Україна і світ

Що таке Європейський Союз та як функціонує організація

Європейський Союз – це партнерство 27 держав Європи, охоплює значну частину Європейського континенту. У ЄС проживає близько 447 млн осіб або майже 6% населення світу. Громадяни країн Євросоюзу також є громадянами ЄС.

Україна також має намір розбудовувати відносини з Європейським Союзом, зокрема стати повноправним членом блоку.

Однак за останні роки на долю ЄС випало немало випробувань, як от світова фінансова криза 2008 року, наплив мігрантів з Африки та Близького Сходу, вихід Британії з ЄС (Brexit) та економічні наслідки пандемії COVID-19.

Зараз дивляться

Тепер до викликів додалася повномасштабна війна Росії проти України, адже саме до країн ЄС від війни втекло кілька мільйонів українських біженців. А ще багато європейських країн постачають нам зброю, амуніцію чи фінансують першочергові соціальні потреби.

Факти ICTV підготували детальний розбір про те, як працює Європейський Союз, які інституції має та за що вони відповідають.

Коли створили Європейський Союз

Після Другої світової війни, у 50-х роках, європейські країни заговорили про об’єднання задля економічного зростання та майбутнього захисту миру. Договір про Європейський Союз підписали 7 лютого 1992 року в місті Маастрихт, Нідерланди. Чинності Маастрихтський договір набрав 1 листопада 1993 року.

Нинішню структуру та повноваження ЄС отримав у 2007 році за Лісабонським договором, також відомим як Договір про реформування. Згідно з цими документами, 27 членів блоку погодилися об’єднати свої суверенітети і делегувати ЄС багато повноважень.

Основні інституції ЄС

ЄС має сім основних інституцій, які можна умовно згрупувати за їхніми виконавчими, законодавчими, судовими та фінансовими функціями. Також ЄС має десятки менших органів, які ухвалюють закони, координують зовнішню політику та торгівлю, керують  спільним бюджетом.

Хочеш відпочити? Заходь на Факти.GAMES!

Європейська рада – група вищих політичних лідерів ЄС – складається з президента або прем’єр-міністра кожної країни-члена. На засіданнях ради визначають загальний напрям розвитку ЄС і розв’язують нагальні питання високого рівня. Члени ЄС обирають президента, який може обіймати посаду до двох термінів по 2,5 роки. Нині президентом є колишній прем’єр-міністр Бельгії Шарль Мішель.

Європейська комісія – головний виконавчий орган ЄС. Вона пропонує законопроєкти, керує бюджетом, виконує рішення, видає регламенти і представляє ЄС у всьому світі на самітах, переговорах і в міжнародних організаціях. Члени комісії призначаються Європейською радою та затверджуються Європейським парламентом. Наразі Комісію очолює колишня міністерка оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн.

Європейський парламент обирається прямим голосуванням, а його представники призначаються населенням кожної країни-члена. ЄП не пропонує законопроєкти, але закони не можуть ухвалюватися без схвалення європарламентарів. Європарламент також веде переговори і затверджує бюджет ЄС та здійснює нагляд за діяльністю комісії. Зараз парламент очолює мальтійський політик Роберта Мецола.

Рада Європейського Союзу, або Рада міністрів, є другою законодавчою гілкою влади, також бере участь в ухваленні законів. Рада складається з міністрів урядів усіх країн – членів ЄС. Міністри збираються в групах за сферами своєї діяльності: очільники МЗС зустрічаються в одній групі, міністри сільського господарства – в іншій і так далі.

Суд Європейського Союзу (СЄС) є найвищим судовим органом ЄС, який займається тлумаченням законодавства блоку для національних судів, вирішує суперечки. СЕС складається з Європейського суду (ухвалює рішення щодо порушень державами-членами, тлумачить законодавство) та Загального суду – там широкий спектр розгляду позовів проти інституцій ЄС.

Європейський центральний банк (ЄЦБ) займається керуванням євро для 19 країн, які використовують цю валюту, регулює банківську систему ЄС. Директоркою ЄЦБ є колишня очільниця Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард.

Європейський суд аудиторів (ЄСА) проводить аудит бюджету ЄС, перевіряє витрачання коштів і повідомляє про випадки шахрайства парламент, комісію та національні уряди.

Офіси вищезазначених установ розташовані по всьому ЄС зі штаб-квартирами в Брюсселі, Франкфурті, Люксембурзі та Страсбурзі.

Повноваження Європейського парламенту

Хоча Європарламент не може ініціювати законопроєкти, закони для ЄС не можуть ухвалюватися без схвалення парламенту. У ньому проходить обговорення всіх законів, зокрема і бюджетних, з комісією та Радою міністрів у рамках процедури, відомої як спільне ухвалення рішень.

Схвалення Європарламентом потребують і міжнародні угоди, зокрема торговельні. Голова ЄП, який обирається цим органом, також повинен підписувати закони для їхнього остаточного ухвалення.

