Росіяни крадуть контент українців, щоб використовувати у своїй ІПСО

В Одесі росію точно не чекають, але щоб когнітивно впливати на українців, ворожі інформаційні маніпуляційні операції вдаються до плагіат-тактики.

Один такий випадок російської ІПСО трапився в Threads (опубліковано 24.05.2026):

«Москвичка Анастасія» поширила відео з одеситом-велосипедистом, який мандрує Одесою. На екрані субтитри, де вперемішку із захопленням краєвидами пише, що Одеса ніби російське місто, і що там чекають на росіян, згадує ще й німкеню-імператрицю як засновницю міста. Чи викликає побачене обурення? Так, звичайно. На п’ятому році повномасштабної війни з росією, після усіх страждань і завданих ворогом руйнувань, кликати росіян у місто — таке точно про емоції. У кожного свої, але всі можна поділити на кілька груп:

• змусити підозрювати одеситів у схильності до колаборантства;
• підірвати віру воїнів у захисті України;
• навіть розбудити сплячих ватників;
• може зрезонувати серед російської аудиторії — відео може викликати піднесення та ультраправий екстремізм, помножені на бажання «звільнити адєссу».

Антимігранти: війна за робочі місця чи війна з мобілізацією

Такі нескладні інструменти є частиною когнітинивних прийомів, що можуть мати певний ефект з використанням базових вразливостей — слабкою медіаграмотністю, піддатливістю впливу фейкам, схильністю до панікерства.

Нескладна перевірка походження відео привела в інстаграм Артема Березнюка, де це саме відео, вочевидь оригінал, без ворожих субтитрів і ностальгії за росією.

 

View this post on Instagram

 

A post shared by Артем Березнюк (@bereznyuk25)

Блогер їде вулицями Одеси та розповідає, як прокидається місто. Людина любить ранкову Одесу і про неї розповідає.

Що зробили росіяни? Перепакували відео блогера під свої потреби. І через Threads його поширили, щоб когнітивно впливати на українців та своїх громадян, розпалюючи дискусії.

Як не потрапити на гачок таких фейків? Ідеальних рішень немає, адже кожен випадок дуже унікальний. Насамперед — поставити собі запитання:

• Чи я знаю хто поширив?
• Чи я знаю джерело контенту?
• Чи можу перевірити дату походження, обставини і дійових осіб?
• Чи викликає цей контент і його подача в мене емоції, і кому ці мої емоції вигідні?

Для швидкої верифікації подібних відео чудово працює інструмент зворотного пошуку зображень (Reverse Image Search). Якщо завантажити скріншот підозрілого кадру в, наприклад, Google Lens, алгоритми за лічені секунди допоможуть знайти справжнє першоджерело на оригінальній платформі.

«Гойдалки» мобілізації: огляд гібридних інструментів росії проти ЗСУ

Також завжди аналізуємо сам профіль, що поширює так звану сенсацію. Відсутність особистих фото, свіжа дата створення акаунту, публікація виключно провокаційного чи політичного контенту — класичні маркери, шо перед вами бот, а не жива людина із власною думкою.

Якщо ж використали саме ваш контент для російської ІПСО, то впершу чергу про це поінформувати друзів у соцмережах та закликати усіх їх разом кинути скаргу на публікацію. Навіть якщо не заблокують, то така активність точно ускладнить можливість ворожому плагіат-профілю у майбутньому поширювати фейки.

Коли ви надсилаєте скаргу (репорт) на таку публікацію, обирайте категорії на кшталт «Ненависницькі висловлювання» або «Шахрайство та обман». Якщо ж ви є автором оригінального відео чи фото, яке викрали росіяни, маркуйте скаргу як «Порушення прав інтелектуальної власності» — на це модератори соцмереж реагують суворіше.

Щоб захисти свій контент від «перепакування» ворогом у майбутньому, українським блогерам можна накладати на свої ролики помітні водяні знаки (вотермарки) з посиланнями на власний профіль або дрібними елементами національної символіки прямо по центру кадру, що зробить плагіат технічно неможливим.

Війна у Facebook: як протидіяти ворожій фейкоепідемії, згенерованій штучним інтелектом

Російська пропаганда свідомо паразитує на чужій довірі, використовуючи тактику викрадення контенту, історичної ностальгії. Оскільки блогер має власну лояльну аудиторію, ворог намагається «вкрасти» його впізнаваність та автоматично перенести цю довіру на свій деструктивний наратив.

Вибір платформи Threads також не випадковий: нові алгоритми цієї соцмережі часто підхоплюють вірусний контент та демонструють його тисячам користувачів. Розрахунок такий — спровокувати ефект «ехокамери», коли обурені українці почнуть масово репостити фейк із коментарями гніву, мимоволі безкоштовно поширюючи ворожу ІПСО.