Від цього в жилах стигне кров: Путін влаштував геноцид українського народу

01.03.2023

152 4 хвилин читано

Ця війна відбувається за законами геноциду — вбивають просто за те, що ти українець, за те, що розмовляєш українською, чи несеш прапор. Росіяни нищать наші школи, бібліотеки, спалюють книги й руйнують дитсадки.

Окупанти розстрілюють наші церкви, музеї, і крадуть звідти все найцінніше. Та найгірше — ворог нещадно знищує людей, аби нащадки не дізнались, все те, що належить українському народу.

Уже понад 9 з половиною тисяч мирних українців вбила російська орда. Це без жертв Маріуполя та окупованих територій. Наших дітей віддають у російські сім’ї й переконують, що такої держави як Україна не існує, стираючи їхню ідентичність.

Ані Путін, ані пропагандисти не приховують: вони тут, щоб знищити українську націю. Світові лідери вже вголос називають це геноцидом! Та довести це в суді буде дуже важко.

Згадаємо Бучу. Місто росіяни окупували на початку березня. Й одразу влаштували криваву розправу над цивільними.

Тетяна із сином та чоловіком пішки тікали з міста під обстрілами. Батьки відмовилися. Зв’язку із ними майже не було, але 22 березня мама зателефонувала.

– Мама ніколи не плакала, у той день вона дуже сильно плакала і повторювала “я вас дуже люблю”. Тепер я розумію, що це було прощання, – розповідає Тетяна Наумова, донька закатованих

Того дня Тетяниних батьків закатували. Які тортури вони пережили, донька зрозуміла, повернувшись додому після звільнення міста.

– Ми знайшли плями крові у цьому дворі, знайшли криваві шапки, шапка батька була з дірками, порізана ножем і були дірки від куль. На стіні я знайшла скальп мами, фрагмент голови, я впізнала за кольором волосся, – додала Тетяна Наумова.

Згодом У мами будуть відрубані рука та Тетяна знайшла обгорілі батьківські тіла. нога. У тата — сліди численних ран. Сусіди розкажуть, як окупанти вихвалялися тим, що закатували бандерівців

– Ми вбили бандер… Вони були дуже задоволені. Я не знаю, що вони вкладають у це поняття “бандери”, але для них це щось таке проукраїнське, а українці для них – це символ нацизму, – розповідає Тетяна.

Устелені тілами вулиці. Декотрі із зав’язаними руками. Сотні закатованих і розстріляних — у підвалах і братських могилах. Звірства в Бучі змусили світ повірити: Путін справді хоче знищити українців. Уперше світові лідери вголос називають це геноцидом.

Далі будуть Маріуполь. Ізюм, Херсон. Скрізь окупанти створюють фільтраційні табори й катівні. До них кидають за українську мову, символіку і навіть книжки!

– Кого вони шукають? Тих людей, які для них становлять небезпеку. А ці люди – це які говорять українською, люблять Україну, вони для них становлять небезпеку. Чому? Бо вони не дають воз’єднатися рускому міру, – розповідає Юрій Бєлоусов, керівник департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту Офісу Генпрокурора.

Усе більше країн ухвалюють рішення на рівні парламентів – в Україні відбувається геноцид. Але чи прозвучить це слово у суді?

Термін геноцид винайшов правник єврейського походження Рафал Лемкін. Він жив у Львові у 1920-х роках.

Лемкін спитає професора, чому за масове винищення вірмен у Туреччині 1915-го нікого не покарали. І почує у відповідь — не існує відповідної норми міжнародного права. Лемкін зможе врятуватися від нацистів. Він виїде до США.

Але майже всю його сім’ю німці знищать. 1944-го Рафал Лемкін уперше назве це геноцидом. І зробить усе, щоб слово геноцид прозвучало під час Нюрнберзького трибуналу над нацистами. Його не раз озвучать прокурори. Але до вердикту суддів геноцид так і не увійде.

За кілька тижнів ООН усе-таки визнає геноцид злочином. А згодом ухвалить конвенцію про запобігання геноциду — частковому чи повному знищенню національної, етнічної, релігійної та расової групи.

Саме тому за понад 70 років існування конвенції факт геноциду юридично доводили лише кілька разів.

Юрист Вейн Джордаш працював над питаннями воєнних злочинів у Руанді та колишній Югославії. Нині він допомагає українському Офісу Генпрокурора фіксувати злочини росіян.

– В Україні Росія цілком імовірно має намір знищити частину населення. Але навіть у випадку Руанди важко було довести, що то був геноцид, хоча там знищили майже все населення — 800 тисяч з двох мільйонів. В Україні інші цифри. У вас менше очевидних випадків. А це означає, що довести геноцид проти українців — складніше, – розповідає Вейн Джордаш британський королівський адвокат, керуючий партнер міжнародної юридичної компанії Global Rights Compliance.

Геноцид українців відрізняється від інших. Окупанти знищують храми, музеї, пам’ятники, спалюють українські книжки. Вони намагаються стерти нашу історичну пам’ять і державу Україна зі світової мапи.

Саме тому головними жертвами стають представники місцевої влади та інтелігенція. Це передусім культурний і політичний геноцид. Його Лемкін теж намагався внести до конвенції, але так і не зумів. Переконати світ, що геноцид буває і таким — нині доведеться нам.

Офіс генпрокурора уже відкрив 6 кримінальних проваджень стосовно закликів до геноциду. Їхні фігуранти — російські пропагандисти.

Та надалі усі скоєні росіянами злочини переглядатимуть і складатимуть у єдиний пазл, який чітко покаже геноцид в Україні. Це буде велике магістральне провадження.

Чи не найбільш переконливий — геноцид на прикладі депортації українських дітей. Лише за офіційними даними, росіяни викрали понад 16 тисяч маленьких українців. Їх усиновлюють, русифікують, ідеологічно формують.

Цього не приховує навіть дитяча омбудсменка Росії. Яка і сама всиновила 15-річного Пилипа з Маріуполя. І прищеплює йому любов до Росії.

Справи щодо геноциду розглядатимуть наші суди. Але вони не можуть покарати за це Путіна. Найбільші сподівання — на Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. Його представники працюють в Україні з квітня.

За даними Офісу генпрокурора, вони збирають і докази депортації дітей. Справу Тетяни їм теж передав італійський адвокат.