Хто вніс 120 мільйонів за Чернишова

120 млн грн застави за віцепрем’єр-міністра – міністра національної єдності Олексій Чернишова внесли у різні дні дві фізичні та одна юридична особа. Про це повідомляють Схеми (проєкт Радіо Свободи).

Всі 120 млн грн застави сплатили частинами у різні дні дружина Світлана Чернишова – трохи більше 10 млн грн. Її заощаджень, судячи з декларації віцепрем’єра за 2024 рік, вистачало для внесення вказаної суми.

Найбільшу частину застави, 66 млн грн, внесла ТОВ «Форавто тор» з Дніпра. Ця компанія була зареєстрована лише у квітні 2025 року і спеціалізується на оптовій торгівлі деталями для автомобілів. Одноосібним директором та власником підприємства є Едуард Мартиненко. Він також керує і володіє дніпровською компанією ТОВ «Кастомбуд», яка була створена в червні цього року і займається будівництвом житлових та нежитлових будівель.

У коментарі журналістам Едуард Мартиненко підтвердив, що є керівником «Форавто тор», але про внесення застави за віцепрем’єр-міністра його компанією «чує вперше».

Ще 44 мільйони гривень внесла Дарія Бедя. Вона відповідно до згадок у ЗМІ та публічних виступів, є директоркою з маркетингу групи компаній DIM (Development Investment Management). Це український девелопер, який спеціалізується на будівництві та обслуговуванні житлової та офісної нерухомості в Києві та області.

Дарія Бедя не прокоментувала внесення застави за Олексія Чернишова, заявивши телефоном, що їй «незручно говорити».

Засновником і керуючим партнером DIM є забудовник Олександр Насіковський. У лютому цьогоріч партнером Насіковського у цій групі став український бізнесмен Максим Кріппа, про що сам розповів публічно. Він володіє коштовною нерухомістю в Києві: бізнес-центром «Парус», готелем «Україна», Міжнародним виставковим центром на Лівому березі, а також є президентом Федерації кіберспорту України.

Раніше джерела Економічної правди стверджували, що Кріппа може виступати «обкладинкою, яка інвестує в коштовні активи гроші кількох дуже впливових представників української влади». Він сам усе заперечував і називав це «інформаційною атакою».

Журналісти Схем звернулись за коментарем до Максима Кріппи і ще чекають на відповідь.

Передісторія

Як повідомляв Львівський портал, 17 червня журналіст Михайло Ткач заявив, що НАБУ та САП затримала соратників Олексія Чернишова, а сам міністр на тлі цього «передбачувано не повернувся в Україну» з закордонного відрядження.

20 червня Українська правда опублікувала розслідування, у якому йдеться про корупційну оборудку у будівельній сфері у Києві. У ньому журналісти стверджують, що у справі також фігурує віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов.

22 червня Олексій Чернишов повернувся в Україну, а вже наступного дня йому оголосили підозру у тій же справі, про яку й писали журналісти. За даними слідства він, очолюючи Мінрегіон, разом із іншими посадовцями влаштував продаж забудовнику земельної ділянки під будівництво за заниженою вартістю. За таку «угоду» девелопер «подякував» учасникам схеми значною знижкою на новозбудовані квартири у столиці.

Чернишов став став шостим підозрюваним у справі про цю масштабну корупційну оборудку у будівельній сфері за участю топпосадовців.

27 червня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Олексію Чернишову у вигляді 120 млн грн застави. Вже 2 липня за нього внесли всю суму.

Як відомо, Олексій Чернишов очолював Міністерство розвитку громад у 2020-2022 роках, потім керував «Нафтогазом», а наприкінці 2024 року його призначили віцепрем’єр-міністром – міністра національної єдності.