Європарламент затверджує членів Європейської комісії, а також може змусити комісію піти у відставку. Хоча такого ще не траплялося, та у 1999 році комісія масово подала у відставку через корупційний скандал.

Вибори до Європейського парламенту

Прямі вибори до Європарламенту проходять у всіх країнах – членах Європейського Союзу. Кожна з країн має свою квоту депутатів, яка обчислюється з огляду на чисельність населення. Територія Євросоюзу ділиться на виборчі округи, кожен з яких займає територію лише однієї держави.

У кожній з держав депутати обираються за національними правилами, тому квота членів Європарламенту може по-різному розподілятися всередині країни і ділитися на кілька виборчих округів.

Нині більше одного виборчого округу мають: Бельгія, Ірландія, Італія, Польща і Франція. У решті держав кордони збігаються з межами єдиного округу.

Європейський парламент складається із 751 депутата. Але обирають лише 720, бо звільнилися місця після виходу Британії із ЄС. Тепер в парламенті ці місця тримають на випадок розширення.

Як Україна може змінити сили в Європарламенті

Польща в Європарламенті має 51 депутата; Німеччина – 96; Франція – 74; Італія -73; Чехія – 21 депутата; країни Балтії – разом 25 депутатів. Україна теж планує стати членом ЄС і тоді повинна буде обрати своїх депутатів до ЄП.

У коментарі Фактам ICTV кандидат політичних наук, доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка Ігор Рейтерович наголосив, що у такому разі у Європейському парламенті може створитися союз таких країн, як Польща, Україна, Чехія. Можливе доєднання і країн Балтії.

Польща багато років тому, ще до свого членства, говорила, що так звана молода Європа може мати великий осередок депутатів, які б впливали на порядок денний в Європарламенті. Попри те, що в ЄП існують великі фракції, які об’єднують різні політичні партії за різними напрямами – ліберали, демократи, соціалісти тощо, – у парламентарів тоді спрацює принцип державного позіціонування. Тобто основну увагу євродепутати приділятимуть законопроєктам, важливим для своєї країни. Тож в загальному депутати з різних країн можуть об’єднуватися в коаліції, наприклад, більшість Центрально-Східної Європи.

За словами Ігоря Рейтеровича, представництво України в Європарламенті може посилити коаліцію слов’янських країн і мати значний вплив на ухвалення рішень, потрібних нам та нашим сусідам.

– Тобто це в загальному може призвести до революції щодо врахування позицій країн, які останніми приєдналися до ЄС. Наприклад, поляки жаліються, що до них менше прислухаються, що не мають такого впливу, якого б хотіли. А ось вступ України ситуацію може дуже змінити, – наголосив політолог.

Експерт також зауважив, що на сьогодні в Європейському парламенті є неформальне лідерство трьох країн – це Німеччина, Франція та Італія. Вони є лідерами, бо це найбільш заможні країни Євросоюзу, вони є локомотивами економіки ЄС, і саме ці країни мають найбільше депутатів в Європарламенті.

До себе вони залучають представників інших країн старої Європи, наприклад, країни Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди та Люксембург), і тоді мають можливість проводити ключові законопроєкти.

До речі, частина польських політичних сил, наприклад, Право і справедливість Ярослава Качинського, на цьому спекулювали під час виборів. Вони говорили, що якщо Дональд Туск (Громадянська платформа) стане прем’єр-міністром Польщі, то він буде виконувати завдання Берліну і Польща перетвориться на Німеччину.

– Тобто можна побачити, що поляків чіпляє оце домінування. Але варто зауважити, що це домінування має цілком об’єктивний характер, адже кількість населення у Німеччині, Франції та Італії значно більша, тому і представництво в Європарламенті більше. А ось зі вступом України до ЄС таке домінування може змінитися доволі серйозно, – наголошує Ігор Рейтерович.

Для деяких країн старої Європи це може бути певним ризиком, але вони до такого ставляться спокійно. Може, вони сподіваються, що перетягнуть українців на свій бік.

Чим займається Європейська комісія

Комісія складається з 27 комісарів, по одному від кожної держави-члена, очолюється президентом. Президент обирається Європейською радою та затверджується Європейським парламентом після кожних парламентських виборів, керує комісією протягом п’ятирічного терміну.

До складу колегії комісарів входять:

  • верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки;
  • комісар з питань торгівлі, який веде торговельні переговори;
  • комісар з питань конкуренції, відповідальний за корпоративне регулювання на рівні всього блоку;
  • та 23 інших комісарів, які займаються питаннями енергетики, зайнятості та зростання, клімату та фінансового регулювання.

Комісія відповідає за розробку законопроєктів, складання і розподіл бюджету ЄС, виконання законів ЄС.

Як ЄС здійснює зовнішню політику

Спільна зовнішня та безпекова політика стосується дипломатії, безпеки та оборонного співробітництва. Керівництво на найвищому рівні здійснюють національні уряди країн – членів блоку через Європейську раду та Раду міністрів.

