У Києві відбулась конференція «Кіберджура: Вікно Овертона «Стійка Європа»

Днями у пресцентрі «Укрінформ» відбулась конференція «Кіберджура: Вікно Овертона «Стійка Європа».

Захід до 76-й річниці заснування Організації північноатлантичного договору підтримали Представництво НАТО в Україні та Міністерство оборони України.

Організатором виступила Міжнародна академія геоінформатики з партнерами.

У конференції взяли участь військові дипломати, науковці, керівники громадських об’єднань, експерти.

До підготовки конференції було залучено понад 150 школярів і близько півсотні викладачів і фахівців. Для пошуку і формулювання ключових наративів шість команд готували і презентували шкільні інтегровані уроки з використанням хмарних технологій організації простору американської компанії Esri.

Віцепрезидент МГО МАІ, кандидат технічних наук Іван Галенко розповів, що на заході представили шість кейсів.

«Суть першого кейсу — моделювання атаки на матеріально-технічну базу рф у Європі. Бо по факту — колишнє майно радянського союзу було розподілено несправедливо. Тобто, це майно російською федерацію було набуто в шахрайський спосіб. Тож 14 із 15 союзних республік були ошукані. І це майно нині використовується для диверсійних операцій», — зазначив Іван Галенко.

За його словами, під цей кейс був створений геопортал і на нього нанесена інформація про майно, яке в 1991 році було привласнено російською федерацією.

«Другий кейс — це декагебізація. Команда, яка над ним працювала, з використанням геопорталу проаналізувала родоводи знакових людей і прийшла до висновку, що члени родин офіцерів колишнього кгб є заручниками і такими ж самими учасниками диверсійно-терористичних спецоперацій в Європі. В той же час, напрацьовані та апробовані процедури суттєвого зменшення впливу цього фактора на безпеку в Європі», — зазначив Віцепрезидент МГО МАІ.

Він зауважив, що третій кейс на заході був економічний. Його суть полягала у відповіді на питання «Як змусити агресора платити до 3024 року за завдану шкоду?».

«Четвертий кейс — „рф краде“. Тобто, як диктаторські режими крадуть чужу інтелектуальну власність, в тому числі європейську, використовують незаконно українську інтелектуальну власність для фізичного знищення і українців, і підготовки війни у Європи», — наголосив Іван Галенко.

Окремо він уточнив суть п’ятого кейсу:

«рф привласнила український кінофонд, створений в часи радянського союзу і заробляє на ньому гроші для вбивства українців. Заробляє в Європейському Союзі. Треба припинити це і змусити Європу, щоб вона перестала купувати українські фільми у неналежного власника і крадія».

За словами, Івана Галенка сенс шостого кейсу полягала у наступному:

«Коли машинний інтелект генерує все більше і більше фейкового контенту, єдиним реальним інструментом протидії розбрату, протидії зниження спроможності до консолідації, є жива комунікація. Так, жива комунікація має мовні бар’єри, технологічні, ментальні або психологічні бар’єри. І от шостий кейс якраз був присвячений тому предмету, якому не вчили в школі. Це „пропущений предмет“. Стратегічна задача України — побудувати власні комунікації на фізичному рівні, в які б не могли втручатися іноземні спецслужби».

Загалом, за словами організаторів, до обговорення цього разу було залучено понад 1,5 тисячі учасників в онлайнрежимі.

Фото — Ярослав Шестак