Львівщина прощається відразу з 10 бійцями

У вівторок, 20 січня, Львівщина прощається відразу з 10 воїнами, які захищали Україну від російських загарбників. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Львівської ОВА. 

Андрій Василишин – житель села Брюховичі Перемишлянської громади. 

Служив у військовій частині А4056. Вважався зниклим безвісти. Загинув 13 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоселівка Перша Покровського району Донецької області.

Микола Скиба – львівʼянин.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів боронив Україну на Донецькому напрямку у складі 110 окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сухопутних військ ЗСУ та 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців ЗСУ. Не стало воїна 16 травня 2025 року.

Василь Лабузов – уродженець міста Ірпінь Київської області.

У 2024 році став на захист держави від окупантів у складі 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Сухопутних військ ЗСУ. Не стало захисника 9 липня 2024 року.

Петро Паневник – родом із села Верхня Лукавиця Моршинської громади. 

Був водієм стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону ЗСУ. Понад рік вважався зниклим безвісти. Загинув 27 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Миколаївка Курської області РФ. Воїну було 34 роки.

Ігор Редька – житель села Лугове Золочівського району. 

До лав ЗСУ долучився 25 липня 2024 року. Воїн був гранатометником механізованої роти військової частини А 4574. Тривалий час вважався безвісти зниклим. Загинув 11 листопада 2024 року на Донеччині. Захисникові був 51 рік.

Дмитро Фіковський – житель села Березина Новороздільської громади. 

Понад рік боєць вважався безвісти зниклим, однак після проведення слідчих дій та ідентифікації загибель офіційно підтвердили. Не стало воїна 24 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Цукурине Покровського району Донецької області. Йому було 44 роки.

Роман Данилець – родом із села Любша Журавненської громади. 

З початком повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання в складі 63 окремої механізованої бригади. Був сержантом, командиром взводу. Захищав країну на Миколаївщині, Донеччині та Херсонщині. 4 січня 2023 року отримав важке осколкове мінно-вибухове поранення поблизу Бахмута Донецької області. Проходив довготривале лікування після поранення та важких контузій. У серпні 2023 року був демобілізований за станом здоров’я. Тривалий час боровся з онкологічним захворюванням, проте 19 січня серце воїна зупинилося назавжди. Йому було 49 років.

Назар Майборода – житель села Сморжів Лопатинської громади. 

Проходив військову службу на посаді сапера інженерно-саперної роти військової частини А0284. З травня 2025 року вважався безвісти зниклим. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Білоусівка Сумського району Сумської області.

Павло Гладкий – житель села Андріївка Золочівського району. 

Долучився до лав ЗСУ в березні 2022 року. Воїн був лінійним наглядачем відділення зв’язку. 14 березня 2024 року був нагороджений командиром 103 окремої бригади тероборони імені митрополита Андрея Шептицького пам’ятним нагрудним знаком «Честь і Батьківщина». Вважався безвісти зниклим. Загинув 24 липня 2025 року поблизу села Безсалівка Сумського району Сумської області. Захисникові було 52 роки.

Андрій Терпій – житель Дрогобицької громади, уродженець села Бистриця. 

Був стрільцем, помічником гранатометника протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А4574. Від листопада 2024 року вважався зниклим безвісти. Воїн загинув 2 листопада 2024 року поблизу села Катеринівка на Покровському напрямку.