Нові родовища не рятують: на росії прогнозують дефіцит газовидобутку до 450 млрд кубометрів

Найбільші російські газові компанії фактично визнали, що амбітні плани кремля щодо нарощування видобутку газу можуть так і залишитися на папері.

Про це повідомили у Службі зовнішньої розвідки України.

За даними СЗР, «газпром» після збиткових 2023–2024 років і незначного зростання прибутку у 2025-му оголосив про запуск промислового видобутку нафти на Чонській групі родовищ у Східному Сибіру.

У кремлі цей проєкт розглядають як один з елементів переорієнтації російського нафтового експорту на азійські ринки. Основну інфраструктуру для запуску родовищ будували близько двох років.

Втім, у масштабах російського нафтового сектору новий актив залишається відносно невеликим. Очікуваний рівень видобутку — до 2 млн тонн нафти на рік, тоді як загальний видобуток нафти в рф перевищує 500 млн тонн щороку.

Водночас російська газова галузь демонструє тривожніші сигнали. У «новатэк» заявляють, що до 2050 року росія може відстати від власних стратегічних планів із видобутку газу на 450 млрд кубометрів, якщо держава не запровадить додаткові стимули для освоєння важковидобувних запасів.

Згідно з енергетичною стратегією рф, кремль планує збільшити видобуток газу до 1,107 трлн кубометрів на рік до середини століття. Для порівняння, у 2025 році цей показник оцінювався у 663 млрд кубометрів.

Утім, навіть найбільші російські газові компанії визнають, що без масштабної державної підтримки такі плани можуть виявитися нереалістичними.

За прогнозами «новатэк», дефіцит видобутку може сягнути 30 млрд кубометрів уже на початку 2030-х років, до 90 млрд — у 2036 році, а до 2050-го зрости до 450 млрд кубометрів.

Ключова проблема — виснаження традиційних родовищ Надим-Пур-Тазовського регіону, який десятиліттями був основою російського газовидобутку. Рівень виробленості запасів там уже досяг 56%.

Це змушує російські компанії переходити до складніших і дорожчих проєктів на Ямалі, Гидані, у Східному Сибіру та на арктичному шельфі.

Додатковим ударом для галузі залишаються західні санкції та технологічні обмеження. У «новатэк» визнають, що свердловини з горизонтальним бурінням і багатостадійним гідророзривом пласта за нинішнього податкового режиму є нерентабельними.

Отже, запуск нових нафтових проєктів у Східному Сибіру не змінює загальної тенденції: легкодоступні запаси в росії поступово виснажуються, а подальше нарощування видобутку потребує величезних інвестицій, податкових пільг і технологій, доступ до яких для рф дедалі більше обмежений.