Кому підпорядковуються ТЦК в Україні: відповідь юриста

В Україні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП) підпорядковуються певному оперативному командуванню (ОК) згідно з військово-адміністративним поділом території країни.

Про це у коментарі Фактам ICTV розповів юрист LCF Law Group, член Асоціації правників України Володимир Романчук.

Які оперативні командування в Україні

В Україні задля забезпечення оборони затверджені і розмежовані чотири оперативні зони: Північ, Південь, Захід і Схід. Такий військово-адміністративний поділ зазначено в указі президента №39/2016.

Військово-сухопутна зона Північ охоплює території Житомирської, Київської, Полтавської, Сумської, Черкаської, Чернігівської областей та міста Києва.

Зоною відповідальності оперативного командування Південь є: Вінницька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська та Херсонська області.

До військово-сухопутної зони Захід належать території Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей.

У підпорядкуванні оперативного командування Схід: Запорізька, Дніпропетровська, Харківська, Донецька та Луганська області.

Куди відноситься територія окупованого Криму

Територія тимчасово окупованого Криму та Севастополя – є окремим військово-сухопутним районом, який підпорядковується ОК Південь.

Кому підпорядковані районні ТЦК

За словами юриста Володимира Романчука, районні ТЦК є меншими підрозділами відповідних обласних територіальних центрів комплектування, АР Крим, Севастополя та Києва.

Хто відповідає за ТЦК

Володимир Романчук зауважує, що затвердження штату, штатного розпису та структури ТЦК – це виключні повноваження Генерального штабу ЗСУ.

– Тобто Генеральний штаб відповідає за ТЦК, – наголошує юрист.

Яка структура керівництва ТЦК

Варто зауважити, що ТЦК створюються не лише в містах та районних центрах, а й в районах у містах.

Наприклад, у столиці є Київський міський ТЦК, Голосіївський районний ТЦК, Дарницький районний ТЦК, Деснянський, Дніпровський, Оболонський, Подільський, Святошинський, Солом’янський, Шевченківський районні ТЦК.

І так само у кожному великому місті України.

Таке розділення на менші ТЦК необхідне для розподілення навантаження.

– Все залежить від обсягів роботи. Саме тому створюються районні, а разом із тим і об’єднані районні, міські, а в них районні у містах й об’єднані міські територіальні центри комплектування, – наголошує Володимир Романчук.

Обласні ТЦК, територіальні центри комплектування Києва та Севастополя підпорядковуються кожен своєму оперативному командуванню.

Районні ТЦК СП є структурними підрозділами територіальних центрів комплектування, які підпорядковуються відповідному ТЦК області.

Який юридичний статус ТЦК

З 2022 року ТЦК та СП повністю замінили собою колишню систему військкоматів.

Територіальні центри комплектування офіційно є юридичними особами та мають всі необхідні для своєї діяльності права.

ТЦК і СП мають окремий баланс, реєстраційні рахунки органів Держказначейства.

Позаяк це державний орган, то і фінансується він із державного бюджету – щороку в бюджеті передбачають кошти для роботи ТЦК за поданням Міноборони України.

Чи можуть ТЦК здійснювати правоохоронні функції

Володимир Романчук наголошує, що єдиним правоохоронним органом у складі Збройних сил України є Військова служба правопорядку. ТЦК не має правоохоронних функцій.

Повноваження ТЦК і СП:

Завданнями ТЦК є виконання законодавства з питань військового обов’язку, військової служби, мобілізації, керівництво військовим обліком, забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Так, представники територіальних центрів комплектування можуть звертатися до місцевої влади, щоб та посприяла відбору громадян для проходження служби та вступу до військових вишів зокрема.

Також ТЦК і СП можуть організовувати патріотичні заходи для населення. Наприклад, у школи запрошують наших військових для проведення уроків мужності.

Співпрацювати ТЦК можуть не лише з органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування, а й з підприємствами, різними організаціями та установами.