18 жовтня Львів попрощається з трьома захисниками

У суботу 18 жовтня, Львів попрощається з трьома військовослужбовцями, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Львівської міськради.

Андрій Коцар – народився за кордоном.У ранньому віці разом із сім’єю переїхав до селища міського типу Поморяни Львівської області.

Навчався у Поморянському закладі загальної середньої освіти І‑ІІІ ступенів Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області. Згодом здобув професію кондитера, продавця продовольчих товарів у Поморянському професійному ліцеї. Працював різноробочим і покрівельником на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, Андрій був добрим, щирим і справедливим, відданим побратимом і надійним другом. Любив спорт, музику, майстрування та будівництво, мріяв стати військовим.

У 2023 році став на захист України від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет держави на Запорізькому та Донецькому напрямках у складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Сухопутних військ ЗСУ. Нагороджений медаллю «Учасник бойових дій».

У Андрія Коцара залишилися батьки, донька, брат, сестри, племінник та кохана. Воїну було 38 років.

Дмитро Дадика – уродженець міста Сніжне Донецької області.

Навчався у Донецькій загальноосвітній школі І‑ІІІ ступенів № 49. Працював завідувачем складу у ТОВ «Делівері».

Зі слів рідних, Дмитро охоче займався спортом, був життєрадісний, добрий і чуйний. Вирізнявся цілеспрямованістю, справедливістю та відданістю.

З 2023 року боронив Україну на Донецькому напрямку у складі 109 окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони ЗСУ, 419 окремого батальйону безпілотних систем Сухопутних військ ЗСУ та 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Сухопутних військ ЗСУ. Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».

У Дмитра Дадики залишилися дружина та батьки. Захиснику було 30 років.

Дмитро Тимкович – уродженець села Чайковичі Львівської області.

Навчався у СЗШ № 54 та СЗШ І‑ІІІ ступенів № 91 у Львові. Згодом отримав освіту за спеціальністю «Обслуговування верстатів з програмним керуванням і робототехнічних комплексів» Вищому професійному училищі № 20 міста Львова. 

Проходив строкову військову службу. Працював менеджером з продажу автозапчастин на приватному підприємстві.

Зі слів рідних, Дмитро захоплювався риболовлею, любив готувати, був добрим та турботливим, завжди готовим допомогти іншим. Вирізнявся наполегливістю та відповідальністю.

Із початком повномасштабного вторгнення вступив до лав ЗСУ. Обороняв державу на Запорізькому, Північно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 47 окремої механізованої бригади «Маґура» Сухопутних військ ЗСУ. Нагороджений нагрудним знаком ІІІ ступеня 47 окремої механізованої бригади «Маґура».

У Дмитра Тимковича залишилися син, дружина, сестра та брат. Воїну було 49 років.

Відтак чин похорону усіх трьох воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають бійців на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв.