Проводила уроки з лікарняної палати: історія вчительки, яка понад рік доглядає за пораненим сином-військовим
До Дня вчителя Суспільне поспілкувалося з Вірою.
70-річна вчителька пішла на пенсію цього року. Наразі вона продовжує доглядати за пораненим сином. Володимир Овсяніков народився у селі Андріївка, що на Дніпровщині, й пішов до війська як доброволець із початком повномасштабної війни. В серпні 2023 року чоловік отримав уламкове поранення — він втратив праву руку, частину пальців на лівій руці, око та ногу.
Віра доглядає за сином протягом 13 місяців. Вона проводила з лікарняної палати уроки математики й фізики для своїх учнів.
“Бувало таке, що я веду урок, а сина треба напоїти. Я давала сину водички й знову продовжувала урок”, — каже вчителька.
“Це було нелегко, бо я був тяжкий, але вона себе відчувала потрібною й діти дзвонили. Занадто добра. Вона ж у мене була класним керівником. Я вважаю, що трошки холодніше треба бути. Це ж сільська школа там всі один одного знають — і мамі всіх шкода. Вона двійку поставить, а переживає більше, ніж той, хто її отримав”, — розказує Володимир.
Володимир та його сестра також вчилися на педагогів, каже Віра:
“Я хотіла, щоб вони у мене були вчителями, це для мене от престиж. Чоловік у мене був шофер”.
Військовий пережив понад 38 операцій. Нещодавно Володимир отримав біонічний протез руки та вчиться ним користуватися. Мама підтримує його й вирішила піти на пенсію у 70 років:
“У цьому році в мене було 50 перше вересня. Мені так було боляче, звичайно, але я подумала, що молоді, креативні – треба замінити, діти чекають молодь”.
Жінка розповідає, що її син почувається краще, та сподівається скоро повернутися з ним додому.
Віра Овсянікова — вчителька математики та фізики з Дніпровщини. Жінка понад рік доглядає в лікарні за сином — пораненим розвідником. Також вона проводила онлайн-уроки для учнів із лікарняної палати.
До Дня вчителя Суспільне поспілкувалося з Вірою.
70-річна вчителька пішла на пенсію цього року. Наразі вона продовжує доглядати за пораненим сином. Володимир Овсяніков народився у селі Андріївка, що на Дніпровщині, й пішов до війська як доброволець із початком повномасштабної війни. В серпні 2023 року чоловік отримав уламкове поранення — він втратив праву руку, частину пальців на лівій руці, око та ногу.
Віра доглядає за сином протягом 13 місяців. Вона проводила з лікарняної палати уроки математики й фізики для своїх учнів.
“Бувало таке, що я веду урок, а сина треба напоїти. Я давала сину водички й знову продовжувала урок”, — каже вчителька.
“Це було нелегко, бо я був тяжкий, але вона себе відчувала потрібною й діти дзвонили. Занадто добра. Вона ж у мене була класним керівником. Я вважаю, що трошки холодніше треба бути. Це ж сільська школа там всі один одного знають — і мамі всіх шкода. Вона двійку поставить, а переживає більше, ніж той, хто її отримав”, — розказує Володимир.
Володимир та його сестра також вчилися на педагогів, каже Віра:
“Я хотіла, щоб вони у мене були вчителями, це для мене от престиж. Чоловік у мене був шофер”.
Військовий пережив понад 38 операцій. Нещодавно Володимир отримав біонічний протез руки та вчиться ним користуватися. Мама підтримує його й вирішила піти на пенсію у 70 років:
“У цьому році в мене було 50 перше вересня. Мені так було боляче, звичайно, але я подумала, що молоді, креативні – треба замінити, діти чекають молодь”.
Жінка розповідає, що її син почувається краще, та сподівається скоро повернутися з ним додому.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
