Путін створить чергові проблеми для РФ: навіщо Кремлю анексувати окуповані території України

У п’ятницю, 30 вересня, у Кремлі готуються підписати документи про анексію захоплених російськими військами українських територій, де протягом останніх кількох днів окупанти провели фейкові референдуми.

Про це повідомив речник президента Росії Дмитро Пєсков. За його словами, йдеться про деякі тимчасово захоплені території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які Росія має намір анексувати за підсумками так званого голосування.

За словами Пєскова, перед підписанням документів про анексію російський диктатор Володимир Путін виступить перед депутатами.

Очікується, що підписувати “договори” будуть із ватажками терористичних угруповань “ДНР” та “ЛНР”, а також гауляйтерами російських окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей.

Чи може це вплинути на ситуацію на фронті та якими будуть наступні кроки російського диктатора – читайте у матеріалі.

Карта бойових дій в Україні

За інформацією Генштабу ЗСУ, станом на 29 вересня російські війська продовжують зосереджуватися на спробах повної окупації Донецької області.

Вони намагаються утримувати захоплені території, а також зривати активні дії Збройних сил України на окремих напрямках. Але українські військові протистоять ворогу.

Тільки за минулу добу підрозділи ЗСУ відбили атаки російських окупантів у районах населених пунктів Зайцеве, Майорськ, Залізне, Бахмутське, Одрадівка, Миколаївка Друга, Озерянівка, Первомайське, Побєда, Новомихайлівка, Павлівка та Безіменне.

Тим часом в американському Інституті вивчення війни 28 вересня повідомляли, що ЗСУ наступають у районі Лимана на Донеччині.

Екперти припускають, що прорив Лиманського котла, ймовірно, матиме серйозні наслідки для російського угруповання в північній частині Донецької та західній частині Луганської областей.

Це може дати змогу українським військам нести загрозу російським позиціям вздовж західного кордону Луганської області та в районі Сєвєродонецьк – Лисичанськ.

Фото: ISW

Військовий експерт Олег Жданов не виключає, що у разі звільнення Лимана, ЗСУ отримають можливість висування на Кремінну та Сватове, а звідти – на Сєвєродонецьк.

На його думку, в районі Лимана українська армія справді може розвинути темп наступу, як у Харківській області, бо за ним, можливо, немає укріплень до рубежа Кремінна – Сватове.

Фото: Deep State

Як РФ намагається поповнити свої втрати

Попри те, що Росія не визнає своїх серйозних втрат на війні проти України, 21 вересня російський диктатор Володимир Путін оголосив про часткову мобілізацію.

За офіційними даними, до армії планують призвати 300 тис. резервістів. Але російські ЗМІ з посиланням на власні джерела повідомляють, що в РФ збираються мобілізувати 1,2 млн громадян.

Заступник начальника головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов 29 вересня повідомив, що в Росії від початку оголошення мобілізації уже призвали 100 тис. осіб.

Росіяни від такого кроку не в захваті. Вони одразу ж кинулися штурмувати кордони, щоб виїхати за межі РФ. Дехто вдався до більш радикальних заходів.

Так, в одному з російських міст мобілізований підпалив себе, а в Іркутській області чоловік увійшов до приміщення військкомату і вистрілив у воєнкома.

Фото: Getty Images

Бажання їхати на війну в Україну в росіян немає. Адже зрозуміло, що вони стануть черговим гарматним м’ясом. За офіційною інформацією Генштабу ЗСУ, від початку повномасштабної війни Росія втратила близько 58 580 своїх військових.

Не менші цифри і знищеної ворожої техніки. Так, Збройні сили України ліквідували понад 2,3 тис. танків, 4,9 тис. бойових броньованих машин, збили понад 200 літаків і ще стільки ж гелікоптерів.

Крім того, наші військові повідомляють, що російське військове керівництво продовжує поповнювати втрати в живій силі, зокрема, комплектувати свої підрозділи за рахунок ув’язнених.

За наявною інформацією, до навчального центру на території Ростовської області прибуло близько 400 таких осіб. Їх підготовка триватиме до 30 вересня.

Також Росія продовжує направляти до районів ведення бойових дій щойно мобілізований, низькокваліфікований особовий склад. Так, 26 вересня до Лиману Донецької області вирушило сім одиниць танків, два з яких потрапили у ДТП дорогою.

27 вересня з Севастополя до Херсонської області відправили 2 тис. мобілізованих з Криму. Відомо, що військові комісари на тимчасово окупованій території автономної республіки отримали розпорядження першочергово призивати до лав російських окупаційних військ кримських татар.

