Після поранення не відчував праву руку: у військовому шпиталі воїну замінили ліктьовий суглоб

У відділенні травматології одного з військових шпиталів на Вінниччині нашому захиснику провели унікальну операцію – ендопротезування ліктьового суглоба.

Протезування ліктьового суглоба – складна операція

У цивільній медицині протезування ліктьового суглоба роблять лише  в одному лікувальному закладі в Україні. Водночас кількість поранених і травмованих військовослужбовців, які потребують заміни саме ліктьового суглоба, постійно збільшується.

У вінницькому шпиталі за сприяння Командування Медичних сил, таких операцій із 2023 року виконали вже майже десяток.

Розвідник окремого штурмового батальйону Скала Андрій після кульового поранення майже п’ять місяців не міг нормально спати – доводилося підкладати подушку під праву руку, яку не вдавалося ні зігнути, ні розігнути.

Були у захисника і проблеми з рухливістю пальців, давалися взнаки пошкоджені нерви ліктьового суглоба.

– Андрій Тюхтій надійшов до нас із післятравматичним деформуючим артрозом ліктьового суглоба, що розвинувся внаслідок поранення,  – розповідає начальник відділення травматології шпиталю полковник медичної служби Юрій Лазаренко.

Лікар зазначає, що важкість проведення ендопротезування ліктьового суглоба полягає в тому, що часто поранення ускладнюються масивною втратою кісткової тканини та дефіцитом м’яких тканин верхніх кінцівок.

Якщо говорити просто, у поранених через значні пошкодження унаслідок поранення відсутня частина м’язів чи кістки. Тож щоби проводити протезування суглоба, лікарі спочатку заміщають ці дефекти.

– У складних випадках для протезування використовуємо індивідуальні титанові імпланти, виготовлені за допомогою 3D-технологій. М’язи переміщаємо з інших ділянок тіла, – говорить Лазаренко.

На щастя, у Андрія не було таких проблем. Тож використали стандартний протез суглоба.

Вижив у ближньому бою

У цивільному житті Андрій – водій-далекобійник.

До війська був мобілізований у березні 2022-го. Спочатку проходив службу як водій-механік-електрик в одній із частин Повітряних Сил ЗСУ, згодом був переведений на посаду гранатометника до ОШБ Скала.

Брав участь у боях під Авдіївкою, Часовим Яром, Очеретиним, Мар’їнкою, Роботиним…

– 14 квітня цього року надійшов наказ відбити посадку за Новобахмутівкою, що неподалік Очеретиного, – розповідає воїн.

Про той бій Андрій розказує в деталях, бо, хіба ж таке забудеш.

Позиція Андрія була близько до ворога, він лежав захований у смітті і планомірно “знімав” росіян.

Невдовзі отримали наказ на початок штурму.

Майже дійшли до позицій ворога, і тут зав’язалась перестрілка. Коли чоловік вже збирався застрибнути у ворожий окоп, раптово перестав відчувати праву руку, пальці не рухались.

Як з’ясувалось згодом, куля перебила нерви.

– Я навіть не зрозумів, що сталось. Ліг на бік, побачив кров з руки і майже одразу знову відчув удар. Підняв очі вгору – а на мене дивиться російський солдат і намагається добити, – згадує Андрій.

Тюхтій затиснув автомат ногами й почав відстрілюватися лівою рукою, допоки не долучився побратим. І лише тоді крикнув, що поранений.

Відповзав з лінії вогню на лопатках. Уже на позиції бійцю наклали турнікет, за 2,5 години евакуювали.

– Турнікет, до речі, попускав періодично так, як нас вчив бойовий медик. Тепер можу із чистою совістю сказати: те, чого навчали під час підготовки, врятувало мені життя, – говорить Андрій.

Через чотири дні після ендопротезування сів за кермо

Через чотири дні після операції Андрій уже сів за кермо автівки і самостійно доїхав додому. Там почав розробляти руку в “оригінальний” спосіб.

Купив невеличку зручну болгарку, потім маленьку бензопилку придбав, порізав дошки. Помаленьку почав використовувати шуруповерт.

Але все робив відповідно до рекомендацій лікаря – понад 5 кг ваги не підіймав, щоб не вирвати суглоб.

Зараз Андрій проходить реабілітацію. Почувається непогано. Хоч рука ще трохи терпне, але рухливість відновлюється, чоловік вже відчуває її, може стиснути кулак.

А два тижні тому самотужки відкрутив кришечку на пляшці.

Андрій уже будує плани на майбутнє. На нього чекають декілька пропозицій із працевлаштування.

Джерело і фото: Командування медичних сил ЗСУ