Полювання на “тіньовий флот” та ізоляція Криму: ВМС України разом з іншими складовими Силам оборони формують нову модель роботизованої війни

Щорічно у першу неділю липня на честь історичних перемог українців на морі, починаючи зі славних морських походів часів Київської Русі, офіційно відзначається День Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

У триваючій війні всесвітньо визнаними стали новітні перемоги Українського флоту разом з іншими складовими Сил оборони України на морі: знищення флагмана чорноморського флоту рф ракетного крейсера «москва» та вигнання флоту ворога з Криму до Новоросійська.

Проте, війна триває, Сили оборони намагаються ізолювати Крим, та ВМС ЗС України продовжують виконання покладених на них завдань на морі, у повітрі та на суші.

Які завдання є пріоритетними для національних Військово-Морських Сил сьогодні? Що намагається робити противник на морі? В чому полягають переваги України? Якими є можливі сценарії дій на морі та перспективні напрямки розвитку українських ВМС?

За відповідями на ці та інші запитання ми звернулись до військового експерта, капітана 1 рангу у відставці, учасника російсько-української війни, кандидата військових наук, доцента Степана Яким’яка.

— У другій половині червня цього року Сили оборони України суттєво активізували завдання ударів по важливих військових об’єктах противника в Криму та логістичних шляхах, що ведуть до півострова. Який внесок до цих операцій здійснюють ВМС ЗС України та які інші важливі завдання вони виконують у війні в сучасних умовах?

Пріоритет стратегічного завдання щодо звільнення Криму є очевидним. Адже, зламавши оборону противником Кримського півострова, Сили оборони України створять умови для суттєвого послаблення військ ворога на півдні України та на інших стратегічних напрямках, що може призвести до програшу рф у війні.

ВМС ЗС України першими здійснили важливий внесок у боротьбу за звільнення Криму ще у квітні 2022 року, коли зірвали панування ворога на морі ударами по його бойових кораблях та примусили їх до втечі до узбережжя Криму. Наступними ударами спільно з іншими складовими Сил оборони у 2023-2024 роках було досягнуто виведення з Криму до Новоросійська ударних надводних та амфібійних сил чорноморського флоту рф. Варто згадати про деякі з найбільш успішних ударів ракетами «Нептун» у 2024-2026 роках: 31 травня 2024 року уражено поромну переправу і нафтовий термінал у порту «Кавказ» в Краснодарському краї РФ, 22 серпня 2024 року знищено залізничний пором у порту «Кавказ», 14 листопада 2025 року уражено об’єкти противника у пункті базування Новоросійськ, 11 червня 2026 року уражено місця зберігання озброєння і військової техніки противника в Стрілецькій бухті у Севастополі.

Але ВМС є видом Збройних Сил, що б’є противника не тільки на морі, але у повітрі і на суші. Щодоби флотські підрозділи, діючи у єдиній системі ППО держави, збивають ракети противника та десятки «Шахедів». Підрозділи Річкової флотилії знищують противника на узбережжях річок. Морська піхота нищить ворога на найскладніших ділянках оборони держави на суші та на річкових островах. Морська авіація веде розвідку у морських зонах і завдає удари з повітря.

Однак, найбільш важливим завданням флоту в умовах ведення війни на виснаження є захист морського експорту держави та зрив морських перевезень противника, зокрема діяльності «тіньового флоту» рф. Виконання перелічених завдань і визначають роль національних ВМС у війні та їх внесок у майбутню перемогу.

— Степане Володимировичу, а як противник реагує на дії України на морі та в Криму, які цілі він намагається досягти? На чому він зосереджує зусилля?

Втративши можливість ведення активних дій на морі, ворог зосередив основні зусилля на зупинці діяльності портів України та морського експорту України. Упродовж 2025-2026 років рф практично вдвічі збільшила кількість ударів по інфраструктурі українських портів, зокрема в Одесі, Чорноморську, Південному, Ізмаїлі, Рені. Уже десятками обчислюються випадки російських ударів по цивільних суднах під іноземними прапорами в українських портах та на шляхах до них. Важливо підкреслити, що Україна, здійснюючи удари по танкерах «тіньового флоту» та інших суднах рф, діє у правовий спосіб. Адже ці судна залучаються до посилення воєнно-економічного потенціалу країни-агресора та є порушниками міжнародного права. Водночас удари рф по цивільних суднах, у тому числі із застосуванням БпЛА, здійснюються в порушення вимог міжнародного права. Та головне: чи вдається рф зірвати експортні перевезення України морем? Статистика свідчить про зворотнє. Українські ВМС спільно з іншими складовими Сил оборони успішно захищають економічні інтереси України на морі.

