Це не зміцнить обороноздатність: чому не варто видавати повістки в людних місцях

Електронна петиція до президента з проханням заборонити роздавати повістки у людних місцях зібрала вже понад 26 тис. підписів. На це звернення найближчим часом мають відреагувати в Офісі голови держави.

Тим часом кілька місяців поспіль поліція разом із військовими комісарами продовжують роздавати повістки у різних громадських місцях. Водночас військові, які боронять країну впевнені, що призов такими методами принижує збройні сили та точно не зміцнює обороноздатності.

В ЗСУ запевняють, що повістка – це не квиток на передову. І роздавати її в людних місцях не заборонено. До того ж держава, що воює, має знати свій мобілізаційний потенціал.

– Ця повістка в першу чергу роздається для того, щоб громадянин зявився до територіального центру комплектування і начальник цього центру зміг уточнити його військово облікові дані, стан здоров’я і можливо  потім за потреби уже призивати його, якщо він відповідає усім якостям, – каже начальник управління персоналу штабу командування СВУ Роман Горбач.

Водночас військові визнають, бігати за військовозобов’язаними доводиться, бо більшість із них вчасно не стали на облік. Щонайменше 3 млн людей, тікаючи з небезпечних регіонів, не прибули до центрів комплектування. За це, між іншим, передбачений штраф до 5 тис. гривень.

– Якщо дійсно розуміти всю відповідальність, яка в наш час покладається на всіх нас починаючи з Конституції України, і якби кожен громадянин проникся цією відповідальністю, то ці повістки взагалі не треба було б вручати, – додав Горбач.

У Генштабі наголошують, одразу із військкомату на фронт ніхто нікого не посилає. Мобілізовані проходять навчання на полігонах. І вже залежно від ситуації на фронті їх відправляють на підкріплення.

Водночас військові на передовій кажуть, що вручення повісток не має бути покаранням, бо це принижує наші ЗСУ і точно не зміцнює обороноздатності.

Професорка та демографка Елла Лібанова попередила, що не варто відправляти на фронт непідготовлених чоловіків заради статистики.

– Якщо ми тільки на це поведемося, це означатиме що мотивація, якісний склад і готовність віддати життя за Україну серед військових впаде. Якщо людина не хоче воювати  – вона може не хотіти це з різних причин, то треба спробувати знайти їй можливість працювати на ЗСУ не будучи у їхніх лавах, – каже вона.

Водночас українці не повинні забувати, що ніхто, крім нас, не захищатиме нашу землю. Кожен має бути готовим до того, що крізь горнило війни доведеться пройти багатьом чоловікам. І що швидше ми підготуємося, то якіснішою буде оборона та ближчою – перемога.

А держава має прискіпливіше відбирати бійців на фронт і не давати шансів для дискредитації служби у ЗСУ.