Убив педофіла, змусили йти на «сво», дали гранату для самогубства: історія полоненого росіянина

2 тижні назад

206 2 хвилин читано

20-річний Данило Усов, кандидат у майстри спорту з кікбоксингу з міста Бійськ Алтайського краю рф, потрапив у полон до воїнів 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Його підрозділ, сформований із засуджених, брав участь у бойових діях на Курщині.

Про це інформує Командування Десантно-штурмових військ ЗС України.

«Особливо жорстоке убивство — 105 стаття. Убив педофіла, який зґвалтував 13 річну дівчинку з дитбудинку. Вирок — 22 роки і 3 місяці суворого режиму», — розповідає Данило.

Відсидіти з цього строку Усов встиг усього 1 рік. У колонії з’явились агітатори на СВО. Каже, що не хотів підписувати, але погрожували розправою.

«Нас по одному заводили до начальника в кабінет, де був представник зі зс рф. Хто відмовлявся, ввечері доводили, що «прийдеться. Підсунули папірці і сказали все підписати», — продовжив росіянин.

Усов без вагань підписав контракт. Пропаганда казала, що воювати їдуть проти іноземних легіонів і НАТО бо «українців в ЗСУ уже немає».

«За відмову підписати зекам погрожували „прес-хатами“. Запевнили, що до колонії я б не доїхав. А після „прес-хати“, де людей ламали, підписували всі і все», — додав Данило.

Із СІЗО, прямо в той же день після підписання контракту Усова відправили до Барнаула. Там висадили з автозаків, де вже чекали інші в’язні.

«Видали сухпайки воду і посадили в автобуси на Новосибірськ. Сказали, що є два дні і можна зустрітись з рідними. Мама виїхала, але доїхати не встигла, нам сказали, що ми терміново вилітаємо. Так і не зустрілись. Мама і раніше казала «Краще б ти сидів, а не пішов на СВО», — зазначив колишній в’язень.

Усова як і інших зеків привезли на перший полігон, де вони 2 тижні займались будівельними роботами.

«Копали, пиляли, будували, прокладали електрику. Тренувань не було. Я робив машини, так як розбираюся в цьому. Один раз вивезли на тренувальний полігон, але тільки тому, що приїхало телебачення. Видали по автомату і 15 патронів, типу ми тут тренуємось», — зауважив Данило.

На полігоні «Зоряний» біля Луганську на одному з таких «тренувань» Усов зламав ногу. Каже, що в зеків стріляли й закидували гранатами. Так інструктори виховували в новоспечених бійців відвагу. Через три тижні відправили на полігон в Курську область. Там вивозили на закинутий завод, де проходили такмед, відпрацьовували стійки, розбирали зброю.

Упродовж місяця зеків перекидували в різні села Курської області. В одному з них, Усова та інших десантників, закидали скидами з дронів. Кілька днів Усов разом з іншими пораненими зеками переховувався в підвалах, допоки їх не взяли в полон українські десантники.

«Кинули нас наші командири. Ми з хлопцями припускали, що таким чином, коли по нас працювали, наше командування вираховувало ворожу артилерію. Кожному зеку, напередодні бойового виходу, видавалася одна граната для суїциду. Сказали, що в полон здаватися не можна. Один побратим підірвав себе, а я не зміг. Мабуть не вистачило мужності», — розповів росіянин.