Їх відправляють у частини, що виконують завдання у районах найбільш інтенсивного ведення боїв.

На те, що Росія стикається зі значними втратами у війні проти України, вказують ще одні цифри. Так, видання Foreign Policy з посиланням на західних військових повідомляє, що РФ відвела від кордонів з Фінляндією і країнами Балтії близько 80% своїх військ, які там перебували.

За інформацією видання, в районі Калінінграда та балтійського регіону їх залишилося лише близько 6 тис. Але ця кількість може змінитися через мобілізацію.

Тим часом Головне управління розвідки Міноборони України повідомляє, що Білорусь готується прийняти 20 тис. нових мобілізованих із Росії. Їх переправляють для поповнення російських підрозділів, які дислокуються у країні.

Прибулим військовим передадуть російську військову техніку та озброєння зі складів на території Білорусі.

Коментуючи перекидання мобілізованих в Білорусь, військовий експерт Олександр Коваленко зазначає, що логіку такого кроку простежити важко.

Він пояснює: 20 тис. мобілізованих – це приблизно 20 батальйонних тактичних груп. Якщо порівнювати це з повномасштабним вторгненням в Україну 24 лютого з території Білорусі, тоді було використано ресурс 40 найбільш професійних і підготовлених БТГ.

Але навіть тодішні так звані елітні війська не протрималися на північному плацдармі навіть місяць. Зараз – це 20 груп російських частково мобілізованих, недоукомплектованих, недооснащених, недосформованих, непрофесійних і неякісних.

Тому, на думку експерта, не можна виключати, що мобілізованих відправляють в Білорусь, щоб вони пройшли підготовку, а звідти їх вже могли перекинути на якийсь напрямок.

Якщо ж говорити про ймовірність наступу з боку Білорусі, то Олександр Коваленко наголошує, що такої кількості військових для цього дуже мало. Особливо, якщо враховувати якість підготовки мобілізованих, то для наступальних дій потрібно хоча би 100 тис.

Чи вплине анексія на ситуацію на фронті

Військовий експерт Олександр Коваленко у коментарі Фактам ICTV говорить, що, на його думку, на ситуацію в зоні бойових дій оголошення про анексію окремих захоплених українських територій не матиме жодного впливу.

За словами експерта, до того, що відбуватиметься 30 вересня, можна ставитися як до певної інформаційно-психологічної спецоперації. Він пояснює, що у такий спосіб Кремль намагатиметься запевнити росіян у тому, що у них начебто з’явилися якісь нові території.

По-друге, це буде поясненням того, за що в Україні загинули понад пів сотні російських військових, а десятки тисяч дістали поранення. Третій досить важливий аспект полягає у тому, щоб створити певний конспірологічний фундамент на майбутнє.

– У майбутньому росіяни зможуть використовувати факт проведення так званих референдумів. Навіть коли наша країна поверне свої території до міжнародно визнаних кордонів 1991 року, в РФ зможуть повторювати свій наратив, що в Україні начебто були люди, які хотіли жити з Росією.

Це зможуть використовувати інформаційно навіть після зміни влади в Росії. Адже електорат нового російського лідера все одно складатиметься з представників реваншистських настроїв, яким потрібно буде згодовувати інформаційний фаст-фуд щодо недоімперства, – пояснює експерт.

Щодо подальшої ситуації на фронті, то, на думку Олександра Коваленка, вона не зміниться. Збройні сили України як контрнаступали, так і продовжуватимуть це робити.

Фото: Генштаб ЗСУ

А ось для Росії оголошення анексії обернеться ще однією порцією політичних та економічних санкцій. Водночас Україна отримає ще більше зброї і підтримки.

До речі, не можна виключати, що, можливо, вдасться отримати і нову номенклатуру озброєння, яке допоможе значно пришвидшити звільнення українських територій від окупантів.

Водночас Олександр Коваленко називає дуже гарним сигналом те, що Росія відвела від кордонів з Фінляндією і країнами Балтії близько 80% своїх військ.

– Це вказує на те, що Росія не зробить нічого такого, що змусить НАТО застосувати 5 статтю Колективної безпеки (якщо будь-яка з держав-членів Альянсу стає жертвою збройного нападу, усі інші без винятку країни-учасниці союзу вважатимуть це збройним нападом на них усіх, – Ред.).

І це знову-таки вказує на те, що росіяни не завдаватимуть тактичного ядерного удару по території України. Бо це і є можливістю використовувати 5 статтю, – пояснює експерт.

Загалом Олександр Коваленко підсумовує, що Путін своїм рішенням оголосити про анексію деяких захоплених українських територій створив лише чергові проблеми для РФ.