Україна і світ

Росія майже вичерпала запас крилатих ракет та втратила близько 50% сучасних танків – IISS

У російсько-українській війні Кремль втратив близько 50% своїх сучасних танків Т-72Б3 і Т-72Б3М і виснажив резерви своїх крилатих ракет.

Про це йдеться у вступі до звіту під назвою Військовий баланс 2023 року (The Military Balance 2023), підготовленого старшим науковим співробітником з питань оборони та військового аналізу Джеймсом Хакеттом з Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS).

За його словами, зміни у військовій справі часто відбуваються поступово і повільно, а в багатьох країнах існує офіційний процес оцінки пріоритетів національної безпеки, розроблення або оновлення оборонної політики та реструктуризації військових організацій.

Зараз дивляться

Водночас плани закупівель призводять до надходження нового або модернізованого обладнання, змінюючи розмір і склад запасів, що, своєю чергою, може призвести до списання, зберігання або знищення обладнання, його продажу або передачі іншим.

– Війна або інші надзвичайні ситуації можуть змінити траєкторію і темпи змін. У 2022 році нещасливе рішення Росії почати повномасштабне вторгнення в Україну ілюструє, як трансформація оборони може бути прискорена або навіть прискорена, особливо в Європі, – пише експерт.

За його даними, військовий баланс відображає важливі зміни, що відбуваються у військових організаціях і запасах.

– Збройні сили Росії, звісно, зазнали значних втрат в особовому складі та техніці внаслідок вторгнення, хоча рішення Москви про мобілізацію означає, що чисельність особового складу збільшилася порівняно з показниками попередніх років, – пише Хакетт.

При цьому він визнає, що оцінка чисельності особового складу в Україні також змінилася цього року, оскільки Київ прагне збільшити чисельність і підвищити боєздатність після вторгнення Росії.

Старший науковий співробітник з питань оборони та військового аналізу зазначає, що у світі також змінюються запаси обладнання.

Наприклад, Росія не змогла домогтися переваги в повітрі над Україною і покладалася в основному на атаки з використанням крилатих ракет наземного базування, що призвело до виснаження її запасів.

– Як наслідок, Москва перейшла до імпорту іранських боєприпасів прямого нападу. Своєю чергою, це сприяє тіснішій співпраці в оборонно-промисловій сфері між Москвою і Тегераном. Танковий і артилерійський парки Росії значно порідшали. За оцінками, близько 50% довоєнного парку сучасних Т-72Б3 і Т-72Б3М було втрачено. Крім того, змінився склад російських озброєнь, – пише експерт.

За даними Хакетта, у міру знищення сучасних машин Росія прагне підтримувати свій парк за рахунок виведення з експлуатації старіших машин.

При цьому російсько-українська війна остаточно виводить з багатьох східноєвропейських запасів техніку радянських часів, яку багато держав зберегли після закінчення холодної війни.

Водночас потік західної артилерії в Україну модернізує запаси Києва і підвищує потенціал ЗСУ.

Тим часом, експерт зазначає, що вторгнення Росії 2022 року загострило сприйняття загрози Польщею, яка почала прискорювати свої плани з нарощування бронетехніки та артилерії на додачу до вже наявних цілей із посилення своєї військово-повітряної та військово-морської могутності.

– Дійсно, стратегічний центр тяжіння в Європі перемістився далі на північ і схід: Німеччина оголосила про створення спеціального фонду в розмірі $106 млрд на потреби оборони і, як Польща і Фінляндія, приєдналася до групи європейських країн, які замовили у США бойові літаки п’ятого покоління F-35, – пише аналітик.

Він також вказує на той фактор, що 2023 року Фінляндія майже напевно офіційно вступить до НАТО разом зі Швецією – рішення, яке вони ухвалили тільки після вторгнення Росії в Україну 2022 року.