Важливою складовою діяльності противника є оборона Криму та захист своїх сил у Новоросійську. Однак, як ми маємо можливість спостерігати, жодне з цих завдань не виконується. Сили оборони України успішно проривають оборону противника та завдають ураження його об’єктам.

Водночас противник намагається випередити Україну у розвитку новітніх військово-морських технологій. Продовжуючи діяльність зі створення і застосування морських роботизованих систем, противник здійснив низку безуспішних спроб завдати удари морськими безекіпажними надводними апаратами…

— Так, це дуже важливий момент у триваючій війні! Власне хотів поставити питання щодо стану конкуренції у впровадженні нових технологій у війні на морі. Чи вдалось противнику створити роботизовані спроможності для збройної боротьби на морі? Що у цьому контексті здійснюється Силами оборони України?

Про постійні спроби противника щодо оволодіння новітніми роботизованими технологіями засвідчують відповідні події на морі. Так, нещодавно, 23 червня 2026 року, силами та засобами ВМС ЗС України у взаємодії з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України у морському районі на південь від Тендрівської коси було завчасно виявлено та успішно знищено три морські безекіпажні апарати противника. Дуже цікаво, що приблизно за тиждень до цього, а саме ввечері 17 червня 2026 року ВМС ЗС України повідомляли про те, що вибухи в морі поблизу узбережжя Одеси, які чули місцеві жителі, були не російською атакою, а плановими заходами з підготовки до відбиття можливих ударів противника морськими дронами. До того були й інші подібні випадки зі знищення російських морських дронів. Тобто, Сили оборони України, зокрема й ВМС, випереджають противника та своєчасно нейтралізують його можливий вплив.

Найкращими свідченнями лідерства України у роботизації війни на морі є, безумовно, успішні роботизовані морські операції із застосуванням безекіпажних надводних і підводних комплексів, внаслідок яких було завдано ураження бойовим кораблям і нафтоналивній портовій інфраструктурі противника в Новоросійську та Туапсе наприкінці 2025 року. Водночас, добре відомо, що закордонні партнери намагаються системно переймати український бойовий досвід. Про це свідчить залучення українських фахівців і морських роботизованих комплексів до навчань НАТО та випробувань ВМС провідних країн світу у реальних умовах в інших морських (океанських) зонах. Використовуючи український досвід для покращання зразків ОВТ, закордонні партнери розширюють обсяги військово-технічної допомоги Україні. Так, для прикладу, у квітні 2026 року міністерством оборони Великобританії було оголошено про передачу Україні одного з найбільших пакетів зброї, який передбачав надання 120 тис. дронів, серед яких БпЛА різного призначення та морські засоби.

Водночас, важливо наголосити, що в теперішній час до ударів по морських і повітряних об’єктах над морем та у Криму масштабно залучаються Сили безпілотних систем ЗС України. Вперше у світі 19 квітня 2026 року дроном-перехоплювачем із надводної платформи 412-ї бригади «Nemesis» СБС було збито російський БпЛА типу «Шахед» . На початку червня 2026 року СБС завдали ураження значній кількості кораблів і суден противника: 3 червня — російському ракетному корвету «Бойкий» у Санкт-Петербурзі, 4 червня — прикордонному кораблю ФСБ поблизу Керчі, 5 червня — п’ятьом ворожим суднам-порушникам в Бердянську, Маріуполі та прилеглих до них акваторіях Азовського моря. У другий половині червня СБС спільно з ВМС та іншими складовими Сил оборони здійснили десятки успішних ударів з ураження мостів, сховищ нафтопродуктів, електростанцій та інших об’єктів, що створює умови для ізоляції Криму.

Читайте також: «Крим перетвориться на острів»: Михайло Федоров розповів про несподівані наслідки для росіян | АрміяInform

— У контексті звільнення Криму і вирішального значення такої події для перебігу війни, чи не могли б ви коротко висвітлити можливі сценарії розвитку ситуації навколо Криму?

В умовах поглиблення ізоляції у Криму одним з ймовірних варіантів дій противника може бути спроба утримання півострова «за будь-яку ціну». Тобто слід очікувати, що боротьба з боку ворога ставатиме більш запеклою. Керівництво рф уже не раз демонструвало у ході війни, що життя російських громадян не є для нього хоча б якоюсь цінністю. Воно буде намагатись кинути якомога більше людей у «м’ясорубку війни» для забезпечення дієвості оборони півострова.

