почуваю”, “хочу пити”, “потрібно в туалет”, “не розумію” тощо). Це важливо, щоб дитина не відчувала себе безпорадною через неможливість пояснити що-небудь.

9. Захист простору і позиції. При необхідності слід попередити директора (або вчителя) про те, що вашій дитині зараз може бути важко вчитися разом з дітьми з Росії. Адже це може порушувати контур безпеки. Важливо коректно пояснити, що ви уважні до прав всіх дітей, але для українських дітей, які пережили досвід війни, особливо важливо відчувати себе в безпеці.

10. Речі сили або тил, який підтримує. Можна брати з собою в школу якусь невелику річ (наприклад, браслет, фотографію, невелику іграшку), яка пов’язана з близькими людьми, створює позитивні емоції. Також у школяра обов’язково повинен бути записані ваша поточна адреса, ім’я та телефони рідних.

За словами психолога, основні маркери процесу адаптації: сон, прийом їжі, настрій, самооцінка. Якщо ви бачите нормалізацію в цих сферах, значить адаптація успішна.

Також хорошими показниками є те, що дитина розповідає про школу, про нові знайомства і хоче йти до школи.