Антибіотики чи операція: у США дають вибір пацієнтам з апендицитом

Арія Гібсон з штату Огайо, яка зараз навчається в школі медсестер, у 10 років була однією з перших маленьких пацієнток, яка взяла участь у революційному дослідженні, метою якого було з’ясувати, чи можуть бути антибіотики ефективним засобом лікування апендициту – ​​інфекції апендикса.

Тобто, стати альтернативою терміновій операції з видалення запаленого апендикса.

Варто зазначити, що апендицит і до сьогодні є найпоширенішою причиною екстреної операції у дітей у світі.

Оперуватися чи пити антибіотики

Усе частіше фахівці наводять докази того, що курс антибіотиків може допомогти уникнути операції.

Батькам 10-літньої Арії понад 10 років тому у Національній дитячій лікарні в Рейнольдсбурзі, куди дитину привезли з апендицитом, запропонували не операцію, а інший варіант – внутрішньовенне введення антибіотиків.

Як тільки симптоми запалення апендикса зникли, дівчинка повернулася додому. Її єдиним лікуванням після цього був курс пероральних антибіотиків.

21-річна Арія нині каже, що за всі роки жодного разу не згадала про свій апендикс.

Хоча апендектомія 130 років вважається золотим стандартом, лікарі почали пробувати лікувати апендицит антибіотиками ще з 1950-х років, як тільки вони стали доступними.

Антибіотики часто використовували (і досі використовують) для порятунку пацієнтів з дуже запущеним апендицитом, коли термінова операція може призвести лише до поширення інфекції.

Військові також нерідко покладалися на антибіотики, коли солдати чи офіцери хворіли на апендицит, перебуваючи у важкодоступних місцях, наприклад на підводних човнах.

Але терапія не перемогла хірургію.

Лише в кінці 1990-х і на початку 2000-х років зацікавленість антибіотиками для лікування апендициту повернулася.

Декілька великих досліджень показали, що антибіотики можуть бути хорошим вибором.

І в 2020-му році Американський коледж хірургів додав застосування антибіотиків як варіант у своїх рекомендаціях щодо лікування апендициту.

Пітер Міннечі, який керував дослідженням за участі Арії, а зараз очолює відділення хірургії в Nemours Children’s Health у Делавері, розробив тести, які дозволили батькам вибирати лікування своєї дитини.

– Зараз існує два способи лікування апендициту. І вони обидва працюють, ми зобов’язані дати людям право вибирати, – каже лікар.

Обидва підходи мають свої переваги та ризики.

Плюси і мінуси хірургічного лікування

На відміну від антибіотиків, хірургічне втручання виключає ймовірність появи апендициту знову.

Крім того, у рідкісних випадках хірурги виявляють на червоподібному відростку передракове або ракове утворення, яке згодом може стати більшою загрозою для здоров’я. І видаляють його.

Багато дітей після апендектомії можуть повернутися додому в той же день.

Проте, незважаючи на те, що апендектомія вважається однією з найбезпечніших хірургічних процедур, операція все одно є хірургією і несе в собі ризики. В тому числі і анестезія.

До того ж апендектомія, безсумнівно, є більш дорогим лікуванням, ніж антибіотики.

Щодо антибіотиків, то у деяких людей спостерігається погана реакція на ці ліки, наприклад діарея або нудота.

Для багатьох вибір залежатиме від того, наскільки важливо, на їхню думку, уникнути операції, а також від того, до якого хірурга вони звертаються.

– Ми поки що не маємо 10-, 15- і 20-річного спостереження за пацієнтами, які обрали антибіотики замість апендектомії, — каже Міра Котагал, дитяча хірургиня лікарні у Цинциннаті.

Нині медики шукають шляхи вдосконалення обох методів лікування. З’являються і нові дані.

Так, у дослідженні 2015 року є висновки, що апендицит у дорослих може “минути сам по собі” без лікування взагалі, хоча для дітей це, швидше за все, неможливо.

Але вже сьогодні для лікарів і пацієнтів стає зрозумілим –  апендицит не дорівнює апендектомії.