Порулити морським дроном зі сцени опери та потреба в ІТ-Рамштайні: чим відзначилась ювілейна IT-Arena

Цього року технологічна конференція IT-Arena відбулась удесяте. Ювілейна міжнародна подія у світі інформаційних технологій відзначилась не лише тим, що зібрала рекордну кількість учасників: понад три тисячі, за підрахунками організаторів. А й тим, що в межах усіх зустрічей та презентацій, які відбувалися, звучала тема російсько-української війни. І, зокрема, питання розвитку та адаптації mil-tech.

Фахівці, які звикли перетворювати нулі й одинички бінарного коду в цілковито реальні статки, не лише ділилися професійними напрацюваннями щодо того, як вижити ІТ-бізнесу в умовах бойових дій та інших кризових станів, а й обговорювали широкий спектр тем допомоги фронту та запровадження сучасних технологій в архітектуру війни ХХІ століття. 

Як відбувалася десята технологічна конференція IT-Arena бачив кореспондент АрміяInform.

Слід зазначити, що всі події конференції організатори традиційно розподілили на чотири умовні блоки: бізнес, технологій, продукція та стартапи. 

Попри популярну думку про те, що айтівці — це досить незалежний від зовнішніх чинників сегмент ринку, російська агресія суттєво вплинула на українську IT-ком’юніті. Зокрема в контексті зменшення обсягів присутності на світовому ринку та відтоку спеціалістів за межі держави.

Про це в коментарі представникам ЗМІ наголосив CEO Львівського IT Кластера, що є співорганізаторами технічної конференції  IT-Arena, Степан Веселовський. З його слів, ринок ІТ-аутсорсингу ще й досі не до кінця адаптувався під нові умови. Немає єдиного механізму короткострокового виїзду за кордон на конференції та ділові зустрічі для чоловіків, немає умов бронювання, які айтівці могли би сприйняти. Слід роз’яснити, що за сьогоднішніми умовами бронювання фахівців зараз це 50 відсотків працівників підприємства. А у сфері IT саме підготовлений спеціаліст є основним капіталом фірми, яка працює в галузі. Часто на конкретній людині зав’язаний весь проєкт, і її вибуття ставить під питання його реалізацію. До того ж підігріває ситуацію й те, що іноземні замовники обережно ставляться до розміщення замовлень на айті-продукцію в Україні, оцінюючи ймовірні ризики продовження війни на невизначний період.

— Майже 45 % українського експорту послуг — це ІТ. І нам важко. По-перше, триває світова рецесія. По-друге, всі ризики, пов’язані з війною. Глобальна конкуренція нікуди не поділася. Якщо нам дають зброю, то це не означає, що дають і айтішні контракти за якоюсь квотою. Немає айтішного «Рамштайну», де збираються великі айтішні корпорації і вирішують, які контракти йдуть в Україну. На відміну від польських айтівців, у наших спеців немає можливості відвідувати конференції. Крім того, у Польщі осіла велика маса українського людського капіталу з ІТ-сфери та айтішних грошей. І вона є нашим конкурентом на цьому ринку. Якийсь час ми користувалися тим, що світові прожектори засвітили Україну на початку війни. Але в довгостроковій перспективі це вже не працює, — зазначив він.

За інформацією від топкерівника Львівського IT Кластера, у Львові зараз створений досить потужний хаб із підготовки та навчання спеціалістів айті-сфери. 

— У нас є 19 бакалаврських програм у чотирьох університетах міста. На них навчаються 4,5 тисячі студентів. І якщо раніше їх розбирали на третьому курсі, як гарячі пиріжки, то зараз очевидно, що їм буде складніше знайти роботу, — коментує ситуацію Степан Веселовський. 

Однак широкомасштабне російське вторгнення в Україну заклало нову площину для розвитку ринку айті-технологій у державі та коопераціях з іноземними партнерами. А саме — mil-tech. Україні,  як майбутньому світовому хабу оборонних технологій, була присвячена окрема панельна дискусія за участю вітчизняних та іноземних експертів. Ми не переповідатимемо зміст майже годинної бесіди. Але передамо суть: наша країна має зараз унікальний досвід ведення технологічної війни з використанням дронів, засобів штучного інтелекту, технологічних інновацій тощо. І експерти зійшлися на тому, що після перемоги України вітчизняний ринок військових технологій буде паритетним гравцем і привабливим середовищем як для великих фінансових інвесторів, так і для корпорацій, які займаються оборонними технологіями. Український ринок технологій уже набуває таких ознак. Світ бачить, які рішення реалізують українці у протистоянні ворогу зараз, є розуміння, що в галузі mil-tech зростає та набуває спроможностей людський потенціал: інженери, розробники, виробники продукції оборонного спрямування. І одне з перспективних бачень фахівців — це не відтік цих кадрів за кордон, а захід великих світових корпорацій в Україну, залучення наших фахівців до міжнародних проєктів у галузі оборонних технологій, використання великими виробниками наших напрацювань у власних проєктах тощо. І, як наслідок для повоєнного відновлення української економіки, — це приплив коштів. Великих коштів. Слід додати, що перші ознаки розвитку зазначеного сценарію — проведення у столиці  першого Форуму оборонних індустрій, під час якого було укладено понад 20 контрактів з іноземними партнерами.

Проте слід розуміти, що для переважної більшості учасників IT-Arena, зокрема для іноземних гостей, питання розвитку і впровадження mil-tech в українську IT-галузь не було до певного періоду часу сферою професійного зацікавлення і компетенцій. Тому виступ у межах конференції Віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова став для присутніх екскурсом щодо технологій, які допоможуть Україні виграти війну. Загалом Михайло Федоров назвав вісім перспективних технологій, які допоможуть нам отримати перевагу на полі бою й перемогти ворога.