Водночас Сили оборони України будуть діяти об’єднано та цілеспрямовано для подальшого ураження важливих військових та воєнно-економічних об’єктів противника, які забезпечують оборону півострова.

У разі досягнення високого ступеню ізоляції Криму противник може здійснювати спроби прориву ізоляції повітряним та морським шляхом. У разі неможливості забезпечення стійкості оборони противник може вдатися до виведення частини боєздатних військ з півострова та вивезення цінних матеріальних засобів. Це обумовлює вимоги щодо забезпечення готовності Сил оборони України, зокрема й ВМС, до виконання завдання з недопущення зриву ізоляції, зокрема й на морі, та евакуації військ противника морем.

Зважаючи на оволодіння Силами оборони України технологіями ведення роботизованої війни та набутим досвідом виконання окремих завдань лише із застосуванням роботизованих комплексів, слід очікувати, що операція зі звільнення Криму може стати першою в історії масштабною роботизованою повітряно-наземно-морською операцією. Залучення особового складу може відбуватись лише для виконання окремих завдань із низьким рівнем ризику втрат. По суті це нова модель ведення війни і вона вже не є чимось у майбутньому. Вона реалізується уже зараз, на наших очах, Силами оборони України!

— З урахуванням наведеного вами бачення роботизованої війни та роботизованих операцій, як вибачите роль ВМС ЗС України у наступному етапі триваючої війни та у перспективі?

Як і загалом усі складові Сил оборони, ВМС ЗС України та їх роди сил, практично непомітно для самих себе, з кожним етапом війни ставали все більш роботизованими. Розпочавши із успішного застосування безпілотних літальних апаратів Bayraktar TB2 морською авіацією навесні 2022 року, ВМС уже в жовтні 2022 року спільно з СБУ провели першу у світі комплексну роботизовану операцію із завданням ударів безекіпажними надводними й безпілотними літальними апаратами по силах противника у Севастополі. А далі було створення першої у світі 385 бригади безпілотних систем спеціального призначення ВМС та масштабування операцій ВМС, СБУ, ГУР Міноборони із застосуванням надводних роботизованих платформ. У грудні 2025 року СБУ спільно з ВМС було успішно уражено підводний човен противника, що знаходився біля причалу у Новоросійську. Чи можна припустити, що ВМС стояли осторонь створення українських зразків безекіпажних підводних комплексів? Питання риторичне.

Інший рід військ ВМС, морська піхота, уже давно успішно застосовує БпЛА, а з відносно недавнього часу й наземні роботизовані комплекси та річкові безекіпажні комплекси типу Barracuda. Ймовірно, що найближчим часом, з урахуванням необхідності зниження ризиків для життя персоналу, ми зможемо побачити в дії й повністю роботизовані ракетні та артилерійські комплекси берегових ракетно-артилерійських військ ВМС.

Окрім того, відомо, що постійно розширюються масштаби застосування роботизованих комплексів для виконання завдань підтримки і забезпечення. Революційно швидко впроваджуються у морську зброю, в підрозділи й штаби засоби штучного інтелекту. Чи є альтернатива цій масштабній роботизації ВМС та інших складових Сил оборони України? Очевидно, що ні! Роботизація війни та сил є закономірністю у розвитку військової, зокрема й військово-морської справи. Ризики втрат в особовому складі та низька бойова ефективність у протистоянні з сучасними малорозмірними, високоточними системами остаточно нівелюють переваги крупних бойових платформ, що керуються людиною. Цей висновок наочно демонструють спроби рф сховати свої найбільш сучасні і могутні бойові кораблі, фрегати проєкту 11356Р, у Новоросійську. А ефективність БпЛА якнайкраще демонструють успішні та все більш масштабні операції підрозділів СБС ЗС України.

Тому необхідно прискорювати оснащення ВМС, зокрема їх родів сил, все більш досконалими роботизованими комплексами. Як бачиться, ВМС потрібно будувати спільно з оборонними підприємствами спеціалізовані екосистеми створення, випробування, виробництва, обслуговування та адаптивного удосконалення морських роботизованих комплексів у ході їх бойового застосування.

Варто пам’ятати, що роботизація уже йде, у нас і у противника, вона є безальтернативною, а її темпи значно вищі, ніж будь-які зміни у розвитку видів зброї, відомі в людській історії.

Віталій Панчишин для АрміяInform