Львів прощається із двома захисниками і захисницею

У середу, 29 квітня, Львів проведе в останню путь Віталія Ромашина, Любомира Гануляка й Оксану Ладейщикову, які загинули на війні з російськими окупантами. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі мерії.

Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Віталія Романишина поховають на Личаківському кладовищі (поле почесних поховань №87 на вул. Пасічній), а Оксану Ладейщиковову – на Голосківському кладовищі (поле 34-В).

Прощання з Любомиром Гануляком продовжиться о 12:30 у храмі Пресвятої Трійці ПЦУ (вул. Шевченка, 311а). Поховають захисника на Ряснянському кладовищі (вул. Лукасевича, 11).

Львів’ян закликають віддати шану полеглим воїнам й утриматися в цей час від святкових та розважальних заходів.

Біографічні довідки:

Віталій Ромашин (позивний Богомол) (14.04.1984 – 25.01.2026) був уродженцем Черкас. Навчався у місцевій школі №20, згодом здобув освіту у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького на факультеті психології.

Працював діджеєм електронної музики, займався організацією музичних фестивалів і концертів, писав музику та тексти пісень. Останні роки обіймав посаду керівника відділу продажів на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Віталій був творчим, добрим і щирим, світлим і комунікабельним, товариським, умів вислухати та підтримати, прислухався до свого серця і діяв по совісті. Був вимогливим до себе, прагнув до вдосконалення як у житті, так і в службі, вирізнявся жертовністю, захищав побратимів ціною власного життя.

Захоплювався електронною музикою, грав на тромбоні та фортепіано, гарно співав, писав музику, читав реп. Любив тварин і ставився до них з особливою турботою, цінував природу, любив готувати. Був мрійником.

У 2023 році став на захист Батьківщини від російських окупантів. Воював на Донецькому та Південнослобожанському напрямках у складі 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України. Нагороджений відзнакою голови ДПСУ «Відмінний прикордонник» та медаллю «Ветеран війни».

У Віталія Романишина залишилися батьки, сестра та друзі.

Оксана Ладейщикова (13.02.1980 – 25.04.2026) – уродженка міста Гола Пристань Херсонської області. Навчалася у тамтешньому ліцеї №2, згодом здобула професію кухаря-кондитера у Херсонському професійно-технічному училищі. Працювала у сфері громадського харчування на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Оксана була доброю, справедливою й чуйною, активною та комунікабельною, любила готувати, захоплювалася садівництвом.

У 2023 році приєдналася до лав Збройних Сил України у складі 125 окремої важкої механізованої бригади.

В Оксани Ладейщикової залишилися мати, брат та родина.

Любомир Гануляк (21.08.1982 – 25.04.2026) був уродженцем села Бірче Львівської області. Навчався у місцевій школі та у школі №92 у Львові. Згодом здобув освіту у Львівському професійному ліцеї залізничного транспорту та в Національному лісотехнічному університеті України.

Працював водієм навантажувача у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Протек Логістик Систем».

Зі слів рідних, Любомир був добрим і відповідальним, турботливим батьком, любив читати, цікавився історією, декламував вірші та гуморески, захоплювався подорожами.

У 2023 році добровільно став на захист України. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку у складі 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. Нагороджений президентською відзнакою «За оборону України» та відзнакою «За оборону Мар’їнки».

У Любомира Гануляка залишилися дружина, двоє синів, бабуся та родина.