І першим технологічним проривом, який надав українцям перевагу, став супутниковий зв’язок Starlink.

Федоров зазначив, що одразу після широкомасштабного вторгнення звернувся до Ілона Маска щодо увімкнення в Україні мережі Starlink. Відтак за кілька днів супутниковий інтернет з’явився в Україні й це стало проривом у війні. Зараз Starlink забезпечує захищений зв’язок на фронті та дає можливість керувати безпілотниками. І, за словами очільника Мінцифри, в Україні вже працює 42 000 терміналів. 

Другий пункт, на якому він наголосив, — дрони. Дрони — це очі на полі бою. З допомогою БПЛА, переданих у війська за ініціативою «Армія дронів» за останній місяць, було знищено понад 246 танків ворога, майже 400 ББМ та близько 200 одиниць артзасобів окупантів. Усі ці дані очільник Мінцифри ілюстративно подав у вигляді зведеної таблиці. Він підкреслив, що за останній рік виробництво дронів в Україні збільшилось у 100 разів. У 2022 році лише вісім компаній могли продавати державі безпілотники, а зараз їх уже понад 60. За словами Федорова, потреба в дронах величезна і тема буде актуальною ще багато років. На його думку, виробникам і розробникам слід вивчати і досвід противника. Зокрема розробку дронів по типу «Ланцет», які керуються штучним інтелектом та можуть шукати, захоплювати й атакувати ціль.

Третій пункт — системи ситуаційної обізнаності. Федоров зазначає, що такі системи, як американський Palantir чи українська Delta дозволяють у режимі реального часі отримувати дані з БПЛА, супутників, інших джерел розвідінформації й ухвалювати оптимальні ефективні рішення на полі бою в режимі реального часу. Він анонсував, що Мінцифри зараз упроваджує систему матриці синхронізації, яка в режимі реального часу дозволить бачити всі дрони, аналізувати їхню ефективність. 

Четверте — штучний інтелект для аналізу супутникових знімків та великих масивів даних. Зі слів Михайла Федорова, в Україні ШІ використовується для розпізнавання об’єктів на супутникових знімках, аналізу великих масивів даних, інтеграції додаткових модулів у системи ситуаційної обізнаності. Також технологію застосовують для виявлення об’єктів з камер спостереження. Наприклад, ШІ може автоматично фіксувати рухому техніку на кшталт танків, бойових броньованих машин, рухомих засобів ППО противника.

П’яте — засоби радіоелектронної боротьби. Ефективне використання РЕБ дозволяє збільшити життєвий цикл БПЛА та іншої техніки. Михайло Федоров підкреслив, що існує потреба в сучасній доктрині застосування засобів РЕБ. Для того, аби убезпечити від атак FPV-дронів ворога, мініатюрними РЕБ-засобами потрібно оснастити бойову техніку та особовий склад. І це, за твердженням Федорова, великий напрямок для інновацій.

Шосте — потрібно створювати новітні сенсори та системи, що дозволяють виявляти та знищувати ворожі БПЛА й ракети. Автоматизовані турелі, радари, акустичні системи — лише деякі приклади перспективних розробок для захисту неба.

Як сучасний топменеджер, Михайло Федоров не оминув у своєму виступі елементу показовості. Зокрема для розповіді про сьомий перспективний напрямок для айті-галузі — роботизовані платформи — він привіз із собою два роботизовані модулі «Шабля».

Про цю українську розробку наше видання розповідало. І поява на сцені двох дистанційно керованих платформ викликала в залі вир оплесків. Михайло Федоров підкреслив, що роботизовані наземні платформи — це перспектива не лише для бойового застосування, а й для розмінування територій. Такі платформи дозволяють зберігати життя солдатів. Вони можуть виконувати небезпечні завдання замість людей. Наразі подібних систем дуже мало не тільки в Україні, а й у всьому світі. Тому ця сфера також потребує додаткової уваги.

І, зрештою, восьмий пункт у списку міністра — морські дрони. Як він висловився, це новий технологічний жанр, відкритий в Україні. Вони дозволяють здійснювати атаки на Чорному морі та вже довели свою ефективність.  Як приклад Федоров згадав атаку на Кримський міст та кораблі чф рф. Ця галузь потребує розвитку та збільшення кількості компаній, що працюють у цій сфері. Ну а щоб не бути голослівним і учасники конференції особисто відчули переваги використання морських безпілотників, Михайло Федоров рандомно вибрав поміж присутніх одного й дозволив йому через супутник протестувати управління морським надводним БПЛА. Айтівець, на ім’я Богдан, якому випала така унікальна нагода, сказав, що управління загалом зрозуміле й комфортне. Є стійке відчуття, що керуєш ботом у комп’ютерній грі через звичайну консоль.

Михайло Федоров закликав айтівців створювати miltech-стартапи. Адже mil-tech — це величезний ринок, який зростатиме впродовж наступних років. З його слів, війна зачепить усіх, тож слід дізнаватися про неї й бути готовими. Також він додав, що розвинути ідеї та втілити їх у життя допоможе військовий кластер Brave1. За словами Федорова, за 2023 рік на розгляд було подано понад 700 проєктів. В наступному їх очікують уже понад тисячу. Також керівник Мінцифри закликав інвесторів вкладатися в miltech-стартапи, а технічних та нетехнічних спеціалістів — приєднуватися до вже існуючих команд, які здійснюють розробки, що наблизять нашу перемогу.

Фото автора та з архіву конференції

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2023-10-02 14:34:14