Росія намагається посилити агентурний потенціал на Заході після ослаблення своєї розвідки – The Guardian

Росія дедалі частіше звертається до неофіційних агентів на Заході та “сплячих осередків” своєї розвідувальної мережі за кордоном, щоб відновити свої шпигунський потенціал, втрачений після повномасштабного вторгнення в Україну.

Як пише The Guardian, за останній рік правоохоронці та служби безпеки по всьому світу звинуватили чимало людей, які ведуть, здавалося б, нешкідливий спосіб життя, у тому, що вони є агентами або оперативними співробітниками російської розвідки.

Серед виявлених російських шпигунів були, окрім іншого, аргентинська пара, що живе в Словенії, мексикано-грецький фотограф, який володіє магазином пряжі в Афінах, і нещодавно троє болгаринів, заарештованих у Великій Британії.

Багатьох із виявлених шпигунів було звинувачено в передачі інформації Росії, зокрема охоронця британського посольства в Берліні, засудженого до 13 років позбавлення волі, і більш ніж десяток осіб, заарештованих у Польщі за звинуваченням у виконанні різних завдань для російської розвідки.

Також цікавим є і затримання трьох болгар, які, як стверджується, входили до числа п’яти осіб, затриманих у лютому. У цій історії багато залишається неясним. Їм висунуто звинувачення, але суд над ними відбудеться тільки в січні, вони ще не дали свідчень, а британська влада не оприлюднила жодних подробиць щодо висунутих їм звинувачень.

Але в інших країнах випадки виявлених російських агентів більш зрозумілі: відтоді як президент Росії Володимир Путін у лютому минулого року розпочав повномасштабне вторгнення до України, Москва змушена вдаватися до більш ризикованих та менш традиційних методів шпигунства, головним чином через те, що багато шпигунів, які перебували у Європі під дипломатичним прикриттям, були вислані.

Традиційно всі три основні російські спецслужби – ФСБ, СЗР і ГРУ – розміщували своїх оперативників за кордоном під дипломатичним прикриттям. Вони також використовували оперативників, які видавали себе за російських бізнесменів, туристів або журналістів.

Війна значно ускладнила це завдання. За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень, за перші три місяці війни з російських посольств було вислано понад 450 дипломатів, більшість із них – із Європи.

– Час після початку війни з усіма висилками (дипломатів, – Ред.) був фатальним для російської розвідувальної системи, і вони намагалися замінити її іншими речами, – заявив навесні в інтерв’ю газеті Guardian один зі співробітників європейської розвідки.

Багато каналів, які раніше використовувалися Росією для агресивного шпигунства, були закриті. Коли 2018 року Сергій Скрипаль був отруєний такою хімічною речовиною, як Новачок, отруйниками були агенти ГРУ, які використовували російські паспорти, видані на підроблені імена, для отримання британських віз.

Розслідувальна організація Bellingcat відстежила номери їхніх паспортів до конкретного паспортного столу в Росії, що дало змогу ідентифікувати багатьох інших оперативників ГРУ, які використовували паспорти з аналогічними серійними номерами, і розкрити численних російських агентів.

Крім того, після війни громадянам Росії стало набагато складніше отримувати візи для поїздок до Великої Британії або країн Шенгенської зони, а це значить, що такі люди, як отруйники Скрипаля, тепер зазнаватимуть труднощів з отриманням віз, навіть якщо їхніх зв’язків із ГРУ не буде виявлено.

Усе це означає, що Росія перейшла до активізації “сплячих осередків” або передачі активнішої шпигунської роботи неофіційним агентам і оперативникам. Це можуть бути як громадяни третіх країн, так і “нелегали” – російські оперативники, які видають себе за громадян третіх країн і роками копітко створюють своє прикриття.

Нелегали, що залишилися від радянської програми, традиційно не займаються активною шпигунською діяльністю, що дає їм змогу влитися в суспільство для виконання більш довгострокових завдань.

Однак за останній рік на Заході – у Норвегії, Бразилії, Нідерландах, Словенії та Греції – було викрито щонайменше сімох ймовірних нелегалів. Деяким вдалося втекти, і вони, імовірно, повернулися в Росію, інші досі перебувають під арештом на Заході.

Троє підозрюваних у шпигунстві у Великій Британії були заарештовані в лютому, через два місяці після того, як “Марія Мейєр” і “Людвіг Гіш” були заарештовані в Любляні (Словенія). Влада цієї країни вважає, що ці двоє – росіяни, які видавали себе за аргентинців, насправді були кадровими офіцерами СЗР.

“Мейєр” керувала художньою галереєю в Любляні і використовувала своє прикриття для частих поїздок, зокрема до Великої Британії. Невідомо, чи виконувала вона шпигунські завдання у Великій Британії, і немає жодних відкритих доказів, що пов’язують її або інших російських оперативників із трьома болгарами, яким висунуто обвинувачення.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.