Україна і світ

«Знищили бліндаж з БК — вибухом рознесло усю посадку»: як в ДШВ на трофейному Т-72Б3М ворога нищать

Якби не було складно працювати в умовах панування дронів у небі, щодня танкісти виїжджають підтримувати свою піхоту та відбивати ворожі штурми.

Кореспонденти АрміяInform побували на позиціях танкістів 81 окремої аеромобільної Слобожанської бригади, яка тримає оборону у Білогорівці.

«Знищили бліндаж з боєкомплектом — там від вибуху рознесло усю посадку»

Нещодавно уразили ворожий бліндаж з боєкомплектом. Вибух був настільки потужним, що повністю рознесло там всю посадку, згадує Олександр з позивним «Штурман». Він — командир танку Т-72Б3М. Машина трофейна. Її захопили під час Харківської наступальної операції і тепер вона вже 2,5 роки нищить своїх господарів. За словами Олександра, здебільшого танкісти зараз працюють із закритих позицій:

«Працюємо по визначеним цілям. Знаємо, де противник, з якої точки будемо працювати. Заздалегідь все прораховуємо, приїжджаємо та працюємо. У нас успішно виходило вибивати противника з відстані у 8 кілометрів. Ми уражали бліндажі, позиції у лісосмугах та скупчення противника».

Фото: Олександра Марченко / АрміяInform

«Часто після роботи наших дронщиків нам залишається лише добивати противника»

За словами «Штурмана» екіпажі завжди готові працювати й прямою наводкою. Постійно виїжджають на бойове чергування. Прикривають певні ділянки, аби противник не прорвався. Однак зазвичай до цього справа не доходить:

«Дякуємо нашим дронщикам. Адже завдяки їхній роботі противник рідко кудись може доїхати. А якщо кудись і доїжджає, то нам залишається його лише добити. Загалом все дуже швидко та сильно змінюється. З кожним місяцем помічаю, як все більше та більше технологій застосовується, як наша армія переозброюється».

Гармата на цьому танку досить точна, розповідає навідник Володимир з позивним «Бєс». На цій моделі танку є приціл «Сосна-У». Але ним не користуються, адже немає до нього запчастин:

«В нього є плюси — кратність краща, тепловізор кращий. Але я вже звик до звичайного нашого прицілу. Його цілком достатньо. Головне, аби він був чітко вивірений. Тоді б’є дуже прицільно».


«Іноді після виїзду танк виглядає, як розбите корито»

Головний ворог для танкістів зараз — дрони, говорить командир танку Олександр. Особливо ті, що на оптоволокні. Також серед загроз залишається ПТРК та авіабомби, які можуть залітати на великі відстані від лінії зіткнення. Ще один ворог — вік танку. Техніка не нова. Потребує постійного догляду. Особливо після бойових виїздів:

«Іноді після боїв повертається, як розбите корито. Доводиться працювати під обстрілами — накривають „градами“, „касетами“. Тому треба постійно якось маневрувати. Влітати в посадки, зносити якісь будівлі, паркани, переїжджати якісь машини. Ти на це не зважаєш — просто преш вперед».

Фото: Олександра Марченко / АрміяInform
Фото: Олександра Марченко / АрміяInform

«Хлопці називають танк „Буяном“, бо він як норовливий кінь»

Швидкість танку — це життя екіпажу, продовжує механік-водій Дмитро з позивним «Зєля». Свою задачу він описує просто — швидко доїхати до точки для відпрацювання, а потім так само максимально швидко звідти виїхати:

«Швидкість в сучасній війні дуже важлива. Якщо ти будеш повільно рухатися, то тебе можуть „прибити“. І градами можуть накрити, і FPV прилетіти. Ця машина досить швидка. У неї більш потужний двигун, ніж на Т-72 інших модифікацій. Це дає швидкість, силу руху. Якщо в якусь яму заскочив, то цей може витягнути, а інший танк застряг би».

Дмитро на війні з початку широкомасштабного вторгнення. До цього працював трактористом. Каже, що спочатку було складно звикнути до керування, але ті часи вже давно позаду. Також важливо техніку постійно обслуговувати:

«Як ти до танка відносишся, так і він до тебе. Обслуговуємо регулярно. Перевіряємо фільтри, масла, пальне, охолодження».

В хід йдуть і не стандартні процедури.

Приходжу до машини та розмовляю з нею. Хоч це і шматок металу, але все одно. Кажу: «Привіт, маленький». Погладити можу. А хлопці називають його «Буяном». Бо він, як норовливий кінь. То не хоче заводитися, то не хоче їхати. Таке відчуття, що він щось відчуває«.

«Кожен по-своєму бореться зі страхом на виїздах. Я, наприклад, співаю»

Фото: Олександра Марченко / АрміяInform
Фото: Олександра Марченко / АрміяInform

Раніше на завдання виїжджали по 2-3 рази на день, говорить Дмитро. А зараз трохи менше. Адже через велику кількість дронів у противника робота стає дедалі небезпечнішою. Хоч на танку стоїть РЕБ, динамічний захист та решітки від дронів, все одно цього не достатньо, аби почуватися в безпеці. Страх є під час кожного виїзду. Але до нього вже звикли, та й кожен намагається з ним боротися своїми методами.

«Я їду і по дорозі співаю. Можу анекдот розповісти. Прошу навідника, аби щось говорив. Аби хоч чимось забити голову, аби не думати про погане. Перед виїздом завжди перехрещуюся та вперед-вперед».

Також хлопці завжди можуть розраховувати на допомогу від свого командування.

«У мене є командир, який каже вперед. І ми їдемо. Якщо десь щось не так, то дає команду на відкат і ми повертаємося. У нас є постійний супровід та зв’язок. У нас такого немає, що ось тобі точка, а на місці розберетеся. Екіпажами зайвий раз не ризикують».

81 окрема аеромобільна бригада разом із суміжними підрозділами вже 2,5 роки тримає оборону Білогорівки — невеличкого селища у Луганській області. Весь цей час ворожі штурми майже не припинялися. Ворог втратив тут величезну кількість особового складу та техніки, але отримати контроль над населеним пунктом не спромігся.

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2025-04-05 06:54:00

Магазин автозапчастин AvtoBot м.Ніжин