Звільнення Луганщини та Херсона – військові експерти оцінили розвиток подій на фронті

Вслід за Харківською областю українська армія почала звільняти Луганську. Ба більше, ЗСУ ведуть контрнаступ одночасно на двох напрямках, як на сході, так і на півдні.

Звільнення Лиману на початку жовтня позбавила росіян важливого транспортного вузла у Донецькій області.

Факти тижня поспілкувались з відомими воєнними експертами та вивчили можливі ризики і військові сценарії подальших подій на фронті.

Північний фронт окупантів, які, всупереч військовій науці, намагалися створити красиву картинку для своїх генералів і не здавати території на тлі спроб анексії південно-східних областей України, посипався, як доміно.

Наразі російська армія контролює лише невелику частину Харківської області. Мова про ділянку біля кордонів з Росією, що знаходиться за річкою Оскіл. Після цих територій починається окупована Луганщина. І саме сюди, ймовірно і буде направлений наступний удар українських воїнів.

Воєнний експерт Павло Лакійчук звертає увагу на місто Сватове, що є одним з важливих райцентрів Луганщини. Він вважає, що Сватове є саме тією, частинкою пазла, з якого може скластися велика картина подальшої деокупації!.

– Ну, власне кажучи, Сватове, це ключ для наступу на північ Луганщини. Це степи, це не такі густонаселені райони як там на півдні Луганщини, там степи, вони мало укріплені противником, – пояснює експерт.

За його словами, це відкриє для українських воїнів наступ на інші рубежі.

– Вихід на оперативний простір і там вже Старобільськ, Білокуракине, Новомосковськ, Марківка і до самого кордону можна їх гнати. Сватове, це ключ. Через Сватове проходить тут і залізниця яка йде на агломерацію Сєвєродонецька та автодороги на Куп’янськ, Сватове, Старобільськ, – пояснює Лакійчук.

Територія на схід від Сватового наче створена для швидких наступальних дій. Тактика України у подальшому контрнаступі – це швидкі прориви і створення постійних загроз нових оточень. ЗСУ можуть обходити вузли спротиву й накидувати зашморги на логістичні шляхи окупантів. Хоче це і не буде легкою прогулянкою.

Водночас є й інший можливий напрямок – у бік Лисичанська та Сєвєродонецька. Шлях туди можна прокласти від нещодавно звільненого Лиману через поки що окуповану Кремінну.

Але ЗСУ мають вибір, додає інший воєнний експерт Роман Світан. Бо ця війна – війна вздовж доріг. Тому звідки саме росіянам очікувати удару на Луганщині – нехай залишиться для них загадкою.

– Сватове можна оточувати з двох боків. Рух із Куп’янська наших військ може також бути одним із кліщів, якими буде братися Сватове в оточення. Тому і на Луганському, і на Херсонському напрямку найближчими тижнями ми побачимо ось такий розвиток подій, – каже Роман Світан.

За даними Генштабу ЗСУ, за останній тиждень на Херсонському напрямку українські військові звільнили майже три десятки населених пунктів, але справа, зовсім не в кількості, а в тому – де саме вони розташовані.

Одним з ключових моментів деокупації українських земель є звільнення Давидова Броду. Цей населений пункт на півночі області, а разом з ним і село Дудчани – на самісенькому березі Дніпра, відкривають українській армії шлях на Берислав. А це вже повний контроль над Каховською ГЕС, однією з небагатьох переправ в цьому районі. Від Берислава до перешийка із Кримом усього лише 75 км.

Збройні сили України в найближчій перспективі можуть суттєво ускладнити життя росіянам не лише на півночі Херсонщини, але й на всьому правому березі Дніпра, включно із Херсоном. Окупанти при цьому, каже Павло Лакійчук, нічого зробити з цим поки не можуть.

– Фактично росіяни опинилися в ситуації, коли в них не вистачає сил для реакції на всіх напрямках. Фактично це – цугцванг. Будь-яке перекидання сил на якийсь фланг оголює інший. І гарного рішення для них немає, – пояснює експерт.

Відповідно, на південному фронті, кажуть експерти, все чіткіше вимальовуються перспективи деокупації Херсону. Хоча росіяни, і це очевидно, каже воєнний експерт Андрій Риженко, чіплятимуться за місто до останнього.

– Це єдиний обласний центр, який був захоплений російською армією з початком цієї широкомасштабної агресії. По-друге, Херсон дуже важливий для росіян, в тому плані, що Херсонська область фактично рятує економіку Криму, який настільки цінний та харизматичний для Путіна. Тому що Херсонська область, Херсон с доступом до води Дніпра, це перш за все, життя для Криму, – пояснює Риженко.

За прогнозами західних аналітиків, Херсон можуть звільнити до середини листопада, втім, зазначають вони, ЗСУ мають небагато часу, аби це зробити.  Інакше росіяни встигнуть закріпитися. А південні чорноземи через погоду перетворяться на суцільні болота, що зробить наступ фактично неможливим.

Окупаційна армія РФ, хоч і відступає на півдні і півночі, але ще здатна показати зуби. Російські мобілізовані військовослужбовці, попри слабку підготовку і забезпечення за стандартами Другої світової війни, все одно залишаються фактором, який треба враховувати.

Павло Лакійчук каже, що термін у два-три місяці є тим періодом, який потрібен росіянам, щоб можна було побачити наслідки її мобілізації.

– В принципі, це таке вікно можливостей, яким слід було б скористатися нашому командуванню, коли противник максимально ослаблений, не має достатньо підкріплення і за ці місяці треба було б вижати по максимуму, – пояснює він.

У намаганні втримати Херсон, Росія може спробувати відігратися та відкрити ще один напрямок, про який здавалося б забули.

– Я думаю, ми цього місяця це побачимо, бо знову ж таки, щільність військ російських там недостатня для витримування режиму оборони. Вони можуть спробувати або піти на лівий берег, або зробити якийсь марш-кидок у бік Одеси, – пояснює Роман Світан.

У Кремлі, припускають експерти, досі не відкидають плану захопити Одесу. Херсон є важливим для армії загарбників ще й як плацдарм для ймовірного наступу, тому не варто забувати і про Чорноморський флот РФ і морську піхоту, нагадує Андрій Риженко.

– Проекція сили шляхом висадки десанту існує. Всі десантні кораблі російські зараз знаходяться в Севастополі, Новоросійську. Хочу нагадати, що знищений фактично, один БДК Саратов. Але інші вони боєздатні, – пояснює Риженко.

До всього, каже експерт, росіяни поповнюють втрати в особовому складі своєї елітної вісімсот десятої бригади морської піхоти. Але без підтримки з суходолу та повітря російський морський десант буде легкою мішенню.

Павло Лакійчук впевнений, що, після деокупації Херсону на черзі постане звільнення Криму.

Наразі війна вже вийшла в третю фазу, коли після відбитих спроб наступу окупантів на Сході можна йти у контрнаступ. Ба більше – вже наш Генеральний штаб вирішує – де, коли і якими силами це робити.