Хакетт відзначає і зміни в інших країнах, хоч у деяких випадках плани закупівель і модернізації затримуються через економічні реалії.

Експерт вказує, що вищі темпи інфляції у 2022 році підірвали вартість багатьох оборонних інвестицій, і незважаючи на оголошене збільшення оборонних бюджетів, у 2022 році глобальні видатки на оборону другий рік знижуються в реальному вираженні через різке зростання інфляції.

– Водночас витрати на оборону в Європі та Азії все ж зросли в реальному вираженні, а оскільки підвищення витрат продовжиться в середині 2020-х років, воно буде більш ефективним у міру зниження інфляції. Використання спеціальних фондів або позабюджетних витрат для доповнення видатків на оборону стало більш поширеним у 2022 році, оскільки країни прагнуть швидко збільшити інвестиції, – пише він.

Гакетт вказує, що такі заходи можуть знизити прозорість і підзвітність, а також створити проблеми для економістів у галузі оборони, які прагнуть точно відстежувати і порівнювати аналогічні міжнародні оборонні бюджети.

Крім того, зростає обсяг онлайн-репортажів і зображень, наприклад, через соціальні мережі, а також інформації від комерційних постачальників супутникових знімків.

– Дані, зібрані з цих джерел, мають потім оцінюватися поряд з іншою інформацією, включно зі звичайним моніторингом з відкритих джерел і консультаціями з іншими фахівцями в галузі оборони. Активний конфлікт ще більше загострює проблему. А війна в Україні ілюструє важливість інформаційної війни та ризики, пов’язані з нею для аналітиків, оскільки уряди активно використовують інформаційний простір для формування наративів, – пише експерт.

Співробітник IISS пише, що зростаюче число цивільних аналітиків з відкритим вихідним кодом і незалежних дослідницьких організацій, які ретельно вивчають конфлікти і питання оборони, останніми роками надає дедалі багатше джерело інформації, наприклад, для оцінки втрат російської та української техніки під час поточної війни.

– Цьому сприяло збільшення кількості загальнодоступних курсів з аналітичних методів, а також технічних засобів. Розширення діяльності подібних груп і велика кількість даних з відкритих джерел загалом призводить до того, що державні установи створюють підрозділи, що займаються відкритими джерелами. У випадку з війною в Україні такий обсяг інформації та темпи її отримання означають, що аналітикам доводиться ретельно вивчати безліч часто дуже різноманітних даних і в багатьох випадках змінювати пріоритети аналітичного потенціалу; це неминуче створює ризик для інших галузей дослідження, – пише експерт.

Проте, незважаючи на те, що через конфлікт проблематично точно оцінити чисельність, оцінки все ж таки можна зробити, включно з судженнями про те, що певна категорія техніки може перебувати на озброєнні, але чисельний розподіл між типами неясний.

Додаткова складність полягає в тому, що бойовий спад як формувань, так і техніки ще більше ускладнює складання точних оцінок на основі давно відомих методів, таких як таблиці організації та оснащення. Однак з часом часто з’являється більше інформації, що дає змогу робити точніші висновки.

У ширшому сенсі, основні цифри залишаються корисним показником, але їх необхідно ретельно вивчати, пише експерт.

– Наприклад, незважаючи на значні бойові втрати, чисельність особового складу Росії залишалася відносно високою, але спад і мобілізація означали, що до кінця року в сухопутних військах була велика кількість відносно недосвідченого персоналу, – зазначає Хакетт.

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

У будь-якому разі, ці фактори підкреслюють важливість не тільки кількісних, а й якісних оцінок військового потенціалу. За його словами, на папері парк обладнання може виглядати добре, але не факт, що його можна ефективно використовувати. Подібні оцінки охоплюють судження про промислову стійкість, логістику, технічне обслуговування, стратегії та плани, а також навчання – сфери, в яких російські збройні сили у 2022 році продемонстрували значні недоліки.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2023-02-16 02:14:02