Зовнішня політика здійснюється верховним представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки. Ця посада ще відома як міністр закордонних справ ЄС. Зараз її обіймає іспанський політик Жозеп Боррель.

Варто зауважити, що ЄС відігравав провідну роль у переговорах щодо Паризької кліматичної угоди та ядерної угоди з Іраном, які були укладені у 2015 році. У 2016 році Євросоюз уклав угоду з Туреччиною про обмеження приймання біженців.

ЄС запровадив санкції проти РФ після анексії Криму у 2014 році. Проте до початку російсько-української війни у 2022 році члени блоку сперечалися щодо того, наскільки тісно співпрацювати з Москвою в енергетичній та інших сферах з огляду на залежність Євросоюзу від російських нафти і газу.

Та з початком війни Росії проти України у 2022 році Німеччина зупинила масштабний російський проєкт газопроводу Північний потік-2, а ЄС загалом посилив санкції проти російських фінансових установ та фізосіб, і Путіна зокрема.

Чи є в Євросоюзі своя армія

Країни ЄС співпрацюють у військових місіях на добровільній основі. Проте постійної армії ЄС, незалежної від армій країн-членів, не існує. До речі, членство країн в ЄС та військовому блоку НАТО частково збігається. У вересні президент Володимир Зеленський заявив, що Україна підписала заяву на вступ до НАТО у пришвидшеному порядку.

Лісабонський договір визнає НАТО головним засобом колективної оборони Європи.

Бюджет ЄС

Витрати Європейського Союзу у 2020 році (останньому році, за який Єврокомісія оприлюднила повну звітність) становили понад 197 млрд доларів.

Близько 35% йде на сільське господарство, зокрема на виплати фермерам, розвиток рибальства, лісництва, сільських громад.

Гроші виділяються і на економічну, соціальну та територіальну згуртованість, покликану допомогти менш розвиненим країнам ЄС. Близько 14% бюджету йдуть на галузі наукових досліджень і розробок, енергетики, транспорту і телекомунікацій.

Бюджет ЄС щорічно переглядається.

Шенгенська зона

Шенгенська зона охоплює країни, які домовилися скасувати всі види прикордонного контролю між собою і посилити співпрацю в правоохоронних органах.

До зони належать: Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Греція, Іспанія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Швеція, Італія, Естонія, Литва, Латвія, Мальта, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Хорватія, а також Швейцарія, Ліхтенштейн, Норвегія, Ісландія (останні чотири країни не є членами ЄС).

Інші інституції ЄС

Європейський механізм стабільності (ESM) – це агентство ЄС, яке надає екстрені кредити безпосередньо урядам або приватним банкам, що перебувають у скрутному становищі.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), заснований у 1958 році, є офіційним інвестиційним банком ЄС, який надає дешеві кредити, інвестиції в акціонерний капітал та інше фінансування тисячам підприємств, урядовим програмам тощо.

Європейський економічний простір (ЄЕП) – це угода 1994 року, яка поширює єдиний ринок ЄС на три країни, що не є членами ЄС: Ісландію, Ліхтенштейн та Норвегію. Ці три країни, а також Швейцарія утворюють Європейську асоціацію вільної торгівлі (ЄАВТ), окрему зону вільної торгівлі.

Україна – ЄС

Наша держава межує з чотирма членами ЄС: Угорщиною, Польщею, Словаччиною та Румунією.

5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо нової угоди. 9 вересня 2008 року на Паризькому саміті Україна та Євросоюз домовилися укласти Угоду про асоціацію.

Політичну частину Угоди про асоціацію підписали 21 березня 2014 року, економічну частину — 27 червня 2014 року. 16 вересня 2014 року Верховна Рада та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію. Вона набула чинності 1 вересня 2017 року.

28 лютого 2022 року Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі. 17 червня 2022 року Європейська комісія рекомендувала Європейській раді надати Україні статус кандидата. Водночас офіційний Брюссель висунув сім вимог щодо проведення реформ в Україні.

23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу.

Цікаві факти про ЄС

  • Європейський Союз має 24 офіційні мови.
  • Валюту євро використовують 19 країн із 27.
  • Гасло ЄС – Єдність у різноманітті (Unity in diversity).
  • Німеччина з близько 83 млн жителів є найбільшою країною ЄС за чисельністю населення, а Мальта з населенням у 500 тис. мешканців – найменшою.
  • У 2004 році до ЄС приєдналися вісім країн Центральної та Східної Європи: Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Словаччина й Словенія.
  • Велика Британія вийшла із ЄС у 2020 році.
  • Зараз країнами – кандидатами на членство в ЄС є Україна, Албанія, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія, Туреччина, а потенційними кандидатами – Боснія і Герцеговина та Косово.

Джерело: CFR, Міністерство юстиції

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.


Джерело ФАКТИ. ICTV
2023-11-01 08:00:56