Навчання з 1 вересня: що потрібно знати батькам дітей, які перебувають за кордоном

На початку серпня єврокомісарка з внутрішніх справ Ілва Йоганссон повідомила, що українські діти, чиї родини отримали тимчасовий захист у ЄС, з початком навчального року мають йти до школи у тій країні, де оселилися.

За її словами, вони обов’язково мають спілкуватися з однокласниками та бути соціалізованими.

Що робити батькам, які через війну в Україні вимушені жити з дітьми за кордоном, і яка відповідальність передбачена, якщо не відвідувати школу – читайте у матеріалі.

Пояснення від Міносвіти

У Міністерстві освіти та науки у відповідь на запит від Фактів ICTV повідомили, що наші громадяни повинні дотримуватися законів країни, де вони наразі перебувають.

У відомстві пояснили: якщо дитина шкільного віку зараз за кордоном, вона повинна продовжити або почати здобувати освіту в закладі освіти країни її перебування. Цей обов’язок дітей-іноземців визначено законодавством більшості країн світу.

Як повідомили у Міносвіти, більшість батьків та учнів, які перебувають за кордоном, бажають продовжувати навчання в українських закладах освіти, які працюють у дистанційному форматі.

Частина шкіл на території України через бойові дії або окупацію не може організувати дистанційне навчання. Але у кожної дитини є можливість бути зарахованаю та приєднатися до дистанційного навчання в будь-якій школі.

Перебуваючи за кордоном до закінчення бойових дій в Україні, учні можуть одночасно навчатися у закладі освіти в країні перебування та здобувати освіту дистанційно в Україні, зокрема у дистанційних школах.

Водночас діти, які вимушені були змінити місце навчання і проживання, можуть продовжити навчання екстерном у Міжнародній українській школі Міністерства освіти і науки й отримати документ про освіту державного зразка.

Водночас у МОН наголосили, що у деяких країнах є вимога обов’язкової освіти для всіх дітей, які приїхали, а десь на батьків можуть накладати певні санкції за те, що не забезпечили навчання своїх дітей.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов в одному з інтерв’ю також наголосив, що українські діти, які через війну виїхали за кордон, зобов’язані ходити до місцевої школи.

Але, на його думку, українська влада повинна зробити все можливе, щоб вони не втрачали зв’язок з Україною.

За словами Горбачова, ідеальним варіантом було б, якби діти ходили до школи за кордоном, але упродовж навчального дня у них були виділені години для навчання онлайн з українськими вчителями за українськими програмами.

Яка відповідальність передбачена для батьків

Адвокат Ольга Українець у коментарі Фактам ICTV пояснює, що на сьогодні більшість українців, які перебувають у Європі, отримали тимчасовий захист країн-учасниць ЄС.

Основним документом, який регулює питання надання тимчасового захисту, є Директива ЄС, яка визначає, що переміщені особи мають право на проживання, доступ до житла, працевлаштування, медичну та соціальну допомогу, доступ до освіти дітей та підлітків у країні перебування нарівні з громадянами цієї країни та ЄС.

Водночас адвокат наголошує, що кожна країна-член ЄС ухвалює на підставі Директиви власні нормативні акти. Зокрема, це може стосуватися і навчального процесу.

– Наприклад, у таких країнах, як Норвегія, Австрія, Німеччина, Словаччина є вимога обов’язкової освіти для всіх дітей, які прибули. У деяких країнах на батьків можуть накладатись санкції за те, що не забезпечили навчання своїх дітей. Про види та розмір таких санкцій краще попередньо дізнаватись у місцевих державних органах країни перебування, – говорить Ольга Українець.

Кандидат юридичних наук, адвокат бюро Семенова і партнери Марина Семенова говорить: які саме будуть наслідки для українських батьків у разі, якщо дитина не піде до школи в країні перебування, а буде навчатися в українській дистанційно або за індивідуальною програмою, наразі важко прогнозувати.

У країнах ЄС є вимога обов’язкової освіти для всіх, хто прибув до країни, та передбачено певні санкції для батьків, якщо дитина не ходить до школи.

– Не бачу підстав для позбавлення права проживати в ЄС, оскільки батьки та діти перебувають під тимчасовим захистом. Тому примусове повернення до України наражатиме їх на небезпеку життю та здоров’ю. Але позбавлення грошової допомоги цілком можливе.

По-перше, в українців, які мають тимчасовий захист у країнах ЄС, майже рівні права з громадянами цих країн. Але мати певні права означає мати також обов’язки. По-друге, вочевидь, позбавлення виплат буде певним стимулом для того, щоб віддавати дитину в місцеву школу, – пояснює фахівець.

Що стосується відповідальності українських батьків за забезпечення належної освіти дитини з огляду на норми українського законодавства, Марина Семенова звертає увагу на кілька нормативних актів.

Так, згідно зі ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Цей обов’язок безпосередньо пов’язаний з нормою ст. 53 Конституції України, відповідно до якої повна загальна середня освіта є обов’язковою.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про охорону дитинства визначена відповідальність батьків за розвиток дитини. Зокрема, вони повинні сприяти здобуттю освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту.

Адвокат попереджає: якщо батьки не виконують свої обов’язки, можна стверджувати, що це навмисне порушення права дитини на здобуття загальної середньої освіти.

Якщо учня немає на заняттях без поважної причини, заклад освіти повинен невідкладно надати відповідному територіальному органу Національної поліції та службі у справах дітей відповідну інформацію.

Зі свого боку адвокат Ольга Українець нагадує, що ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена така відповідальність для батьків за ухилення від забезпечення необхідних умов навчання:

• попередження та штрафи, розмір якого за перше правопорушення може становити від 850 до 1 700 грн;
• за повторне порушення закону штраф буде збільшено від 1 700 до 5 100 грн.

Згалом, щоб уникнути неприємних ситуацій, фахівці радять батькам, які через війну в Україні вимушені жити з дітьми за кордоном, заздалегідь з’ясувати у місцевих державних органах країни перебування усі нюанси здобуття шкільної освіти.