Після поранення повернувся на фронт: «Репортер» пройшов бої на Донеччині та Запоріжжі і продовжує захищати Україну

Старший сержант Євгеній Липень із позивним «Репортер» після тяжкого поранення та майже року лікування повернувся до виконання бойових завдань.

Історію бійця полк оприлюднив у соцмережах.

Нині 32-річний військовослужбовець продовжує службу у 37-му полку Національної гвардії України.

Свій позивний Євгеній отримав ще під час строкової служби в Державній прикордонній службі. Тоді він фіксував на відео спроби контрабанди та випадки пропонування неправомірної вигоди. За це старшина прикордонної застави й назвав його «Репортером».

Повномасштабне вторгнення застало Євгенія за кордоном, однак він одразу повернувся в Україну. На початку березня 2022 року гвардієць долучився до Національної гвардії. Приблизно в той самий час добровольцем до війська пішов його старший брат, а через місяць до синів приєднався батько, якому тоді було 53 роки.

«Батько вже був на пенсії. Каже: “Як це так — два мої сини служать, а я що, служити не піду?” У результаті всі троє пішли служити», — розповідає Євгеній.

Перші бойові завдання він виконував на Сумщині, поблизу Охтирки, де провів близько чотирьох із половиною місяців. Згодом служив на інших позиціях та об’єктах, а пізніше вирушив у складі групи на Донеччину — до Новосілки.

Тоді Євгеній був стрільцем-радіотелефоністом. Оскільки ще до строкової служби пройшов курс із тактичної медицини, на позиціях також виконував обов’язки позаштатного медика: надавав пораненим домедичну допомогу, накладав пов’язки та готував їх до евакуації.

Восени 2022 року Євгеній отримав дозвіл командира на коротку відсутність у підрозділі, щоб зустрітися з батьком і братом у районі Курахового. На той час усі троє служили в різних підрозділах: Євгеній — у Нацгвардії, брат — у морській піхоті, а батько — у штурмовому підрозділі.

У листопаді 2022 року гвардієць зазнав тяжкого поранення на позиції поблизу Новосілки. Після вибуху він прийшов до тями вже з перев’язаними ранами. Спочатку його евакуювали до Курахового, а звідти — до Дніпра. Військовий отримав опіки обличчя, поранення руки та живота.

Попереду були численні операції й тривала реабілітація. У Дніпрі та Києві Євгенію оперували, зокрема, праву руку, проводили пересадку шкіри та реконструктивні хірургічні втручання. Частину лікування він проходив за кордоном. Загалом відновлення тривало близько року.

Після основного етапу лікування та проходження військово-лікарської комісії Євгенія визнали обмежено придатним до військової служби. Спочатку він виконував завдання з охорони об’єктів, однак прагнув повернутися до підрозділу, який працював на бойових позиціях. Через пів року гвардієць подав відповідний рапорт.

«Після всього лікування хотілося повернутися до повноцінного виконання службових обов’язків і бути корисним там, де це справді потрібно. Тому почав звертатися до командира з проханням знову направити мене на виконання бойових завдань. Зрештою домігся свого», — згадує військовослужбовець.

У вересні 2024 року Євгеній знову вирушив на Донеччину, у район Новосілки. Після інтенсивних боїв батальйон передислокували на Запорізький напрямок, поблизу Оріхова. Там гвардієць служив до кінця року, а 31 грудня повернувся до Полтави.

Після чергового проходження ВЛК Євгенію встановили третю групу інвалідності. Попри наслідки поранення, він вирішив продовжити військову службу.

Війна не оминула й інших чоловіків у його родині. Батько зазнав контузії під Бахмутом. Старший брат отримав поранення уламком, який пошкодив нерв. Ще один уламок досі залишається біля його хребта. Попри це, брат також продовжує служити.

У Євгенія є дружина та шестирічна донька. Подружжя одружилося у 2019 році, а наступного року в них народилася дитина. Рішення стати на захист України у 2022 році гвардієць ухвалив свідомо: хотів захистити рідних і зробити все можливе, щоб вони могли жити у вільній країні.